Пекельні 244 дні: як Збройні Сили України захищали Донецький аеропорт

Сьогодні, 16 січня, День пам'яті захисників Донецького аеропорту. Дивись.info пригадує, як це було.

Людські втрати в боях за аеропорт

Захищаючи рідну землю, під час боїв за Донецький аеропорт, з вересня 2014 року по січень 2015, загинули понад 100 українських військовослужбовців. За даними українського незалежного проекту «Книга пам’яті полеглих за Україну», які були оприлюднені в січні 2018 року, кількість поранених становила 446 осіб, а безвісти зниклих - 6.

Донецький аеропорт обороняли дев'ять окремих бригад ЗСУ, а також 3-й окремий полк спецпризначення, 74-й окремий розвідбатальон, 91 окремий полк оперативного забезпечення, 8 окрема автомобільна санітарна рота і військовослужбовці 169-го навчального центру «Десна».

Інформації ж про втрати окупантів немає. Облік загиблих колабораціоністів і російських «добровольців» місцеве та центральне командування практично не проводило. Дані про кількість та персоналії загиблих і поранених кадрових військових ЗС РФ засекречені керівництвом держави-агресора.

Початок битви

У березні 2014-го, на тлі окупації Російською Федерацією Кримського півострову та розгортання агресором сепаратизму у Донецькій і Луганській областях, військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли під охорону Донецький аеропорт. 17 квітня 2014-го окупанти вперше безуспішно спробували захопити аеропорт, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися.

У ніч проти 26 травня російські окупанти захопили частину Донецького аеропорту. Нашим військовим поставили ультиматум: скласти зброю та здатися. Український уряд натомість висунув свої вимоги. Обидві сторони проігнорували домовленості, так і почався бій. Вже незабаром значна частина російської бригади «Восток» була знищена авіацією сил АТО. А в рядах бойовиків почалася паніка. Так українські бійці змогли закріпитися в зоні аеропорту. 

Після бою 26 травня протягом всього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер.

Однак було все одно гаряче: 10 липня 2014-го противник обстріляв із мінометів позицію зенітників 72-ї бригади. Один воїн загинув. За кілька днів ще один наш захисник помер від ран. Якраз тоді українська армія зазнала перших бойових втрат в Донецькому аеропорту.

Мінські домовленості

Мінські угоди (домовленості) - це усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін — учасників врегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі. Ці домовленості мали принести мир на Донбас. Перші Мінські угоди були підписані у столиці Білорусі на початку вересня 2014 року після сумнозвісних подій в Іловайську. 

Читайте також: Роковини Іловайського котла: хронологія та розслідування трагедії.

Договір був укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник невизнаної «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник невизнаної «ЛНР»).

Мінський протокол складався з 12 пунктів, серед яких було ухвалення Закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, забезпечення проведення дострокових місцевих виборів, виведення незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців з території України, звільнення заручників і незаконно утримуваних осіб.

У ніч на 20 вересня 2014 року в Мінську був ухвалений меморандум про припинення вогню, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки в Україні. Але сподівання на мир були зруйновані: бойові зіткнення у Донецькому аеропорту все одно тривали. Крім того, неспокійно було й у Дебальцевому. А наступні події лиш підтвердили факт відсутності будь-якого значення обіцянок Російської Федерації, чітко зазначених на папері.

Посилення бойових дій після Мінської угоди

З вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої. Всупереч Мінським домовленостям ворог активізував бойові дії. Тепер українським військовослужбовцям довелося утримували старий і новий термінали. Контроль над районом, прилеглим до летовища, поклали на 2-гу батальйонно-тактичну групу 93-ї окремої механізованої бригади, підрозділи 3-го окремого полку спецпризначення і 74-го окремого розвідувального батальйону. Також оборону тут посилили бійці 79-ї й 95-ї аеромобільних бригад ЗСУ та добровольці.

Опорним пунктом сил АТО стало селище Піски — через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.

Окупанти накривали позиції сил АТО з артилерії й мінометів — до 50 обстрілів щодня. Наші бійці взяли в полон 7 військових російської армії, зокрема офіцера-артилериста.

3-6 жовтня російські окупаційні війська знову здійснили кілька спроб штурму ДАП, під час яких загинули 11 українських бійців.

29 та 30 листопада під час штурму ворогом старого терміналу двоє українських бійців загинули, 6 були поранені. Сили АТО залишили приміщення старого терміналу та зосередились на території нового.

У період з 30 листопада й до 11 грудня в Донецькому аеропорту відбулася ротація «кіборгів». Українські позиції зайняли бійці 90-го аеромобільного батальйону, який увійшов до складу новосформованої 81-ї аеромобільної бригади. Усі бої першої половини грудня довелося вести воїнам цього славнозвісного батальйону.

Вирішальні битви у 2015 році та відступ українців

За майже півроку запеклих боїв інфраструктуру аеропорту було вщент зруйновано: у грудні 2014 року масштабних руйнувань зазнав старий термінал. А 13 січня 2015 року впала диспетчерська вежа з українським прапором. У новому терміналі бої точилися навіть за різні поверхи: на фінальних етапах облоги українські «кіборги» утримували перший поверх, тоді як підвал та верхні поверхи контролювали бойовики.

20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал, під його руїнами загинули багато українських захисників. 22 січня 2015 року ті з них, кому вдалося вціліти, залишили термінал. Проте багато поранених і контужених українських бійців потрапили в полон.

За кілька днів до цього лідери «ДНР» неодноразово заявляли про повне захоплення аеропорту.

У Міноборони України підтвердили відхід українських бійців 22 січня: 

«Вчора 20 військовослужбовців Збройних сил України вийшли з боями з території терміналів, оскільки їхні позиції були зруйновані та прострілювалися прямим наведенням. 16 військовослужбовців Збройних сил України в ході бою отримали поранення та потрапили у полон терористів. За добу у боях за летовище загинули 6 українських військовослужбовців».

У міністерстві заявляли, що частина будівель аеропорту залишалася за українськими силами. «Кіборги» вели оборону в пожежній частині, залишках диспетчерської вежі та деяких інших спорудах, які були здатні забезпечити захист.

За даними Міноборони України, на момент остаточного виходу українських бійців з Донецького аеропорту в обох його терміналах не залишилося жодного укріплення, яке б давало захист військовим від снайперів та танків.

Читайте також: Сім років тому впала вежа Донецького аеропорту.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

Оборона Донецького аеропорту показала, що сила духу українців сильніша від російської зброї. Українські захисники можуть дати відсіч будь-якому ворогу, навіть якщо він має суттєві переваги. Тим не менше, війна триває досі. Звучить як страшний сюжет фільму жахів: спочатку була АТО, яка у 2018 році перетворилася на загальновійськову Операцію об'єднаних сил (ООС), а потім - 24 лютого 2022 року. Тоді Росія розпочала повномасштабне наземне вторгнення в Україну. Значна частина її зусиль була спрямована на дві цілі: швидке захоплення Києва та оточення українських військ на Донбасі у зоні ООС.

Втім, за понад рік війни Росія так і не спромоглася захопити весь Донбас, втратила захоплений Харків, частину Херсонщини і, безсумнівно, перевагу на полі бою.

Вчора, 25 травня, в Офісі Президента заявили, що український контрнаступ вже кілька днів як почався. Бойові дії розтягнулися на 1,5 тисячі кілометрів уздовж кордону з РФ.

Тож наша редакція, як і всі українці, з нетерпінням очікує звільнення України від окупанта.