Назавжди вільний: як у 2014 році над Маріуполем замайорів синьо-жовтий прапор

Як це було — розповідають Дивись.info.

Звільнення Маріуполя завадило подальшій окупації України

Завдяки деокупації лінію фронту не лише вдалося відсунути від мирного українського міста, але й убезпечити мешканців від постійних обстрілів російських найманців. Крім того, оборона міста допомогла утримати значні сили від перекидання на інші напрямки.

«По суті Маріуполь врятував увесь південь України. Якщо б не Маріуполь, якщо б вони не вимушені були перекинути сили для того, щоб не дати нам провести контрнаступальну операцію, не було б ані Миколаєва, ані Одеси, вони б вийшли на Придністров'я, з'єдналися з тим угрупуванням і Україна була б відрізана від Чорного моря повністю», – сказав заступник міністра оборони України Олександр Павлюк.

Маріуполь захоплювали двічі

У 2014 році це відбулося після втечі експрезидента Віктора Януковича. Місцеві «антимайданівці» закликали до збройної акції непокори київській владі та спробували вигнати з місцевої площі Леніна прихильників Євромайдану. Аналогічні акції за участю проросійських сил під прапорами РФ відбувалися й надалі - у березні та квітні 2014 року.

Згодом учасники почали вдаватися до силових дій та закликати до проведення місцевого референдуму — за аналогією незаконного псевдореферендуму в Криму. Окупанти почали блокувати українську прикордонну військову частину, встановлювали блокпости на в'їзді до міста. 

У місті Маріуполь почалися грабунки, зґвалтування, викрадення людей та тортури. Бойовики так званої «ДНР», проросійські сили і чеченські найманці контролювали територію понад місяць: з 10 травня до 13 червня.

Спецоперація з визволення міста

Керівництво МВС України, яке ретельно, впродовж усього травня, готувало операцію з визволення Маріуполя, врахувало стан повного паралічу силових структур у місті. Отже, було вирішено зробити ставку на батальйон «Азов», який доукомплектували особовим складом та забезпечили необхідним озброєнням. Також до зачистки було залучено 72-ту механізовану бригаду ЗСУ.

Станом на 25 травня 2014 року в Україні було призначено вибори президента. Аби дати містянам змогу проголосувати разом з іншими громадянами на виборах, командування спочатку планувало визволення Маріуполя на 23 травня 2014 року. Але згодом, після аналізу наявних сил і засобів, від цього плану довелось відмовитися. Остаточною датою початку деокупації було визначено 13 червня.

Для доукомплектування й підготовки «азовців» батальйон було переведено до Бердянська, що в сусідній Запорізькій області. Тут бійці отримали вишкіл та необхідну техніку. Спеціально для цього на полігоні в курортному місті було створено макет маріупольського «укріпрайону» терористів, де й відпрацьовувалися штурмові дії.

У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», дві роти спецбатальйону «Дніпро», дві роти Національної гвардії та спецпризначенці МВС. Блокування району проведення спецоперації забезпечували майже 500 військовослужбовців Збройних Сил України та Нацгвардії, які контролювали в’їзди до міста на блокпостах. Допомога визволителям надходила також від членів Правого сектору та місцевих активістів.

Напередодні операції з визволення Маріуполя група терористів (так звана місцева влада) на чолі з «Чеченом» (Андрій Борисов) утекла з міста. Зі ЗМІ та свідчень у соцмережах стало відомо, що «Чечен» дізнався про підготовку «азовців» до штурму й вирішив покинути місто. При цьому інших своїх соратників-терористів він не попередив.

Визвольна операція розпочалася 13 червня о 5-й ранку з обстрілу укріплених районів сепаратистів із ЗУ-23/2, яка була встановлена на легендарному «Прянику» — бойовій машині «Азову». Згодом у бій вступили ті бійці спецбатальйону, завдання яких полягало у взятті під контроль штабу терористів, що розміщувався на вулиці Грецькій. Загалом уся операція з визволення півмільйонного міста тривала майже шість годин. Не маючи значної кількості техніки та зброї, українські добровольці без фактично військової підготовки змогли очистити місто від окупантів.

Під час зачистки Маріуполя від сепаратистів українські спецбатальйони ліквідували їхні ключові опорні точки, знищили техніку та відновили контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради.

Відновлення міста

Після звільнення Маріуполь розвивався, ставши найкрасивішим містом Донбасу, хоч періодично страждав від обстрілів та терактів російських бойовиків. Це був справжній європейський центр Приазов’я з сумішшю різноманітних історико-культурних пам’яток і промислових гігантів. Маріупольці кожного року 13 червня святкували своє звільнення. До прикладу, так містяни дякували захисникам у 2015 році:

Повномасштабне вторгнення 2022

24 лютого 2022 року окупаційні війська розпочали повномасштабне вторнення. Маріуполь Донецької області зазнав найбільших руйнувань. І знову опинився під окупацією. За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста.

Маріуполь впродовж трьох місяців з початку війни був повністю оточений ворожою армією. Упродовж блокади міста Росією, за різними даними, загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 25 000 загиблих. Армія РФ зрештою окупувала Маріуполь.

Російські окупанти 9 березня 2022 року здійснили авіаналіт по Маріуполю. Унаслідок цього були повністю зруйновані міський пологовий та лікарня. Унаслідок авіаудару 17 людей постраждало, а троє померло. Одна з породіль, яка потрапила під бомбардування лікарні в Маріуполі, померла разом із дитиною.

 

16 березня 2022 року російська авіація розбомбила Драматичний театр у Маріуполі.  У ньому ховалися від нальотів сотні містян, серед них – діти. Багато маріупольців просто жили там останнім часом, адже через війну втратили своє житло. Станом на 25 березня, у повідомленні міськради йшлося, що «за свідченням очевидців» під час бомбардування театру загинули близько 300 людей.

20 травня 2022 року завершилася оборона Азовсталі. 86 днів запеклих протистоянь українських захисників з чисельно переважаючою армією РФ дали можливість Силам оборони України втримати або відкинути ворога на інших напрямках. До оточених на Азовсталі захисників проривалися гелікоптери розвідки, які доправляли захисникам боєкомплект, медикаменти, їжу та воду і вивозили поранених. Пілоти здійснювали унікальні «самовбивчі» рейси в умовах загрози ворожої ППО та винищувачів, усвідомлюючи величезний ризик втрат.

Сьогодні Маріуполь вщент знищений. У місті залишилися трохи більше, ніж 120 тисяч жителів із 400 тисяч, які проживали в Маріуполі до війни. Відсутня нормальна медична допомога, є великі проблеми з питною водою. За даними офіційної статистики, повідомив міський голова Вадим Бойченко, у Маріуполі загинуло 22 тис. цивільних, що вдвічі більше, ніж за два роки окупації в роки Другої світової війни.