Причини хвороби досі невідомі: чого ми не знаємо про розсіяний склероз

ІА Дивись.info дослідила, що таке розсіяний склероз і що варто знати про хворобу, поширеність якої впродовж останніх років суттєво зросла.

У Міністерстві охорони здоров'я України пояснюють, що розсіяний склероз — хронічне захворювання, яке вражає зорові нерви, головний та спинний мозок, призводить до серйозних порушень й інвалідності. Достеменно невідомо, чому воно виникає. Водночас виявлення проблеми на ранніх стадіях запобігає загостренням і сповільнює прогресування.

Зі слів Лариси Соколової, яка завідує кафедрою неврології медичного університету імені Богомольця, професорки й експертки МОЗ, за останні роки поширеність цього захворювання суттєво зросла. Серед причин — вища тривалість життя пацієнтів та вчасна діагностика, адже зростає кількість випадків, які діагностовують на ранніх стадіях.

Які є причини та симптоми розсіяного склерозу?

У Міністерстві кажуть, є припущення, що хвороба розвивається у людей, які мають генетичну схильність до цього, однак достеменних причин поки не наводять.

«У якийсь момент імунна система “неправильно” відповідає на певний зовнішній подразник (наприклад, вірус інфекційної хвороби) - замість того, щоб атакувати вірус, імунітет починає атакувати оболонки нервових волокон (мієлінові оболонки та клітини, що виробляють мієлін). Так виникає імуноопосередковане гостре, а пізніше — хронічне запалення», — пояснюють у відомстві.

Симптоми розсіяного склерозу часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково зверніться до свого лікаря, якщо помітили такі ранні ознаки:

• погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем при русі очного яблука;
• подвоєння в очах;
• прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;
• проблеми з підтриманням рівноваги, нестійкість або незграбність;
• патологічні відчуття, що поширюються по спині у напрямку зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки, при нахилі голови вперед (симптом Лермітта).

Жінки хворіють частіше

Зазвичай, хоча і не завжди, симптоми розсіяного склерозу розвиваються у 20-40 років. Жінки хворіють в 2-3 рази частіше, ніж чоловіки, сказано в низці досліджень, які підтверджують у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Себто близько у 80% жінок цього віку розвивається ця недуга, а також у чоловіків у віці 35–45 років.

Проблеми, з якими зіштовхуються люди з діагнозом «розсіяний склероз»

У ВООЗ дослідили, що через кілька років після початку захворювання:

• 30–37% хворих здатні пересуватися лише з допомогою близьких.
• 50% мають труднощі під час виконання професійних обов’язків.
• понад 80% змушені змінити роботу.

Через 15 років:

• лише 50% хворих зберігають здатність працювати, дбати про себе і вільно пересуватися без сторонньої допомоги.

Перебіг недуги і лікування

Немає єдиного «сценарію», за яким розвивається розсіяний склероз. Найпоширеніша форма хвороби – рецидивуючо-ремітучий розсіяний склероз (РРРС). У цьому випадку періоди стабільності (ремісії) чергуються з епізодами загострення симптоматики (рецидивами).

У двох з трьох пацієнтів, у яких хвороба починається з РРРС, з часом може розвинутися вторинно-прогресуючий розсіяний склероз. При цій формі хвороби поступово і незалежно від рецидивів зростає інвалідизація пацієнта. Рецидиви в такому трапляються все рідше або повністю зникають, говорить Лариса Соколова.

Приблизно кожен десятий пацієнт з розсіяним склерозом має первинно-прогресуючий розсіяний склероз, коли симптоми розвиваються поступово. Тобто рецидивів і ремісій у таких людей зовсім немає: стан погіршується плавно і невідступно.

Діагностика розсіяного склерозу нерідко буває складною, додає фахівчиня. Водночас, якщо раніше виявити захворювання і розпочати лікування, то кращим є прогноз.

Здебільшого лікування скероване на зміну перебігу хвороби і полегшення симптомів.

Є клінічно обґрунтовані дані, що діагностування розсіяного склерозу на початкових стадіях і раннє призначення адекватного патогенетичного лікування дозволяє запобігти виникненню загострень і сповільнює прогресування та ризик інвалідності.

*Звертаємо увагу, що самолікування чи використання недоказових методів може призвести до погіршення стану і прогресування хвороби. Цей матеріал є ознайомчим. Якщо маєте питання — зверніться до свого сімейного лікаря.

Вас може зацікавити:

• Недуга, якою найчастіше хворіють діти: що варто знати про астму
• Постковідна депресія: як розпізнати і що робити
•  Як дожити до Перемоги: розмова з психологом
• Що таке дитяча залежність і як з нею боротись
• Сигнал про душевні муки: чому люди займаються самоушкодженням і як цьому зарадити
• Непомітні: чого ми не знаємо про рідкісні хвороби і які перешкоди спіткають таких людей
• Що впливає на наш сон і як цьому зарадити
• Зона ризику, але не вирок: 14 відповідей про туберкульоз
• «Люди дощу»: чого ми не знаємо про стан, який діагностували у понад 2 мільйонів людей у світі