Ядерний шантаж та хімічна зброя: як РФ маневрує поміж міжнародними нормами

Йдеться про взаємну домовленість США та Радянського Союзу скоротити виробництво ядерних ракет середнього радіусу дії у 1987 році. Крім того, через кілька років лідер штатів Джордж Буш і Михайло Горбачов підписали договір про припинення виробництва хімічної зброї.

Росія використовує ядерну зброю як спосіб шантажу

Почнемо з того, що ядерна зброя може завдати колосальної шкоди великій кількості людей. Те ж стосується й хімічної. Попри це Путін шантажує світ її застосуванням задля здобуття переваги на російсько-українському фронті. З початку повномасштабного вторгнення погрози звучать перманентно.

З останніх (хоча правильно було би назвати «крайніх») рішень Кремля немало обговорень викликав документ про розміщення на території республіки нестратегічної російської ядерної зброї. Підписали договір Міністри оборони Росії та Білорусі Сергій Шойгу та Віктор Хренін 25 травня цього року. Що важливо, фактично Москва не передала зброю Мінську, а лиш, так би мовити, відправила на зберігання. Право користуватися нею росіяни залишили собі. Причини такого рішення експерти зазначають різноманітні: чи то Лукашенко злякався вторгнення на територію Білорусі української армії, чи то Путін таким чином намагається пригальмувати процес передачі Україні західної зброї. Але результат не змінюється: такі й подібні маніпуляції є небезпечними й можуть спричинити катастрофу. З гарантій безпеки у нас є лиш заява самопроголошеного президента Білорусі щодо «повної безпеки» ядерної зброї.

Відповідь від Заходу - маємо традиційні «засудження» й «стурбованість». Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов висловився, що адекватна реакція світу на цю ситуацію відсутня. На його переконання, погрози президента РФ Володимира Путіна щодо розміщення тактичної ядерної зброї на території республіки Білорусь – це шантаж Європи та країн НАТО.

Дійсно, реакція не дуже багатомовна. Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден зробив лиш негативну оцінку розміщенню російського ядерного озброєння у Білорусі.

«Моя реакція вкрай негативна», - сказав він. 

Чи буде Вашингтон реагувати на такий крок — невідомо.  

У німецькому уряді дії самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо розміщення російського ядерного озброєння на території країни засудили. Берлін теж вважає це спробою залякування.

«Передавання російської тактичної ядерної зброї до Білорусі, як стверджує Лукашенко, є черговою прозорою спробою ядерного залякування з боку Росії. Ми рішуче відкидаємо це», - сказав заступник речника уряду Бюхнер.

Він також наголосив, що таке рішення порушує кілька договорів, у яких Мінськ взяв на себе міжнародні зобов'язання щодо статусу території, вільної від ядерної зброї.

Ще у квітні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що «Оголошення президента Путіна є частиною тенденції небезпечних, безумних ядерних наративів, які президент Путін намагається використати, щоб відмовити нас від підтримки України. Це — залякування з метою зупинити союзників та партнерів Альянсу у наданні підтримки українцям у реалізації їхнього права захистити свою країну. Ми не дозволимо себе залякати. Ми  продовжуватимемо допомагати Україні».

РФ використовує хімічну зброю на українській землі

В Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України 27 травня повідомили, що російські загарбники планують зірвати очікуваний контрнаступ Збройних сил України із застосуванням хімічної зброї у Запорізькій області. Зазначається, що спецслужби РФ вже розпочали втілювати провокацію із хімічною зброєю. 

Водночас, як зазначають у розвідці, реальними жертвами ворожої провокації стануть солдати російської окупаційної армії. «Сліди ураження хімічною зброєю на їхніх тілах держава-агресор планує використати як фейковий доказ для звинувачення України», - додали у розвідці. 

При цьому, розвідка наголошує, що Сили безпеки та оборони України під час бойових дій з російськими військами використовують лише конвенційні засоби, а чергові постановки московських спецслужб не здатні вплинути на подальший перебіг подій на фронті. 

Інформація про застосування Росією хімічної зброї час від часу з'являється в інформаційному просторі. До прикладу:

• На Авдіївському напрямку Сили оборони відбили десятигодинний штурм попри хімічну атаку.
• В районі Водяного зафіксували чергове застосування армією рф боєприпасів з хімічною речовиною.
• Російські окупаційні війська почали використовувати хімічні боєприпаси на Донецькому напрямку.

Розповсюдження ядерної та використання хімічної зброї заборонені у світі

Коли йдеться про загрозу ядерного удару, передусім потрібно розуміти, що існує певний умовний поділ на тактичну ядерну зброю і стратегічну. На жаль, немає чинних законів, які б забороняли використовувати ядерну зброю. Точніше, фактично існує з липня 2017 року й набув чинності у 2021, однак жодна країна з ядерним озброєнням до нього не приєдналася.

• Тактична ядерна зброя – це ядерні боєголовки, системи доставки і боєприпаси. Їхня вага варіюється від кілотонни до сотень кілотонн.

• Стратегічна ядерна зброя – більша, і важить до 1 тис. кілотонн. Вона може зрівняти із землею ціле місто.

За даними Федерації американських вчених, у Росії залишається приблизно 4 477 ядерних боєголовок. Вони призначені для використання стратегічними пусковими установками великої дальності та тактичними ядерними силами малої дальності.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), схвалений Генеральною Асамблеєю ООН 12 червня 1968 року, зобов'язує держави, які володіють нею, не допомагати і не спонукати неядерні держави до виробництва або придбання такої зброї або інших ядерних вибухових пристроїв. У своїй заяві 25 березня Путін стверджував, що розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі не є порушенням цієї угоди.

«У цьому також немає нічого незвичайного: Сполучені Штати роблять це протягом десятиліть. Вони давно розмістили свою тактичну ядерну зброю на території своїх союзників», - процитували російського президента пропагандистські ЗМІ.

Є й конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та про її знищення (КЗХЗ). Вона набула чинності у квітні 1997 року.

 КЗХЗ забороняє:
     •    розробку, виробництво, придбання, накопичення або зберігання хімічної зброї;
     •    прямі або непрямі передачі хімічної зброї;
     •    застосування або підготовку до військового застосування хімічної зброї;
     •    надання допомоги у діяльності, забороненої конвенцією, сприяння іншим державам або їх спонукання до діяльності, забороненої КЗХЗ;
     •    використання засобів протидії масовим заворушенням як «засобів ведення» війни.

У світі побоюються ядерного вибуху

Ядерний, або атомний вибух — це некерований процес, коли вивільнюється велика кількість теплової і променевої енергії. У момент вибуху через надзвичайно високу температуру (300 тис.°С) утворюється сліпучо-яскрава вогняна куля (близько 15-150 м). Вона складається з розжареної пари і газів. Після вибуху вгору здіймається ядерний гриб, а на землю починає випадати радіоактивний осад. Радіус вогняної кулі залежить від потужності ядерного боєприпасу і висоти, на якій розірвалася бомба. Якщо не перебувати в укритті, вижити в межах цього радіусу неможливо.

Активізація розмов про глобальне ядерне протистояння у кінці 2022-го – на початку 2023 року відбулася у світлі успішного вересневого контрнаступу Збройних сил України у Харківській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. До прикладу, восени 2022 року громадськість обговорювала, чи можливо пережити ядерну війну та як це зробити. Медіа пропонували «рецепти виживання», ділилися порадами експертів у сфері ядерних озброєнь та обговорювали укриття у разі такого вибуху.

Нідерландські журналісти у листопаді 2022 року також радили готуватися до можливого удару Путіна по союзниках України: «Запекла антизахідна риторика, що пролунала минулого тижня у промові Путіна з приводу анексії українських територій, свідчить про те, що він у будь-якому разі має намір заподіяти шкоду тим країнам, які підтримують Україну».

А нью-йоркське телебаченні навіть показало соціальну рекламу з порадами, як мешканцям міста вижити в умовах, коли ядерна ракета російської федерації летить у бік Сполучених Штатів.

Договори про ядерну та хімічну зброю між США та СРСР

Михайло Горбачов і Рональд Рейган 8 грудня 1987 року підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Домовленість передбачала ліквідацію цілого класу ядерних озброєнь, який охоплює всі наземні балістичні та крилаті ракети з радіусом дії від 500 до 5500 км. Це був перший в історії випадок домовленості про реальне скорочення наявних озброєнь. Договір також передбачав процедури перевірки інспекторів, яким належало стежити за знищенням ракет протилежної сторони. Відомо, що до до кінця 1996 року всі озброєння, намічені до знищення, відповідно до положень Договору, були ліквідовані.

Учасники договору зобов'язалися не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності.

У цьому зв'язку Рональд Рейган і Михайло Горбачов звернулися по телебаченню до народів своїх країн. Горбачов, зокрема, сказав:

«Підписаний у Вашингтоні договір — важливий рубіж в міжнародному розвитку. Значення і наслідки його далеко виходять за рамки самого предмета домовленостей ... Досягнуте — тільки початок. Це ще тільки старт ядерного роззброєння, хоча, як відомо, навіть найбільша подорож починається з першого кроку. Рух від цього старту зажадає подальшої напруженої роботи думки і чесних зусиль, відходу від деяких здаються сьогодні безперечними уявлень про безпеку, від усього того, що живить гонку озброєнь».

Того ж дня, через 3 роки, у Вашингтоні президент США Джордж Буш та радянський лідер Михайло Горбачов підписали Договір про припинення виробництва хімічної зброї та скорочення вже існуючих арсеналів.

Країни починали знищувати 80% своїх великих запасів.

Повністю договір не виконали. 30 листопада 1992 року Генасамблея ООН ухвалила конвенцію про заборону хімічної зброї. Розробка конвенції велася з початку 1970-х років. Узгодження підсумкового тексту затягнулося. США і Росія відмовилися від однієї угоди на користь загальносвітової.

Цю конвенцію підписали майже всі країни світу. Вони зобов'язалися не застосовувати хімічну зброю, не виробляти її, ліквідувати потужності з виготовлення і накопичені запаси.

Скільки у світі ядерної зброї

У світі існує 195 країн, та ядерною зброєю володіють менше 5% з них. Ці країни неофіційно прийнято називати «ядерним клубом». Туди входять: США, Росія, Велика Британія, Франція, КНР, Індія, Пакистан та КНДР.

Випробування та використання цієї зброї розпочалось ще в середині минулого століття.   

Першою країною, що здійснила контрольований вибух ядерної бомби, стали США: у липні 1945 провели випробування, а через кілька тижнів скинули ядерні заряди на японські міста Хіросіма та Нагасакі.

СССР же здійснила своє перше випробування через 4 роки, у серпні 1949. На Семипалатинському полігоні військові підірвали бомбу потужністю у 22 кілотонни.

Точної статистики щодо кількості ядерних боєголовок немає, адже країни з клубу не хочуть розповідати про усі «тузи у рукаві». Втім, велика кількість міжнародних організацій та експертів щороку займається цим підрахунком.

Одні з найсвіжіших даних представила Федерації американських вчених у 2021 році. Дослідники зазначають, що ці цифри приблизні. За їхніми даними, лідером у «ядерному рейтингу» є росія:

• На озброєнні росії 5977 ядерних боєголовок
• На озброєнні США 5428 ядерних боєголовок
• На озброєнні Китаю 350 ядерних боєголовок
• На озброєнні Франції 290 ядерних боєголовок
• На озброєнні Британії 225 ядерних боєголовок
• На озброєнні Пакистану 165 ядерних боєголовок
• На озброєнні Індії 160 ядерних боєголовок
• На озброєнні КНДР 20 ядерних боєголовок

Також у Федерації зазначають, що Ізраїль має у своєму арсеналі 90 боєголовок. Втім, експертна спільнота веде суперечки з цього приводу.