«Людям стає соромно, що у них є такий пам'ятник»: які успіхи декомунізації Львівщини за рік

Про успіхи декомунізації на Львівщині у 2023 році Дивись.info поспілкувалася з секретаркою робочої групи з декомунізації при Львівській ОВА і представницею ініціативи «Локальна Декомунізація» Анною Герич.

У 2023 році в області декомунізували три райони

Самбірський район став третім, після Золочівського та Яворівського, які повністю декомунізували. Крім того, 16 листопада демонтували останній об’єкт у Львівській громаді. Анна Герич зазначає, що це командна робота громадського сектору та робочої групи з декомунізації, створеної ще в грудні 2022 року. Процес очолила Львівська ОВА.

«Наші наради та спільні листи від ОВА до кожної громади, підкріплені рішеннями робочої групи при районних військових адміністраціях, принесли відповідний результат. Ми тішимося, що настав нарешті той час в Україні, коли ми не просимо в людей про декомунізацію та захист національних інтересів, а до нас, тобто до виконання законів, долучаються і силові органи. Бо багато років до того нас просто ігнорували», - розповідає вона.

Від початку року в області вже знесли понад 260 радянських монументів. А залишились ще менш ніж пів сотні. Також орієнтовно 27 пам'яток комуністичного режиму розміщені ще в чотирьох районах. Йдеться про враховані під час інвентаризації. І хоч кожного дня їх меншає на один або два, періодично, зауважує представниця ініціативи «Локальна Декомунізація», з'являються пам'ятки, не враховані під час перевірки.

«Деколи вже у повністю декмунізованих районах ми знаходимо радянські пам'ятки. До прикладу, на цвинтарі в Івано-Франківській громаді. Але нам пообіцяли забрати найближчим часом. Тому що з'явилася мода: люди розуміють, що цього не має бути, людям стає просто соромно, що у них є такий пам'ятник».

Найважче декомунізувати Червоноградський район

Після реформи децентралізації він є одним з найбільших в області. Але справа не у площі, а у спротиві населення. Йдеться зокрема про Лопатинську громаду. Люди там поки ще навіть не прийняли рішення щодо пам'ятників, які підлягають декомунізації:

«Ця громада взагалі не реагує на наші листи. Ми також приїжджали туди вже не раз. Але домовитися ні про що не можемо. Щоб знести пам'ятник, потрібні певні рішення на місцях. Бо якщо це не є пам'ятка історичного значення, то рішення приймає сама громада, а якщо це пам'ятка, то слід робити запит на Міністерство культури інформаційної політики».

Зазначимо, що 2 листопада завершилося електронне голосування мешканців щодо перейменування Червонограда на Львівщині, яке тривало з 25 жовтня. Участь взяли 2823 осіб із понад 65-тисячного міста (загалом у Червоноградській громаді проживає понад 90 тис. мешканців). За оприлюдненим результатом найбільшу підтримку отримала пропозиція перейменувати місто на Червоноград.

Результати голосування:

Червоноград (1294 або 35%) - найбільша кількість голосів набрала пропозиція перейменувати місто однойменною назвою

Кристинопіль (1086 або 29,5%) - на другому місці 

Інші ідеї щодо перейменування міста набрали 100 і менше голосів.

Декомунізація — як триває процес

Демонтаж пам'ятників-символів радянського режиму відбувається на підставі рішення Львівської обласної ради від 20 вересня 2022 року. Документи рекомендують територіальним громадам демонтувати усі пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіали, які символізують тоталітарний окупаційний режим.

«Переважно у громадах Львівщини є власний комунальний транспорт. Коли така громада вирішує демонтувати пам'ятник, то люди беруть ескаватор чи кран. Якщо ж громада не має транспорту, то позичає у його комунальних чи державних підприємств на території. До прикладу, у Жовківській громаді ми знімали пам'ятник краном від "Галсільлісу". Іноді доводиться просити кошти у когось з членів робочої групи чи меценатів», - розповідає Анна.

Тож точної суми для декомунізації пам'ятника Анна Герич назвати не може — це все ситуативно. Деколи разом зі знесенням доводиться подробити пам'ятник та вивезти. Процес дроблення може вартувати 16-17 тисяч. А вивезення — буквально грошей на пальне.

Довідка

Зносити пам'ятники на Львівщині почали ще з 2014 року. Тоді в регіон повернулися багато ветеранів. Разом з активістами вони розпочали декомунізацію спочатку у Львові, а потім – в області. Першою знесеною пам'яткою був Монумент слави на Стрийській та зірки на Пагорбі Слави й Марсовому полі. Процес демонтажу тягнувся роками.

Читай також: Чому декомунізація Львівщини триває так довго.