• USD: 36.50
  • EUR: 38.90

Війна за небо: як УПА воювала з радянською авіацією

Війна за небо: як УПА воювала з радянською авіацією
Літак У-2 (По-2). Фото ілюстративне. З відкритих джерел.

У період з 1944 по 1946 рік на теренах Західної України бійцями УПА було знищено понад два десятки радянських літаків.

Ця інформація підтверджена даними з архівів. А досліджував питання доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету Василь Ільницький у своїй статті «До питання використання радянськими силовими органами авіації у протиповстанській боротьбі на західноукраїнських землях (1944-1950-і рр.)».

«Відповідно до моїх підрахунків, повстанці знищили не менше 23 літаків. Чому кажу не менше? Тому що, очевидно, є ще десь документи, які можуть засвідчувати більшу кількість. Два літаки було знищено у Волинській області, один – на Закарпатті, чотири – в Дрогобицькій області, два – в Кам’янець-Подільській, п’ять – у Львівській, три – в Рівненській, п’ять – у Станіславській, один – в Тернопільській. Звичайно, що більшість цих літаків були знищені чи пошкоджені у 1944-1946 рр. Очевидно, що самих обстрілів літаків було більше. Тобто йдеться про знищення 23 літаків. Це ось такі основні цифрові дані, які були мною отримані. Все грунтується на документах з архівів. Там, де було точно встановлено факт, де самі радянські силові органи визнали втрату чи пошкодження літака», – розповів Василь Ільницький ІА Дивись.info.

За словами дослідника, були літаки, які, наприклад, здійснювали аварійну або вимушену посадку через погодні умови, і якщо повстанці виявляли їх, то намагалися знищити.

«У документах, які мені потрапляли до рук, детальний опис фактів знищення літаків відсутній. Переважно фіксується сама подія і, якщо є, короткі обставини», – каже історик.

Дослідник зазначає, що радянські документи дуже цікаві, але потребують ретельної перевірки.

«Наприклад, напад відділів УПА на Сколе у жовтні 1944 року. Про цей факт є п’ять радянських документів, які подають різний опис і різну кількість втрат як серед повстанців, так і своїх. Партійна організація писала одне, військкомат давав іншу статистику, по лінії МДБ – ще по-іншому. Якщо брати радянські цифрові дані, то могло зазначатися, що загинуло 150 чи 200 повстанців, натомість зброї вилучили на 10-15 осіб. Тоді виникає запитання чи вбивали неозброєних людей, чи це було приписування. Тому що вся зброя, яка вилучалася, йшла на зберігання, мала свій номер. Спеціальні комісії здійснювали перевірку. Натомість щодо тіл, то цього ніхто не перевіряв. Поховання були хаотичними», – розповідає Василь Ільницький.

Найбільше інформації сьогодні можна почерпнути з документів, які зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ, де є щоденні зведення, оперативно-розшукова інформація тощо.

«Є ще цікава інформація в архіві внутрішніх військ та в електронному архіві визвольного руху. Можна почерпнути інформацію у партійних документах, які знаходяться в Державному архіві Львівської області. Але оскільки йдеться про архіви за партійною лінією, то ця інформація більш ідеологізована та менш об’єктивна. Силовики звітували по своїй лінії. А у партійних зведеннях було більше приписок. До речі, частину інформації можна почерпнути з архівних кримінальних справ. Там можна більше дізнатися про конкретних людей і їхню діяльність», – пояснює дослідник.

Літаки, знищені загонами УПА

Найчастіше повстанці знищували літаки на землі – пробивали баки з пальним і підпалювали.

2 травня 1944 року. У двох кілометрах від села Тутовичі Сарненського району Рівненської області У-2 (По-2) здійснив вимушену посадку. Вночі невідомі спалили його.

8 травня 1944 року. Біля селі Синельникова (так у документі, очевидно, назва перекручена) Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2), який пілотував лейтенант Гладков (був поранений та відправлений у лікарню).

28 травня 1944 року. На території Корецького району Рівненської області, біля села Бабино, зробив вимушену посадку радянський літак-винищувач. Того ж дня до нього підійшли повстанці, які вбили пілота і спалили літак.

31 травня 1944 року. У районі Славути Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2).

12 липня 1944 року. У районі села Красноволя Волинської області повстанці збили поштовий літак, він та кореспонденція згоріли, пілот залишився неушкодженим.

6 серпня 1944 року. У районі села Новосілки Яворівського району Львівської області повстанці збили літак У-2 (По-2), у якому перебували два капітани ЧА (обидва загинули).

12 серпня 1944 року. Біля міста Рава-Руська (у районі села Майдан) Львівської області повстанці знищили радянський літак, який зробив вимушену посадку посеред поля. Старшого лейтенанта Михайла Лиховида і механіка Абрама Краснянського вбили, а механік Семен Фонкевич пропав безвісти. Згодом цю історію підхопила радянська пропаганда, додаючи до неї нові і нові деталі.

29 серпня 1944 року. За 12 км від Дрогобича група УПА кулеметним вогнем збила літак У-2 (По-2) 8-ої повітряної армії. Загинули підполковник Микола Поляков і пілот.

12-19 вересня 1944 року. В Чорному лісі – Болохівські ліси – Перегінські ліси Станіславської області було збито літак, а пілота Олександра Придачина захоплено в полон.

5 жовтня 1944 року. Об 11.30 лейтенант Кузьма Петров та інженер молодший лейтенант Колесов літаком У-2 (По-2) вилетіли із аеродрому Гординя за маршрутом Гординя-Рудки-Комарно-Грушів. Мета польоту – виявлення групи УПА (600 осіб) у районі Комарно. Однак літак не повернувся, тому старший оперуповноважений ОКРО НКО СМЕРШ капітан Міхєєв припускав, що його могли збити повстанці.

21-28 жовтня 1944 року. Біля Войнилова Станіславської області повстанці збили літак. Це сталося під час рейду сотні «Гамалії», метою якого було звільнити 80 осіб, утримуваних НКВС у костелі Войнилова. (Андрій Козицький «Авіаційні епізоди з історії УПА»).

За інформацією Андрія Козицького, повстанці також збили транспортний літак ПС-9 (АНТ-9) із 8-го окремого транспортного авіаполку у Стрию.

3 грудня 1944 року. Підпільники спалили літак, який зробив вимушену посадку у районі села Загір’я Заложцівського району Тернопільської області.

13 грудня 1944 року. У селі Витків Львівської області підпільники збили і спалили один літак.

24 січня 1945 року. Біля села Селище Камінь-Каширського району у повітрі загорівся та здійснив вимушену посадку літак-винищувач «Як-3»; він був спалений, його пілот захоплений повстанцями.

8 лютого 1945 року. Повстанці спалили літак, який здійснив вимушену посадку у районі Бакоржин Рівненської області.

14 березня 1945 року. В районі села Добринів Рогатинського району повстанці підбили літак У-2 (По-2) військової частини 54-ої авіаційної дивізії. Пілота забрали, сам літак силовики знайшли, він мав кілька пробоїн. Відділ, який здійснив цю акцію, встановити не вдалося.

29 квітня 1945 року. Відділ УПА (чисельністю 30-40 осіб) недалеко від села Радванці Пустомитівського району Львівської області помітив літак У-2 (По-2) (належав військовій частині №29702, 8-ВА 4-го Українського фронту), біля якого перебував старший сержант Федір Мироненко (працівник штабу) та разом із ним прилетів гвардії майор Олексій Старченко. Мироненка було вбито, а літак підпалено.

22 червня 1945 року. Підпільниками був підбитий і спалений після вимушеної посадки літак У-2 (По-2) біля села Войнилів Станіславської області.

27 вересня 1945 року. У селі Городилів Золочівського району Львівської області спалений літак і вбитий вартовий молодший сержант Журавель.

14 жовтня 1945 року. Помічник начальника адміністративно-господарського відділу авіакорпусу старшина Шмідський і пілот 40-ої авіаескадрильї старшина Труфанов здійснили вимушену посадку літака У-2 (По-2) у районі села Хітар Славського району Дрогобицької області. Старшина Шмідський віз 40 тисяч рублів і 832 тисячі чеських крон для видачі зарплати військовослужбовцям у Мукачево. Після посадки Труфанов і Шмідський, взявши із собою гроші, пішли у село, але через 30 хвилин повернулись до літака у супроводі двох учительок. За 40-50 метрів від літака вони були обстріляні зі всіх боків бійцями УПА. Старшина Шмідський потрапив у полон, а Труфанов зумів втекти і повідомив про те, що трапилося. Після цього була направлена рота військовослужбовців, яка виявила спалений літак.

2 листопада 1945 року. Три повстанці, які поверталися із села Загвіздя Станіславської області, натрапили на літак-розвідник, що мав летіти до Станіслава. Однак пілоти забрали з нього всі важливі речі та пішли пішки. Повстанці, пробивши бак з пальним, спалили літак.

12 травня 1946 року. Стрільці підвідділу 473 «Грузина» обстріляли літак, який впав на Закарпатті у селі Верецьке. Втрати – один убитий, один поранений.

* Дані зі статті Василя Ільницького

Ще один відомий випадок знищення радянського літака бійцями УПА стався 23 березня 1945 року біля села Словіта Глинянського району, що в 40 кілометрах від Львова. Транспортний літак Бостон-20 повертався з Кіровограда. На борту знаходилося шестеро осіб: пілот майор Віктор Тарасов, штурман Михайло Жариков, стрілець-радист Василь Трифонов, диспетчер Георгій Павлов, авіамеханік Михайло Рухлєв та підполковник Дмитро Ситарчик, який на той момент вже був комісований.

Згідно з документами, які знаходяться у Центральному архіві Міністерства оборони РФ, літак, очевидно, обстріляли українські повстанці. Комісія не могла підібратися до місця авіакатастрофи через кулеметні обстріли. Тому були залучені війська НКВС.

До речі, уламки літака «Бостон-20», збитого бійцями УПА, сьогодні зберігаються у Музеї загиблих літаків у Хоросно.

Застосування авіації у боротьбі з УПА

Найчастіше авіацію проти загонів УПА використовувалася протягом 1944-1945 рр., тобто коли діяли великі повстанські загони, каже Василь Ільницький.

«Авіація використовувалася і з розвідувальною метою, і безпосередньо зі збройною, а також пропагандистською. Тобто коли виявлявся відділ, то могли повідомити наземні підрозділи, щоб взяти в кільце і знищити. Залучали авіацію для розкидування листівок пропагандистського характеру – із закликами виходити з підпілля. А також авіацію використовували для скидання бомб або вівся обстріл з кулеметів», – розповідає дослідник.

Згідно із наявними документами, вперше радянські силовики використали авіацію проти УПА 31 березня 1944 року. 127-ий прикордонний полк військ з охорони тилу 2-го Білоруського фронту за підтримки групи літаків 661-го бомбардувального полку під час прочісування лісу у районі озера Безіменне Маневицького району Волинської області виявив табір повстанців. У результаті бою загинули четверо українських бійців, двох затримано.

Застосовувалася авіація проти повстанців у період з 21 по 27 квітня 1944 року у Кременецьких лісах – тоді проводилася операція із ліквідації Південної групи УПА. Цікаво, що серед трофеїв захоплених у повстанців, значиться літак У-2 (По-2).

26 грудня 1944 року радянські літаки над Чорним лісом у районі на захід від сіл Хмелівка і Глибока Станіславської області виявили великий табір УПА, на який було скинуто 25 авіаційних бомб.

Літаки в УПА

Щодо того, чи були літаки в УПА, дані дуже скупі. Дещо можна почерпнути з праці історика Андрія Козицького «Авіаційні епізоди з історії УПА».

Дослідник, зокрема, зазначає, що повноцінне застосування трофейної авіаційної техніки в УПА було ускладнене нестачею вишколених кадрів – як пілотів, так і наземного персоналу. Є інформація лише про трьох колишніх пілотів, які служити в УПА. Дмитро-Ярослав Вітовський, псевдо «Зміюка», «Андрієнко», син військового міністра ЗУНР Дмитра Вітовського.

Після окупації Західної України Радянським Союзом Дмитро Вітовський у лютому 1940 був мобілізований до Червоної армії. Навчався в авіаційному училищі в місті Енгельсі біля Саратова. У березні 1941 закінчив училище у званні молодшого лейтенанта та був відправлений для несення служби у 273-тю спеціальну ескадрилью. Влітку 1941-го, напередодні німецького-радянської війни, отримав відпустку і приїхав до Львова, де відновив зв'язок із ОУН і більше не повертався до Червоної армії.

Messerschmitt Bf109. Фото ілюстративне. З відкритих джерел.

Також є згадки про повстанця – колишнього німецького пілота на псевдо «Летун». У праці Андрія Козицького зазначено, що на початку 1944 року на Прикарпатті бійці УПА захопили німецький літак Messerschmitt Bf 109, зафарбували німецькі пізнавальні знаки і нанесли тризуб. «Летун» здійснив на ньому агітаційний політ з Калуша в район міста Долина, під час якого розкидав листівки. За одними даними, після посадки літак знищили, за іншими – покинули у полі і його забрали німці.

Ім’я третього пілота, який служив у лавах УПА, невідоме. Він був колишнім лейтенантом Червоної армії. Згадка про нього міститься у звіті 1943 року військового референта Львова Віктора Харкова «Хмари».

Gotha-145

На просторах Інтернету можна натрапити на фото літака Gotha-145. Зазначається, що його захопили бійці УПА в боях з німецькими окупантами і використовували як зв'язковий літак. Також йдеться про те, що через брак власного аеродрому літак частково розбирали і добре маскували.

Натомість у праці Андрія Козицького зазначено, що фото приватно викупили у колишнього співробітника архіву КДБ на початку 1990-их років. Однак жодної інформації про обставини, за яких було зроблено світлину, немає.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: