В Україні може скоротитися обсяг «неробочих» кредитів фізособам, але є умова, — експерт

Про це ІА Дивись.info розповів директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ Дмитро Замотаєв.

За словами експерта, з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість «неробочих» банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення.

При цьому в першому кварталі 2023 року продовжилась негативна тенденція зі зростання таких позик — станом на квітень 2023 року кількість таких кредитів досягла значення у 32%.

Лише з другого кварталу 2023 року спостерігається поступове зменшення кількості «неробочих» кредитів: на червень їхня кількість скоротилася на 1-1,5% від загального обсягу позик. 

Водночас на його думку, головна причина різкого збільшення таких позик криється саме в об’єктивній площині: понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію.

Фахівець назвав основні причини збільшення таких кредитів: 

• втрата майна внаслідок збройної агресії; 
• втрата роботи (постійного доходу); 
• вимушений переїзд до іншого міста чи країни; 
• вагомі травми (поранення) або ж смерть позичальника.

«Мусимо констатувати, що суттєве зростання проблемних позик викликане виключно наслідками збройної агресії, тобто, іншими словами, форс-мажорними або ж непоборними обставинами», — сказав Дмитро Замотаєв.

Експерт відзначив, що в непередбачуваних умовах, в яких перебувала країна з кінця лютого до середини серпня минулого року, більшість комерційних банків з розумінням поставилися до проблем позичальників, а відтак запровадили досить гнучкі та ліберальні умови «кредитних канікул» тривалістю в середньому 3-6 місяців, що дали змогу позичальникам суттєво скоротити суми необхідних платежів за кредитами.

За його даними, близько 60% позичальників, що на певний час стали не здатними платити за кредитами, скористалися такими програмами відтермінування платежів, адже на початку військових дій банки практично в «автоматичному» режимі надавали відтермінування зі сплати основного зобов’язання.  

«Лояльна політика банків до позичальників, з одного боку, позитивно вплинула на громадян, що вимушено не мали змоги розраховуватися за кредитами, а з іншого - це стало суттєвим фактором певної стабілізації банківської системи. Адже всі чудово розуміли, особливо в перші місяці від повномасштабного вторгнення, що економіка країни, і банківська система зокрема, перебувають у дуже хиткому стані, який, простими словами, міг перерости у лавину банкрутств», — підкреслив фахівець.

Серед основних факторів, що позитивно вплинули на зменшення обсягу проблемних кредитів він назвав:

• поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і відповідно поновлення бізнес-діяльності на цих територіях,
• загальмована інфляція, яка у 2023 році за відкоригованим прогнозом НБУ може скласти 12,8%,
• скорочення безробіття майже на 3% порівняно з 2022 роком,
• розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема завдяки державній програмі пільгового кредитування «5-7-9» та компенсаційним програмам з відшкодування відсотків за такими кредитами (зокрема такі програми ухвалені держадміністраціями Києва та Київської області),
• стабілізацію на валютному ринку: впровадження НБУ досить ефективної політики з утримання балансу між попитом і пропозицією на готівкову валюту, а також популяризація гривні, як надійної та стабільної валюти.  

Щоб не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами, банкір радить: 

• обирати фінустанову, уникаючи сумнівні контори з мікрокредитування, адже відсотки за їхніми позиками - це фінансовий «зашморг»; 
• розв'язувати питання не тактично (емоційно), а системно: розмір відсоткової ставки дуже часто залежить від терміну погашення кредиту; 
• фінансова «подушка» на 2-3 місяці на випадок неочікуваної втрати роботи чи працездатності, що дасть змогу уникнути боргів за кредитом;
• в разі, якщо кредит потрібен для того, щоб покрити борги за отриманими раніше кредитами («перекредитуватися»), то звернути увагу на прозорість і лояльність умов отримання такого кредиту;
• обрати кредит, який максимально відповідає потребам і можливостям позичальника, у фінустанови з широкою «лінійкою» кредитних програм з простими та зрозумілими умовами;
• у разі виникнення фінансових труднощів, позичальникові варто звернутись до банку для напрацювання спільного плану реструктуризації кредитної заборгованості. 

«Країна живе сподіваннями на якомога швидку перемогу у війні. Проте цинізм війни полягає в непередбачуваності її наслідків. Бажано, щоб громадяни, що з тих чи інших причин націлені взяти банківський кредит, були обачними, звертаючи увагу не лише на умови кредиту, а й на репутацію фінустанови. І звісно, на випадок форс-мажорів у позичальника має бути “план Б”, щоб не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів», — підсумував Дмитро Замотаєв.