Визнання квазіреспублік «ДНР» і «ЛНР»: чого домагається Путін

Що сталося

Проєкт документа, який підтримали депутати, 19 січня подала фракція КПРФ. На розгляді Держдуми був ще один схожий проєкт постанови, внесений депутатами від «Єдиної Росії». Однак там не йшлося про негайне звернення до Путіна, натомість він передбачав попереднє узгодження, зокрема, з МЗС та Міноборони.

Голова Держдуми В’ячеслав Володін вчергове звинуватив Київ у недотриманні Мінських домовленостей.

«Наші громадяни та співвітчизники, які проживають на Донбасі, потребують допомоги та підтримки. У зв'язку з цим депутати вважають, що визнання ДНР та ЛНР створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту жителів республік від зовнішніх загроз, а також для зміцнення міжнародного миру та регіональної стабільності, відповідно до цілей та принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, та започаткує процес міжнародного визнання обох держав», – сказав Володін.

Ця подія наштовхнула експертів та медіа на думку, що у такий спосіб у Росії хочуть створити підстави для виправдання введення військ РФ на територію України.

Реакція України

На дії Держдуми відреагували в українському парламенті і звернулися до Організації Об’єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів і парламентів держав із закликом:

• підтвердити територіальну цільність України та недоторканість її в межах міжнародно визнаних кордонів;
• не визнавати будь-які рішення Російської Федерації, які будуть стосуватися визнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
• рішуче засудити будь-які дії Російської Федерації, спрямовані на погіршенню безпекової ситуації у світі в цілому, та в Україні зокрема;
• розглянути питання правових підстав перебування Російської Федерації у складі постійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та провести термінове засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо ескалації конфлікту на державних кордонах України невідкладно застосувати додаткові санкційні механізми щодо Російської Федерації задля упередження подальшої ескалації конфлікту.

Відповідну заяву зробили й в МЗС України.

«Позиція України залишається незмінною: визнання Росією т.зв. «ЛДНР» означатиме її свідомий вихід із Мінських домовленостей. Такий крок завдасть серйозного удару політико-дипломатичному врегулюванню, над просуванням якого зараз активно працюють Україна та її партнери.

Визнання т.зв. «ЛДНР» не матиме жодних правових наслідків. Росії не вдасться видати російську окупаційну адміністрацію на тимчасово окупованих територіях в Луганській та Донецькій областях за «незалежні суб’єкти», так само як і приховати свою участь як сторони збройного конфлікту на Донбасі.

Натомість підтримка Президентом Росії постанови Держдуми РФ матиме набагато ширші руйнівні наслідки для міжнародного правопорядку та глобальної архітектури безпеки. Тому Росія має вибір: або йти шляхом деескалації та дипломатичного діалогу, або відчути на собі рішучу консолідовану відповідь міжнародної спільноти», – зазначено, зокрема, у заяві.

Війна чи шантаж?

ІА Дивись.info запитала думку експертів про дії російської Держдуми і можливі наслідки.

«По-перше, це демонстрація того, що Росія не може впоратися з усією Україною. По-друге, це спроба РФ хаотизувати увесь переговорний процес, а в обмін на ілюзорне визнання отримати щось реальне від Заходу. Зрештою це спроба натиснути на нас, сказати, що мовляв заведемо туди війська тощо. Думаю, що, за великим рахунком, це блеф, тому що для Росії це невигідно і повністю підриває її попередню дипломатичну позицію, зокрема, що треба виконувати мінські домовленості тощо.

Думаю, це черговий обман Путіна і він не буде розвивати цю історію. У Росії парламенту, як такого, немає. Він використовується для зовнішньополітичної демагогії, щоби вносити хаос і нібито зміцнювати російські позиції у переговорах. Насправді, це хаотичні рухи, які Росії нічого не дадуть. За моїми оцінками, РФ через таке рішення отримає більше проблем, ніж якогось позитиву. Можуть, наприклад, накласти санкції. Мінського процесу не буде і всунути Україні ці території не вийде. Це просто було безглуздя», – коментує політолог Олександр Палій.

Натомість Микола Волківський, президент «Першого міжнародного фонду розвитку України» та Артем Олійник, президент МАСПН вважають, що Росія зробила те, про що було вже давно відомо.

«Росія зробила крок, про який ми знали: проєкти визнання тимчасово окупованих територій України як окремих суб’єктів вже виносилися в Думу, і багато політологів завчасно рекомендувало вживати заходи. По-перше, підкреслити невизнання набуття іншого громадянства українцями, які змушені були отримати російські документи. Оскільки війна триває вже близько 10 років, то подібні документи одержали понад 600 тисяч українців-жителів Донецької та Луганської областей. Ще торік йшла активна апробація кейсу із обранням депутатів до російської Думи із виборцями з Криму та Донбасу, що викликало обурення з нашого боку», – каже Микола Волківський.

І додає, що Україна повинна «трубити» про це на всіх майданчиках.

«ОБСЄ, Рада Безпеки ООН, початок «Великої юридичної війни» – кожне порушення та ініціатива має ставати приводом для позовів у європейські та міжнародні суди, оптимізувати нашу систему запровадженням окремої судової ланки для специфічних часів та обставин. Додамо до цього чудову організацію як Інтерпол, що зможе дієво стримувати фізичних осіб від участі у протиправних діях. Це ж стосується і бізнесу, навіть російського – у Крим літають літаки та заходять кораблі, а на Донбас заїжджає техніка – ініціювання більшого тиску саме на бізнес, обмеження для авіа та морського транспорту за кілька кварталів відвадило би «ділків» від цих перспектив, бо російська економіка навряд компенсуватиме їм втрати. По-третє, що найбільш важливо, рух на випередження. Ми не можемо вічно лише реагувати на дії росіян, а маємо виступати першими. Це стосується і формування механізму міжнародних гарантій для торговельно-економічної діяльності в Україні, так і максимальне обмеження роботи всіх сторін на тимчасово окупованих територіях, що можливо здійснити системною роботою, а безпрецедентна міжнародна підтримка створила для нас достоту сприятливий ґрунт», – зазначає експерт.

Натомість Артем Олійник наголошує, що вибір Росії визнати терористичні організації має далекосяжні наслідки.

«Так, вони все одно наполягатимуть на Мінську, бо цим самі «підтверджуватимуть», що Донбас – окрема справа, це не Москва контролює процес. При цьому наші спроби вийти з Мінська будуть трактуватися росіянами як загроза до вирішення питання на Сході силовим шляхом – тоді інформаційна пропаганда отримає додатковий ресурс. Власне, дійсно, мирний процес на визнанні завершиться, але росіяни продовжуватимуть тиск на нас і Європу. Ми б дуже хотіли, щоби Захід у випадку таких дій росіян підтримав наші побоювання та вихід із процесу, проте передбачаю, одностайності там не буде. Погляньте на символізм – документ опинився в кабінеті Путіна якраз під час візиту Шольца, тому що це такий собі «фінальний акорд» тривалого протистояння, після чого почнеться новий етап», – сказав Артем Олійник.

На думку експерта громадського руху «Всі разом!» Євгена Савіська, у такий спосіб Росія хоче шантажувати Захід

«Визнання Держдумою цих утворень має щонайменше три мети. Перша – створити можливість для реєстрації на території України псевдодержав. Друга – дати офіційний привід для введення на окуповані території України військ Російської Федерації.  Третя – дати можливість Володимирові Путіну шантажувати Захід і Україну. Мовляв, можу підписати указ про визнання, а можу поки не підписати. Схоже, що в Кремлі ще не  вирішили, що їм вигідніше: війна чи шантаж. І тому вкотре перевіряють, де та межа, за якою наші партнери почнуть вводити санкції і до чого готове керівництво України», – резюмував експерт.

Оксана ДУДАР