«Рости разом із Христом», або Як правильно провести Різдво 

 

ІА Дивись.info з'ясовувала, що для людей означає це свято та як правильно його провести.

У всьому світі Різдво святкують також і 25 грудня. Хоч, вважають дослідники та релігієзнавці, не можливо сказати, яка із дат є правильною. Раніше священник церкви Володимира і Ольги (УГКЦ) Михайло Димид нам пояснював: навіть у Святому письмі не зазначено жодної дати народження Ісуса Христа.

«Те, що ми святкуємо 25 грудня чи 7 січня – всього лише умовності. Тобто нема прив’язаності до історично-біблійної дати. Дуже важливо це розуміти. Усе умовно – так само, як календар. Адже всі знають, що він не є точним, згідно із місяцем, зорями… В цьому контексті Церква подумала, що треба визначити свято оплочення, коли Ісус Христос став чоловіком», — розповідав він.

Усвідомлення в Бозі

Саме цього дня Христос народився як людина. Отець храму Пресвятої Євхаристії у Львові Роман Тереховський каже: «Для нас, для християн, Різдво означає те, що Христос народився як людина. Він стався тілом ще в момент зачатія і це було в момент Благовіщення Пресвятої Богородиці: коли вона оціліла Духом Святим, завагітніла та зачала Христа. У нинішньому ж часі ми святкуємо народження Христа, тобто він з’являється на світ як людина».

Він пояснює, Христос був зачатий чудесно, бо це сталося без участі людини, без батька. У випадку його Різдва — він родиться абсолютно як людина.

«У нашому Символі віри ми кажемо, що він народився з Духа Святого і Марії Діви і стався чоловіком. Тобто він повнотою проявляє свою людьськість через своє народження як дитина. Окрім цього, ми пригадуємо, як мовиться у словах Євангеліє: «...він прийшов до своїх, але вони його не прийняли». Христос прийшов із добрим планом спасіння людського роду, але світ був настільки грішним, що люди Його не сприйняли. Натомість невеликій частині тих, хто це зробив, він дав ласку бути синами Божими», — зазначає отець.

Тобто через його Різдво — те, що він стається сином людини, маленькою дитиною — ми всі отримуємо усвідомлення в Бозі. І це для нас є фундаментальним святкуванням.

«Різдво Христове — одне з найвизначніших  для християн свят. Адже цього дня вшановується народження Сина Божого Ісуса Христа. Щоб належно зустріти свято Різдва, потрібно дотримуватися посту, зокрема морального та духовного, а також й обмежень від їжі та напоїв», — вважає релігієзнавець Євген Савісько.

Та додає: у цей день при нагоді варто сходити до церкви та взяти участь у Богослужінні.

«Варто забути про всі свої проблеми та негаразди і зустріти цей день з радістю в серці і душі. І сказати вголос «Христос народився! Славімо Його!», — вважає чоловік.

Натомість о. Роман Тереховський каже, що існує два варіанти, як українці святкують Різдво.

«Перший – обрядовий: частинно базований на наших традиціях, які не завжди є християнськими. На Святвечір варто приготувати 12 страв пісних, але люди нині на стіл кладуть безліч абсурдів: це через те, що логіку християнського святкування накладають на певні звичаї, які не є до кінця християнськими, тому є мішанина», — вважає наш співрозмовник.

І каже: якщо говорити про християнський спосіб святкування, не відкидаючи цих традицій, не варто зловживати як і стравами, так і напоями. З його слів, краще на Святвечір покуштувати всього потроху, а по-спражньому смакувати та частувати гостей вже у день свята.

Зростати разом з Христом

«Цей день є для нас особливим. Варто присвятити його відвідинам Літургії і спробувати її щиро пережити та переосмислити. Це свято народження Христа, тому варто бодай спробувати відчути себе практикуючими християнами, якщо ж такий день дає нам Господь», — говорить отець.

І радить присвятити його роздумам: Христос — один із членів нашого Символа віри — ця фраза є фундаментальною у нашій вірі.

«Що це означає? Спробуйте з Різдва перечитувати Євангеліє, замислюватись, намагатись по-іншому поглянути на власне життя через молитву. Якщо Христос народився для нас і у нас (нашому тілі та плоті), це означає, що він готовий родитися зі серця людини і починає обростати плоттю, повільно стає нашим мозком, який думає по-іншому, нашим серцем, яке по-іншому б’ється, нашими руками, які працюють по-іншому: не роблять зла, а добро, нашими ногами, які не стають на злу, а добру дорогу. Тобто, щоб Христос з нами ріс. І так з кожним роком», — радить він.

Роман Тереховський пояснює нам, що так з кожним роком ми зможемо святкувати не заново народження Христа, а його уродини.

«Наступного року ми вже не празнуватимемо Різдво Христове з питанням:«А з чого ми стартуємо?», а рік Христа у нашому тілі, потім два, а через ще з десяток – повноліття.

Розуміючи логіку Євангелія, ми живемо і ростемо разом із ним. Як каже апостол Павло: «Щоб ми стали в повноті росту Христа». Аби ми могли сказати, що Христос живе у нас. Це найважливіше. Якщо апостол Павло зміг це сказати — значить і ми зможемо», — говорить отець.

Новий церковний календар 2024

Після того, як реформували церковний календар, низка свят відзначатиметься по-новому.

• Обрізання Господнє - 1 січня (замість 14 січня).
• Богоявлення, Водохреще - 6 січня (замість 19 січня).
• Стрітення Господнє - 2 лютого (замість 15 лютого).
• Благовіщення Діви Марії - 25 березня (замість 7 квітня).
• Великий піст 2024 триватиме за західним обрядом із 14 лютого по 30 березня, а за східним - з 18 березня по 4 травня.
• День Святого Юрія - 23 квітня (замість 6 травня).
• Вербна неділя 2024 - дата змінюється щороку, відзначається за тиждень до Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 28 квітня, а за західним - 24 березня.
• Великдень 2024 - 5 травня за східним обрядом, 31 березня - за західним.
• Вознесіння Господнє 2024 - дата змінюється щороку, відзначається через 40 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 13 червня, а за західним - 9 травня.
• Трійця 2024 - дата змінюється щороку, відзначається через 50 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 23 червня, а за західним - 19 травня.
• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня).
• Апостолів Петра та Павла - 29 червня (замість 12 липня).
• Пророка Іллі - 20 липня (замість 2 серпня).
• Маковія (Медовий Спас) - 1 серпня (замість 14 серпня).
• Преображення Господнє (Яблучний Спас) - 6 серпня (замість 19 серпня).
• Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня (замість 28 серпня).
• Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (замість 21 вересня).
• Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня (замість 27 вересня).
• Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня).
• Архістратига Михайла - 8 листопада (замість 21 листопада).
• Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня).
• Андрія Первозванного - 21 листопада (замість 4 грудня).
• День Святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня).
• Різдво Христове - 25 грудня (замість 7 січня).
• Собор Пресвятої Богородиці - 26 грудня (замість 8 січня).
• Щедрий вечір, день Святої Маланки - 31 грудня (замість 13 січня).