Освітні центри в громадах: що це і для чого

Експертка проєкту DECIDE з інституційної підтримки об'єднань та асоціацій територіальних громад Анна Пуцова на Unlock Ukraine 2023 у Львові підняла питання «Для чого створювати освітній центр в громаді».

Дивись.info переповідає її лекцію.

Освітній процес у школах майже знищений війною

Державна служба якості освіти України за підтримки ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти» провела дослідження освітнього процесу під час війни. В опитуванні взяли участь 150 шкіл з усіх областей України. Переважна кількість респондентів — батьки. Проте більшість показників і тверджень базуються на відповідях директорів шкіл. Серед опитаних є також учителі й учні.

Адаптація навчального процесу

Після початку повномасштабного вторгнення близько 800 тис. учнів перейшли з очної форми навчання на дистанційну та сімейну. Найбільше це торкнулося південних та східних регіонів.

Станом на початок 2023 року заклади освіти України працювали у таких форматах:

• 15% — очно;

• 33% — дистанційно;

• 51% — змішана форма.

Проте вже тоді була і зараз залишилася серйозна проблема з доступом до дистанційного навчання. Близько 30% учнів не мають постійного доступу до уроків онлайн. Найбільше таких дітей — на Півдні.

У містах більше учнів мають доступ до навчання, ніж у селах. 46% дітей із малозабезпечених сімей у селах не мають постійного доступу до освіти.

Невтішна статистика і серед учнів ВПО. Серед них 86% у містах та 80% у селах не мають постійного доступу до навчання.

Дослідження ДСЯО показало й недостатню адаптацію шкіл до освітнього процесу в умовах війни.

33% директорів у містах та 50% у селах зазначили, що розклад занять у їхніх закладах освіти не змінювався.

40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили зміни до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу.

Форми та методи роботи педагогів також недостатньо адаптовані до дистанційного навчання

Лише 31% педагогів у містах і 28% у селах організовують роботу учнів у групах.

Така форма роботи передбачає взаємодію, вміння слухати, розв’язувати проблеми в групі. А ці навички є важливими для дітей.

Під час навчання онлайн найбільше страждають предмети, які передбачають наявність лабораторних та практичних робіт. Їх проводять лише 21% учителів у містах та 19% у селах.

16% педагогів у містах і 12% у селах моделюють досліди за допомогою симуляцій на електронних ресурсах.

Втрати в матеріально-технічному забезпеченні

Дослідження висвітлює лише забезпечення комп’ютерами. Адже вони є найважливішими під час дистанційного навчання, яке переважає зараз.

У цій сфері відчутна позитивна динаміка. Адже частка вчителів, які забезпечені робочим комп’ютером, зросла:

з 64% до 71% — у селах;

з 73% до 76% — у містах.

Водночас 25% педагогів досі не забезпечені робочим комп’ютером, а 20% не мають доступу до інтернету в школі.

Учителі компенсують це використанням особистого комп’ютера (90% мають власний) та роботою з дому (91% мають інтернет вдома).

Проте третина педагогів використовує домашній комп’ютер разом з іншими членами сім’ї. А це може викликати труднощі у віддаленій роботі.

Не всі діти також мають засоби для навчання дистанційно. Лише половина учнів базової та старшої школи мають власний комп’ютер, ноутбук чи планшет.

74% учнів використовують для навчання смартфони. Проте, як правило, сучасні навчальні цифрові матеріали передбачають, що їх будуть використовувати на комп’ютері або ноутбуці. Телефон дає можливість брати участь в освітньому процесі в обмеженому форматі. Але на уроках є і можливість спілкуватися в чаті, і фіксувати щось у текстовому редакторі. Що неможливо на смартфоні.

Втрати у навчальному процесі

Найбільше організації освітнього процесу перешкоджають повітряні тривоги. Про це повідомили 53% керівників шкіл. На другому місці — брак електрики (41%) та інтернету (35%).

Попри визнані перешкоди для освітнього процесу, 92% директорів зазначили, що в їхніх школах немає втрат у навчальному часі. Проте лише 40% батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися.

Директори шкіл вважають уроки, проведені в асинхронному режимі, такими, що відбулися. Але батьки не погоджуються, що це адекватна заміна очних або синхронних уроків.

Зміни в результатах навчання

Більшість педагогів проводять оцінювання, щоб визначити прогалини у знаннях учнів:

• 58–64% (залежно від регіону) роблять це після закінчення вивчення теми;

• 38–53% — постійно під час вивчення теми.

Учителі різних предметів зазначають про зниження успішності учнів.

«В результаті повномасштабної війни росії проти України близько 800 тис. школярів змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну чи сімейну, тобто домашню. Найбільше ці зміни стосуються Сходу та Півдня країни, звідки близько 40 % та 30 % учнів/учениць відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни», - констатує Анна.

Більшість із зруйнованих освітніх закладів, зазначає експертка, відновити неможливо.

Читайте також: Повоєнна відбудова: як про неї говорити.

Зруйновані школи можна замінити освітніми центрами

Освітні центри — це форма швидкої освітньої допомоги для громад, які постраждали внаслідок війни. У більшості громадах, які перебувають зараз поблизу зони бойових дій та залишилися без шкіл, проживає небагато дітей. І хоч відновлювати освітні заклади там наразі не планують з тих чи інших причин, школярі мають отримувати знання.

«Будемо відверті, для різних донорських проєктів з відновлення об'єктів дітей у таких містечках та селах мало. До прикладу, у селі Червона долина, де повністю зруйнували ліцей, живе 150 діток. 150 діток для інфрастурктурного великого рішення відновлення школи є мало. Ніхто не буде витрачати мільйони гривень, щоб побудувати освітній заклад для 150 дітей. У кращому випадку ці дітки отримають автобуси й будуть змушені долати немалий шлях до найближчої школи. Але і про це рішення говорити рано».

Але у таких населених пунктах є інші будівлі, не знищені росіянами, зазначає Анна Пуцова. Йдеться про будинки культури, бібліотеки або клуби. Здебільшого ці приміщення потребують мінімального ремонту, проведення опалення й загальної адаптації для освітнього процесу — облаштування партами та дошками.

«Так, ці рішення тимчасові, але все ж таким чином ми вирішуємо проблему з доступом до освіти вже зараз, а не у перспективі. Звичайно, діти можуть навчатися вдома, з комп'ютера. Але процес проведення уроків — це не тільки про освіту, але й про навички соціалізації. Тожі дітям треба бути у колективі».

Там громади можуть не тільки навчатися

Головна мета цифрових освітніх центрів – надання безпечного доступу до дистанційної формальної та неформальної освіти дітям, які не можуть здобувати її очно або мають обмежений доступ до дистанційної форми навчання через брак відповідних пристроїв, а також потребують додаткового супроводу в навчанні чи психоемоційній підтримці. Окрім того, центри виконують низку інших функцій. Серед них — сприяння соціалізації та взаємодії дітей, підлітків та дорослих.

«У громадах взагалі дуже погано все з реально класними просторами, де можуть збиратися люди, активісти. У нас були такі випадки, що після час створення освітнього центру в громаді там почали збиратися мешканці для обговорення різних питань або за інтересами. Виявилося, що у них багато жінок, які люблять шити. Тож після проведення уроків туди почали приходити жінки і щось собі в'язати, пісні співати, пиріжки пекти».

Довідка

Мета ідеатону – спільними зусиллями вимислити Україну, у якій ми прагнемо жити, (пере)віднайти інклюзивний простір у містах, селах і громадах та започаткувати нові партнерства. Подія тривавала два з половиною дні. Українські та іноземні учасн_ці ділилися ідеями та досвідом повоєнного відновлення, збереження пам’яті й переосмислення травми, а також разом розробляли нові рішення.

Організатори ідеатону – Міжнародний фонд «Відродження» та «Празький Центр громадянського суспільства». 

---

Матеріали у рубриці Погляди є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.