Крок на місці: чи легалізують в Україні медичний канабіс

Час від часу на сайті ОП реєструють петиції із вимогою прийняти документ під номером 7457. Ініціатори пояснюють, що легалізація препаратів на основі медичного канабісу забезпечить життя без болю мільйонам пацієнтам, у яких є онкологія, епілепсія та розсіяний склероз.

ІА Дивись.info розбиралася, чи є надія на ухвалення законопроєкту 7457 та чому це настільки важливо.

Крок до легалізації

Сьомого червня 2022 року Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, що врегульовує використання в Україні рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових та наукових цілях.

Він створить умови для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.

«Вже зараз ми підготували законодавче підгрунтя для забезпечення повного циклу виробництва препаратів на основі канабісу в Україні: від вирощування та переробки до повноцінного виробництва. Комунікаційні кампанії проти виробництва препаратів канабісу свідомо ототожнюють ліки на його основі та канабіс, що перебуває в незаконному обігу, аби нівелювати цінність його як лікарського засобу та дискредитувати саму ідею його використання в медичних цілях», — заявляв міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.

Пояснював: препарати канабісу не є «конкурентами» наркотичним засобам, і заходи регулювання їх обігу зовсім різні. «Медичний» канабіс містить канабідіол, який не має вираженої психоактивної дії, тому він не цікавий для рекреаційного вживання.

У Міністерстві охорони здоров'я України пропонують встановити жорсткий контроль над вирощуванням, виробництвом та реалізацією препаратів, розуміючи чутливість цього питання у суспільстві і готові поступово розвивати цю галузь, показуючи результати лікування і допомогу українським пацієнтам, йшлося в заяві відомства.

Що це за препарати?

Препарати на основі канабісу використовуються для зменшення больових відчуттів, спазмів та судом м’язів, лікування анорексії, ПТСР та тривожних розладів. Окрім цього вони використовуються в лікуванні окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу. Важливим завданням цих ліків є і полегшення болю й страждань важкохворим та паліативним хворим, в тому числі онкологічним хворим, пацієнтам з ВІЛ.

«Серед актуальних проблем розвитку медицини і системи охорони здоров'я в Україні, з-поміж іншого, є питання, що стосуються доступу населення до необхідних методів лікування та лікарських засобів. Серед таких питань і відсутність належного нормативного регулювання поводження з речовинами, які, за міжнародно-правовою класифікацією, належать до наркотичних і психотропних, але, при цьому, вкрай необхідні для забезпечення надання якісних медичних послуг, запобігання стражданням пацієнтів та допомоги їх одужанню від складних захворювань», — каже нам адвокатка, спеціалістка з медичного права ця заступниця міністра охорони здоров'я України у 2014–2015 роках Наталія Лісневська.

В Україні це питання особливо актуальне для таких категорій осіб, як діти з                              епілепсією, онкохворі, хворі, які потребують паліативної допомоги, а також ветерани війни з посттравматичним стресовим розладом.

У доньки Нії Нікель, Єви, діагностувати синдром Ямуара. Це рідкісна недуга, яка діагностована у 35 людей в усьому світі.

«Це генетична мутація, яка є у критично важливому гені, який відповідає за будову головного мозку та нервової системи і через це у Єви кілька зон головного мозку є пошкодженими. Це у доньки виливається у два напрямки — епілепсію та ДЦП. Оскільки ця хвороба дуже рідкісна та нова (цю мутацію діагностували вперше три роки тому), то ліків наразі немає і більшість дітей, які входять у перелік тих 35 людей, які нездужають на неї, мають фармакорезистентність, тобто класичні ліки, які ми використовуємо, тільки шкодять», — розповідала жінка для ІА Дивись.info.

І додає, що дівчинка кілька разів потрапляла до реанімації після таких лікувань. Тобто, каже Нія, їй назначають класичні ліки при лікуванні епілепсії, котрі тільки погіршують стан малечі, яка поступово накопичує в організмі хімікати, після чого втрачається здатність до руху.

Утім, говорить жінка, є головні труднощі, з якими зіштовхується Єва. Зокрема йдеться про, що дівчинка не може легально приймати медичний канабіс, що стало однією із причин, чому сім’я була змушена покинути Україну під час повномасштабної війни: «Я просто розуміла: під час бойових дій почнуться проблеми із ліками. Ми залишилися у зоні ризику, бо не мали шансів на нормальне лікування».

«Медичний канабіс не легалізовують виключно через певних депутатів та їх страхи. Ми не бачимо рухів у сторону легалізації в даний момент. Питання постійно відсувають зі слухань, оскільки МОЗ впевнені, що за нього не проголосують і провалять чергове слухання.  Зазвичай прикриваються неготовністю соціуму, але це не відповідає дійсності. Петиції по легалізації медичного канабісу збирали менше відведеного часу потрібну кількість голосів», — коментує активістка.

Згідно з Єдиною конвенцією про наркотичні засоби 1961 року, сторони, які її ратифікували, зобов'язані обмежувати обіг будь-яких наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів лише медичними і науковими цілями, зокрема, і шляхом запровадження ліцензування такої діяльності з метою контролю за обігом, однак, не зобов'язані забороняти їх використання в зазначених цілях, а також у промисловості. Аналогічні положення містяться й в інших ратифікованих Україною конвенціях у цій сфері, нагадує Наталія Лісневська.

Європейський моніторинговий центр з наркотиків та наркотичної залежності, що функціонує як агенція ЄС, яка досліджує питання наркополітики в державах-членах, 2018 року оприлюднив оновлені рекомендації стосовно використання конопель в медичній практиці, зробивши огляд згідно із регулюванням в ЄС та деяких інших країнах. Незважаючи на різні підходи до забезпечення доступу пацієнтів до ліків та препаратів, виготовлених із конопель, європейські держави та США, Канада, Австралія, Ізраїль поділяють тенденцію до розширення їх застосування для лікування та полегшення низки патологічних станів, каже фахівець.

Висновки цих та інших наукових досліджень дали поштовх тенденції до дозволу застосування у медичних та наукових цілях рослин роду коноплі (Cannabis) у світі. Так, станом на дату підготовки цього законопроєкту їх використання  в медичних цілях (або, залежно від особливостей регулювання, використання препаратів, виготовлених на основі конопель) дозволено у 56 країнах світу, серед яких такі країни ЄС як: Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія, а також Ізраїль, Великобританія, США та Канада. Доцільність терапевтичного застосування конопель підтверджене вченими для таких станів:

• неврологічні захворювання: розсіяний склероз, епілепсія (за попередніми висновками, канабіс може мати позитивний вплив на лікування хвороби Альцгеймера, хвороби Хантінгтона і синдрому Туретта);
• захворювання травного тракту (за переконливими доказами, коноплі мають значний позитивний ефект на полегшення побічних ефектів під час хіміотерапії при онкології (особливо при нудоті та блювоті) та побічних ефектів, пов'язаних з лікуванням ВІЛ/СНІД; за попередніми висновками, позитивний ефект спостерігається також щодо виразкового коліту і хвороби Крона, а також при запаленні та дисфункції моторики кишківника; окрім цього, препарати на основі канабісу використовуються для посилення апетиту при захворюваннях, що призводять до втрати ваги та виснаження);
• наркотична залежність та проблеми психічного характеру (за попередніми доказами, ефективним є використання канабісу як замісної терапії для опіоїдів, стимуляторів (зокрема, кокаїну) та алкоголю, а також для подолання тривоги, посттравматичних стресових розладів та порушення сну);
• хронічний біль невропатичного походження;
• паліативна допомога (в основному препарати на основі канабісу застосовують для полегшення комплексу симптомів у онкохворих, які потребують паліативної допомоги, включаючи полегшення болю, розладів харчування, налагодження сну).

«Науково доведено, що фітоканабіноїди здійснюють високоефективну антимікробну дію (на стафілококи та стрептококи), а також демонструють помітний позитивний ефект при лікуванні посттравматичного синдрому, різних захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, різних форм склерозу, герпесу, діабетичної нейропатії, анорексії та багатьох інших недуг», — зазначає спеціалістка із медичного права.

За даними Національної академії науки, інженерії та медицини США від 2017 року, на підставі клінічних досліджень акумульовано достатньо статистичної інформації, яка підтверджує, що застосування канабіноїдів є ефективними при лікуванні понад 50 патологічних станів.

А що далі?

Наталія Лісневська говорить, що існує альтернативний погляд на легалізацію канабісу, якій полягає в тому, що прийняття спеціального закону не потрібно.

«Для забезпечення доступу пацієнтів до ліків на основі канабісу не потрібно створювати окремий закон, В Україні виробляють та використовують ліки з вмістом наркотичних речовин. Так що в нас є розвинена законодавча база з регулювання обігу наркотичних речовин та розробки, виробництва та використання ліків на їх базі. Так що для забезпечення можливості виробництва, обігу та використання лікарських засобів зі вмістом тетрагідроканнабінолу – тобто легалізації використання канабісу у медичних цілях потрібно Постановою Кабміну вести відповідні зміни до переліку наркотичних засобів, а саме виключити тетрагідроканнабінол з Таблиці 1 (речовини які повністю заборонені для обігу) та включити його в перелік речовин з обмеженим обігом», — каже фахівчиня.

Однак додає, що законопроєкт розглядає набагато ширший перелік питань і вирішує ширше коло проблем.

«І це зовсім не питання дозволу на вирошування конопель. Це питання розвитку медицини, медичної науки. Це надання українській науковій спільноті проводити дослідження, це можливість  винаходу, створення  та запуску власних Українських препаратів які полегшать життя хворих в усьому світі», — говорить наша співрозмовиця.