«Люди дощу»: чого ми не знаємо про стан, який діагностували у понад 2 мільйонів людей у світі

Depositphotos_254112646_S
Фото: VadimVasenin. Джерело: depositphotos.com/

Стан, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку, називається аутизмом. У Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) говорять, що одна дитина з-поміж 160 має будь-який розлад аутистичного спектру.

Нині, у День поширення інформації про цей стан, ІА Дивись.info розповідає про аутизм та спростовує міфи, які розгорнулись довкола нього.

У Міністерстві охорони здоров'я України діляться даними, за якими упродовж кількох років (з 2008 по 2013-ий-ред.) захворюваність на розлади зі спектру аутизму зросла у понад 3 рази. Тобто з 2,4 до 9,1 на 100 тис. дитячого населення.

За даними 2017 року, в Україні зареєстровано понад 7 тисяч таких дітей.

Що таке аутизм?

Насамперед це не хвороба, а стан. Він виникає через порушення розвитку головного мозку. Характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії, а також спілкування.

Такий стан неможливо вилікувати. Однак з часом є можливість скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Факти

Наприклад, в американській асоціації Autism Speaks стверджують, що серед 88 дітей діагностують один випадок аутизму. А у світі таких людей нараховується щонайменше 2 мільйони 400 тисяч.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, зберігаються у підлітковому та дорослому віці. У МОЗ пояснили, що більшість випадків проявляються у перші 5 років життя. А діагностувати ризик розвитку такого стану можна у півторарічної дитини. Роблять це за допомогою спеціального скринінгового тесту. Він ось тут (наполягаємо на тому, що ці дані є ознайомчими: якщо вам потрібна допомога, потрібно звернутись до фахівця).

У відомстві також додають, що люди із аутизмом можуть бути дуже обдарованими, однак їм потрібно набагато більше часу, аби навчитись чомусь простому.

Фото: Andrey Popov, джерело: ua.depositphotos.com

«Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину», — пояснюють у Центрі громадського здоров'я.

Додають, що аутитизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, аніж дівчаток.

Якими є причини аутизму?

Їх є багато. На вірогідність появи у дитини РАС впливає як генетика, так і навколишнє середовище.

Водночас досі немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

За даними наймасштабнішого авторитетного наукового дослідження у Данії, у якому взяли участь понад 657 тисячі дітей, підтвердили, що вакцинація проти кору, паротиту та краснухи не підвищує ризик аутизму. Навпаки - вакциновані КПК діти мали на сім відсотків меншу ймовірність аутизму, ніж невакциновані.

Детальніше

Учасниками дослідження стали 657 тисяч 461 дітей, які народилися у Данії з 1999 року до 31 грудня 2010 року. Вони приєднувалися до дослідження, коли їм виповнився 1 рік (саме в цей час роблять перше щеплення проти кору, паротиту і краснухи) і за ними спостерігали до 31 серпня 2013. Дослідження стало ще одним доказом того, що вакцини в принципі і вакцинація проти кору зокрема в жодному разі не можуть бути причиною розвитку аутизму у дітей.

На що батькам потрібно звернути увагу?

Про це пояснюють у ЦГЗ:

  • Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

Читайте також: Надати голос тим, хто його не має: український винахід, що допомагає говорити

  • Відсутність емоційного контакту з людьми

Насамперед – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

  • Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

Фото: belchonock. Джерело: ua.depositphotos.com
  • Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

  • Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

  • Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

На що впливають розлади аутистичного спектру?

Насамперед вони можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Такі розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші страждають важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки.

Дорослі «люди дощу»:

  • Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.
  • При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.
  • Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.
  • Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.
  • Можуть без причини і недоречно сміятися.
  • Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.
  • Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).
  • Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.
  • Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.
  • Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.

Які міфи розрослись щодо аутизму?

У МОЗ кажуть, що їх також є багато. Найпоширенішою тезою, яку варто спростувати, є те, що аутизм це хвороба.

Наступний міф стосується того, що цей стан є рідкісним порушенням. У відомстві пояснюють, що аутизм є поширенішим, ніж синдром Дауна. Відтак рідкісним назвати його навряд чи можна.

Нагадуємо, рідкісним (орфанним) називають захворювання, яке діагностували в 1 людини на 2 тисячі громадян. Поміж тим, у світі не існує лікування для понад 6 тисяч рідкісних хвороб, 75% з яких уражають переважно дітей.

Інший міф: всі люди з аутизмом – генії / мають порушення інтелекту.

А насправді: люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може  вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями.

Ще один міф: люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен

Однак це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Важливо:

«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад.

«Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна адаптувати таку людину до соціального життя»,  — пояснили у відомстві.

Фото Микити Печеника, з архіву редакції

*Звертаємо увагу, що цей матеріал є ознайомчим, його не варто сприймати як підґрунтя для вставлення діагнозу. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до фахівця.

Вас може зацікавити:

Головне фото: depositphotos.com.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: