Зелені зони у місті: чому це важливо просувати як тренд

Чому створення зелених зон у містах є необхідністю на Demo Day програми Impact Business у Львові говорила Софія — представниця спільноти «Тепла Гора».

Озеленення міст — тренд

В останні десятиліття в світі прийшло розуміння цінності створення комфортного середовища для людей і дбайливого ставлення до ресурсів. Світ переходить до філософії сталого розвитку, важливою частиною якої є розвиток прибережних і зелених зон. Черговим поштовхом змін сьогодні можна назвати наслідки COVID-19 та російсько-українську війну.

Орієнтуючись на створення стійких міст, країни світу поступово відходять від традиційних рішень в інфраструктурі, будівництві, організації транспортної системи. Замість них в міське середовище впроваджують «синьо-зелені» компоненти, які допомагають у вирішенні кліматичних та екологічних викликів. В основі розвитку стійкості — перехід на екологічну економіку замкнутого циклу.

«Сьогодні в світі тренд на розвиток багатофункціональних проектів на прибережних територіях. Такі об'єкти, в синергії з зеленими зонами, роблять можливим активний економічний розвиток міста та підвищують рівень його комфортності», - контатує Софія.

Уже давно в майстер-плани європейських міст закладають трансформацію «сірих територій» з покинутими підприємствами в зони відпочинку.

«Наприклад, в Барселоні замислилися про те, щоб включити прибережні зони в міське середовище вже наприкінці 90-х. Сьогодні на 2 млн кв. м, які раніше займав вантажний порт, розташувалися житлові та офісні будівлі. За цей час кількість нових робочих місць зросла на 60%. Центральне місце розташування з розвиненою транспортною мережею скоротило потребу в довгих пересуваннях і корелює з принципами компактного міста і зменшенням кількості вихлопів», - додає Софія.

Читайте також: Згубний вплив на екологію або Як відмовитися від пластику.

Чому важливо створювати паркові зони

Озеленені території і зелені насадження в міському середовищі виконують кілька різних функцій, в тому числі екологічні, соціальні, економічні, містобудівні, історико-культурні та ін. Доказом того, що всі функції зелених зон в рівній мірі важливі для громадян, є те, що кількість і якість зелених насаджень – визнаний міжнародний індикатор відповідності міст принципам стійкого розвитку.

Стійкий розвиток – це такий розвиток суспільства, який відповідає трьом типам цілей – економічним, соціальним та екологічним, а також утримує розвиток суспільства в рамках, в яких наявні ресурси використовуються з урахуваннням потреб майбутніх поколінь.

«Якщо ж говорити про роль зелених насаджень не лише для суспільства, а в комплексі, то на перше місце, безумовно, займають їхні екологічні функції», - розповідає Софія.

Екологічні функції зелених зон

Зелені зони оздоровлюють повітряний басейн міста і поліпшують його мікроклімат. Вони поглинають вуглець і виділяють кисень, знижують температуру в спекотну погоду (за рахунок випаровування вологи), знижують рівень міського шуму, запиленість і загазованість повітря, захищають від вітрів.

В спеціальній літературі приводяться різноманітні дані, що характеризують здатність зелених насаджень оздоровлювати повітряне середовище:

• один гектар лісу здатен очистити від пилу і шкідливих домішок більше 18 000 000 м3 повітря в рік;
• один гектар зелених насаджень поглинає з повітря до 8 кг вуглецю на годину, що відповідає його виділенню за той же час 200 людьми;
• дерева і кущі, що зростають на 1 га озелененої території, уловлюють за сезон біля 60 тон пилу.

Зелені зони в містах винятково потрібні, оскільки лише вони здатні зберегти для міського ландшафту екосистемні функції. Зокрема, зелені зони забезпечують місця мешкання тварин і зростання рослин. Хоча міста являють собою своєрідні «чорні дірки» на карті живої природи, вони здатні слугувати в якості екологічних коридорів.

Більше того, міські зелені зони є місцями мешкання синантропних видів тварин – тих, чиє життя в більшій чи меншій мірі прив’язане до людської цивілізації, та зростання культурних рослин.

«До екосистемних функцій озеленених територій належить і те, що фактично, вони є єдиними міськими територіями, поверхня яких не вкрита асфальтом, каменем і будівлями. Таким чином, лише тут можливе проникнення атмосферних опадів в ґрунт, що з одного боку знижує кількість ливневих стоків, що потрапляють в міську каналізацію, а з іншого боку – необхідне для підтримання рівня ґрунтових вод і нормального живлення тих же дерев та кущів», - пояснює Софія.

Лише зелені насадження можуть виконувати функцію переробки мертвої органічної речовини і формування ґрунту в межах населених пунктів.

Соціальні функції

Зелені зони в місті, як у складі потужних паркових насаджень, так і в формі насиченого окремо розташованими деревами вуличного озеленення, є важливою складовою поняття «висока якість життя». На це чітко вказує аналіз цін на нерухомість і результати соціологічних досліджень, опитувань.

Міська природа оточує жителя міста більшу частину його життя і слугує для нього повсякденним природним фоном. Зелені зони в місті відіграють роль зв’язуючої ланки з природою і забезпечують «відчуття пори року».

«В цих умовах можливо розглядати озеленені простори як місця для відпочинку громадян. Це в першу чергу стосується маломобільних і незахищених прошарків населення, які в силу фізичних чи фінансових причин не можуть часто виїжджати за місто: людям похилого віку, людям з інвалідністю, матерям з маленькими дітьми, незабезпеченим громадянам. Що стосується доступності зелених зон, то більшість населення вважає, що живе більш-менш неподалік паркових зон, проте поняття «поряд» варіює в залежності від соціальної групи. Люди до 30 років вважають, що живуть поряд з парками значно частіше, ніж люди після 60 років, так як перші більш мобільні».

Разом з тим, в зелених зонах формується особливе соціальне середовище, що включає в себе спілкування людей різних поколінь за інтересами, проведення культурних подій тощо. Парки і сквери міста є одними з основних складових його комунікаційного простору.

Зелені насадження дають можливість для занять спортом і покращення здоров’я громадян. В силу того, що озеленені території мають виключно благотворний вплив на нервову систему людини, вони є невід’ємною частиною лікувального процесу в санаторіях, лікарнях і інших лікувальних та оздоровчих закладах.

«На газонах у парку можна посидіти і відпочити. Потребу у цьому принаймні інколи відчуває більшість громадян. І очевидно, ця потреба є потребою посидіти на траві у принаймні відносній тиші та з принаймні невеликим рівнем загазованості повітря. Вузька, майже позбавлена трави смужка газону вздовж транспортної магістралі не підходить для таких потреб».

Озеленені території міст мають значення і для науки. Місто – це теж природа, хоча і зовсім не дика, проте така, вивчення якої з огляду на її постійну близькість до людини не менш важливе та надзвичайно актуальне в практичній значимості. Формуються спеціальні науки, такі як урбоекологія, об’єктом вивчення яких є природа міст. В останні десятиріччя серед спеціалістів, зокрема закордонних, спостерігається порив до вивчення рослинності міст. Вже не є таємницею різноманітні можливості міської природи в педагогічній і просвітницькій роботі.

Для міських дітей, школярів і студентів, парки можуть бути чи не єдиним джерелом долучення до природи на уроках на відкритому повітрі, для практичних занять з природничих та краєзнавчих наук, малювання; естетико-виховної функції. Годі порівнювати психологію дитини, що росте у безпосередньому контакті з природою, гуляє у парку, бачить диких птахів, комах, захоплюється пагорбами, старими деревами, із психологією дитини, що виросла у урбаністичному ландшафті, серед промзони, висотних будинків та гаражів.

Історико-культурні функції

Багато об’єктів озеленення і міської природи, особливо у великих містах, що мають багату історію, є об’єктами, наділеними історичним, культурним або навіть культовим значенням. Багато парків, островів, схилів і вікових дерев стають частинами історії, літератури, фольклору.
Історичні сади і парки створюють відчуття культурної причетності до минулого, відчуття індивідуальності даного місця.

«Зелені зони також можуть згадуватись у творчості відомих письменників і поетів», - підсумовує Софія.

Читайте також: Правильне споживання: як зменшити кількість сміття в Україні.