Досвід розвинених країн: як українській молоді долучатися до процесів розвитку держави

Сучасна ситуація в державі й суспільстві вимагає заходів, спрямованих на формування стратегії соціально-економічного, політичного й культурного розвитку України. Молодь має долучитися до цього процесу, запозичивши досвід розвинених країн.
Під час форуму молодіжних центрів та молодіжних організацій у Львові на тему досвіду реформування молодіжної політики у Франції та Великобританії говорила очільниця Асоціації молодіжних центрів України Олена Подобєд-Франківська. Дивись.info переповідає її розповідь.

Читайте також: Які є можливості для молодіжних центрів на Львівщині.
Засади молодіжної політики України
Молодіжна політика України є системною діяльністю держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Вона поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян.
Для українських органів державної влади у здійсненні молодіжної політики найголовнішими напрямками діяльності є:
- забезпечення правової й соціальної захищеності молоді;
- надання молодому громадянинові гарантованого державою мінімуму соціальних послуг з навчання, виховання, духовного й фізичного розвитку, охорони здоров'я, професійної підготовки й працевлаштування;
- забезпечення збалансованого сполучення державних, суспільних інтересів та прав особистості у формуванні й реалізації національної молодіжної політики;
- пріоритет суспільних ініціатив стосовно аналогічної діяльності державних органів та установ при фінансуванні заходів і програм, що стосуються молоді;
- залучення молодих громадян до особистої участі у формуванні й реалізації програм, що стосуються молоді, суспільства та держави.
«Відповідно, молодіжна політика України є одним з напрямків діяльності держави, націленим на створення правових, економічних і організаційних умов й гарантій для самореалізації особистості молодої людини й розвитку молодіжних об'єднань, рухів та ініціатив, на формування у молодих громадян патріотизму й поваги до історії й культури свого народу й дотримання прав людини», - констатує Олена.
Варто враховувати, що досягнення молодими людьми економічної самостійності, реалізація її творчого потенціалу, розвиток підприємницької активності, формування в них світогляду громадянина-патріота, творця майбутнього своєї країни багато в чому обумовлено наявністю підтримки й проведенням активної політики з боку держави й місцевої влади.
Держава та суспільство мають забезпечити випереджувальну та інноваційну участь у державотворчих процесах, забезпечити духовні і культурні потреби молоді, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю соціального досвіду, формування вміння жити в громадянському суспільстві, підтримку сімей, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, патріотизму, національної і громадської свідомості серед молоді, яка б могла забезпечити безперервність розвитку держави Україна, базуючись на державних і національних цінностях.
«Такий підхід дасть можливість сформувати стратегічну ціль української молоді, спрямовану на формування відповідального ставлення молоді до свого майбутнього і майбутнього держави. Це зробить процес залучення молоді до розробки і реалізації державної молодіжної політики ефектним і змінить сучасну роль молоді - брати участь у вирішенні власних соціально-побутових проблем, на необхідну участь у розв’язанні стратегічних проблем розвитку суспільства», - додала експертка.
Модель державної молодіжної політики, що формувалася протягом останнього десятиліття, сьогодні не відповідає масштабу завдань і викликів, що постають перед державою і суспільством. Мозаїчність, що полягає у підходах до формування законодавчої бази, фінансування, створення структур органів по роботі з молоддю, визначенню їх повноважень і функціонала, відсутність чіткої внутрішньої організації знижують ефективність державної молодіжної політики, позбавляють її комплексності і системності.
Програму дій держави і суспільства в цій сфері, механізми вирішення цих завдань й покликана визначити сучасна молодіжна політика.
Зробити молодіжну політику ефективною, адекватною сучасним вимогам, такою, що враховує особливості сучасної держави, суспільства і молоді, наповнити її новими змістом і вмістом – першочергове завдання влади. При цьому у держави є реальна можливість зайняти в цій сфері лідируюче положення, забезпечивши собі тим самим передові позиції в глобальному розвитку.
«Молодіжна політика України повинна реалізовуватися на всіх рівнях державної влади. Вона ґрунтується на визнанні за молоддю всієї повноти соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод, закріплених Конституцією України й іншими нормативними правовими актами, що діють на території України й муніципальних утворень».

Читайте також: Молодіжні організації на Львівщині: чому важливо гуртувати людей.
Принципи європейської молодіжної політики
Одним із пріоритетних напрямків співпраці між урядами держав-членів Ради Європи у молодіжній сфері є заохочення та підтримка розвитку молодіжної політики.
Відповідно до Ради Європи, будь-яка державна молодіжна політика має сприяти наступним принципам:
- Цілеспрямовано інвестувати в молодих людей послідовним і взаємодоповнюючим чином, за можливості у спосіб, орієнтований на розвиток їх можливостей, а не на проблеми, шляхом розробки, з-поміж іншого, стандартів та інструментів молодіжної політики.
- Залучати молодих людей до стратегічного формулювання молодіжної політики та висвітлювати їхні погляди щодо операційної ефективності імплементації політики.
- Створити такі умови для навчання, можливості та набуття досвіду, які б гарантували розвиток молодими людьми своїх знань, навичок та компетенцій, щоб дати їм можливість грати повноцінну роль як на ринку праці, так і в громадянському суспільстві.
- Створити системи для надійного збору даних, щоб продемонструвати ефективність молодіжної політики та виявити ступінь існування «розривів у політиці» стосовно ефективного надання послуг молодим людям з певних соціальних груп, в певних галузях або за певних умов.
- Демонструвати готовність скоротити такі «розриви політики» там, де вони явно існують.
«Побудова успішної, ефективної демократії починається з молодіжної політики. Тому гарними можна вважати зрушення в цій сфері, що нарешті відбуваються в нашому регіоні. Таким чином, можемо констатувати, що для розробки та ухвалення Національної молодіжної стратегії є всі підстави: охоча молодь, громадські молодіжні організації, поступова реалізація молодіжної політики на регіональному рівні й запропонований законопроєкт на державному», - резюмувала очільниця Асоціації молодіжних центрів України.

Французький досвід для реформування української молодіжної політики
Французький конституційний закон про державні фінанси (LOLF - loi organique relative aux lois de finances) визначає основні принципи фінансування молодіжної політики. Закон також визначає умови акредитації (тобто фінансування) молоді та молодіжних об'єднань і захист молоді.
Громадські організації, що добровільно реєструються при Міністерстві у справах молоді і спорту, розглядаються як потенційні партнери і мають право звертатися за матеріальною допомогою для реалізації конкретних проектів.
Міністерство має мережу з 105 керованих державою місцевих служб і 30 національних громадських організацій, що відповідають за здійснення національної політики. Тільки акредитовані організації можуть отримувати субсидії від Міністерства. Акредитація є грантом, надання якого ґрунтується на доповіді Національної ради з питань комунального утворення у справах молоді (CNEPJ) для національної акредитації та Ради з питань комунального утворення у справах молоді (CDEPJ) на рівні департаментів - для місцевої акредитації. На сьогодні 500 асоціацій отримали національні акредитації, 35 тис. мають місцеві акредитації. Національна акредитація "молодь і комунальна освіта", поряд з Фондом співробітництва з питань молоді та комунального освіти (FONJEP), є для DJEP (департамент молоді в міністерстві) інструментами обміну і фінансування.
Міністр надає акредитацію на національному рівні, а префект здійснює цю діяльність на місцевому рівні. Лише ті об'єднання, які працюють в молодіжній сфері та галузі комунального освіти не менше 3 років, мають право на акредитацію. При цьому вони повинні відповідати певним вимогам, таким як свобода совісті, принцип недискримінації, демократично відкриті процедури, прозорість управління і рівний доступ до управлінських посад для чоловіків і жінок.
«Місцеві об'єднання, що пропонують заходи для молодих людей з пріоритетних галузей, отримують консолідовану підтримку з 2006 року. Віддалені сільські території в даний час є пріоритетним завданням, з метою забезпечення того, щоб молоді люди мали доступ до соціально-культурної діяльності, не дивлячись на проживання у віддалених районах. Освітні проекти мають три напрямки: розвиток дітей і молоді; їх включення в суспільне життя; їх успішність в школі», - розповідає Олена.
Фонд співробітництва у справах молоді та освіти суспільства (FONJEP) був створений в 1964 році у формі асоціації. Фонд об'єднує органи державного фінансування і асоціації, і його основна мета полягає у сприянні оплати постійних співробітників, що займають керівні та управлінські посади, лідерів молодіжного руху і громадських об'єднань сфери комунального освіти, поряд з некомерційними юридичними особами, заснованими на приватному праві, що діють в області соціального забезпечення. Управління діяльністю здійснює Рада директорів, що складається з представників асоціацій-членів і представників фінансових органів (міністерств, територіальних органів самоврядування і державних органів), ґрунтуючись на принципі спільного управління. Держава несе відповідальність за частину винагороди «працівників FONJEP», а інші виплати здійснює національний уряд або саме об'єднання. Міністерство молоді, спорту та асоціативного життя фінансує близько 57% з 6379 посад, які є як на національному, так і на місцевих рівнях. Національні «пости», якими керує Департамент у справах молоді та комунального освіти, відносяться до федерацій або національним об'єднанням, які працюють з національних питань або глобальним цілям. Місцеві «пости», на які в даний час припадає 75% всіх робочих місць FONJEP, управляються на місцевому рівні. Префекти несуть відповідальність за їх привласнення або скасування на основі думок, висловлених місцевими уповноваженими органами Міністерства.
Тож, зазначає спікерка, є дві поради для покращення молодіжної політики в Україні:
Створити аналог до системи акредитації молодіжних організацій у Франції (де, щоправда, акредитація є не лише списком визнаних партнерів серед ГО, але і підставою для субсидіювання). В Україні розміщення на сайті переліку партнерських громадських організацій оптимізувало б щорічне подання однотипної інформації про організацію в заявках на фінансування до Міністерства молоді та спорту України. Такий «реєстр» посилював би довіру громадян і державних службовців на місцевому рівні до організацій, які підтримує держава на національному рівні. Цей реєстр також потрібно було б зв’язати з інформацію про реалізовані проекти, з можливістю перегляду он-лайн звітів, кошторисів тощо.
Підтримувати не лише заходи молодіжних організацій, але й і їхню інституційну спроможність. У Франції таку підтримку надають по різному – через спеціально створений фонд. В Україні запровадження системи надання державної підтримки інституційного розвитку молодіжних громадських організацій включили до середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, тож процес уже розпочався.

Досвід уряду Великобританії
На державному рівні у Великій Британії розроблено ряд програм, щодо надання грантів для молодіжних організацій. Усі організації мають рівні права на отримання грантів. Задоволення запиту на грант залежить від змісту проектів та діяльності організації, а не від вікової категорії її членів.
В останні роки одним із позитивних результатів розвитку є врахування безпосередньої думки молоді та залучення їх до процесу прийняття рішень щодо місцевих послуг. Планується досягти передачі 25% бюджету молодим людям з доходів, які виділяють місцеві влади на надання послуг для молоді.
«Розвиток цього підходу, пов'язаний з політикою, стратегіями, практикою і фінансуванням, мав більший успіх в охопленні знедолених молодих людей, ніж при охопленні елітних груп, краще організованих або привілейованих, які вже давно змогли сформулювати свої потреби і погляди. Різні підходи, наприклад, за допомогою відео, веб-сайтів та локальних мереж, заохочують участь молоді. Однак до цих пір це не відображено в стандартному демократичному процесі, включаючи національні вибори (рівень участі в голосуванні молодих дорослих зазвичай на 20% нижчий, ніж аналогічні показники для всього населення)», - зазначила Олена.
Разом з тим мала місце формалізація особливих молодіжних форумів, таких як Шотландський молодіжний парламент і паралельні органи в інших країнах, наприклад, «молодіжні мери» обираються безпосередньо молодими людьми в декількох містах; вони наділені повноваженнями розподіляти фінанси і впливати на місцеву молодіжну політику.
Тож, зазначає спікерка, є порада для покращення молодіжної політики в Україні:
Передусім слід відзначити цінну ініціативу уряду Великобританії, який використовує різноманітні методи для включення молоді у прийняття рішень. В цьому, мабуть, полягає чи не основна ініціатива всієї молодіжної політики – досягти передачі 25% бюджету молодим людям з доходів, які виділяються місцевими органами влади на надання послуг для молоді. В Україні вартує запровадити подібний максимально простий інструмент для прямої підтримки ініціатив молоді, вважає експертка.

Довідка
11-12 листопада 2023 року у Львові відбувся Форум молодіжних центрів та організацій. Захід об’єднав майже дві сотні осіб, серед яких молодіжні працівники та працівниці, представники та представниці молодіжних центрів та громадських організацій області.
Мета Форуму — об'єднати на одному майданчику усі існуючі центри, які працюють з молоддю у Львівській області та молодіжні організації області з метою консолідації зусиль у роботі з молоддю.
Гранти, програми з розбудови потенціалу та навчання, ресурси, обміни та інші дії підтримки Ради Європи в молодіжному секторі, представлені на Форумі в рамках різних сесій.