Посівання на Святого Василя: про особливості традиції для українців

Про особливості цього обряду ІА Дивись.info дізналася в Лілії Яремко – дослідниці фольклору, кандидатки філологічних наук та доцентки кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси ЛНУ імені Івана Франка.

Посівання зерном як збереження культу рослинності

На Старий Новий рік побутував звичай ходити від хати до хати та посівати господарів зерном з торбинки. Спочатку прийнято було відвідувати родичів, хресних батьків, а потім – усіх інших.  За словами Лілії Яремко, це робили діти, переважно хлопчики. Вони засівали оселі зерном, яке символізувало  родючість та достаток. Посівальникам за це давали горіхи, яблука, інколи – гроші.

«Посівальники ходили зі самого ранку та бажали господарям дому багатого врожаю, добробуту, щастя. Цікаво, що дослідник М. Ткач пояснює: «Такий порядок випливав теж із давнього світоглядного розуміння і його символічного прочитання. Зерно – традиційно сіяли чоловіки... Це правило підпорядковане розумінню функціонального природного призначення кожного: чоловічій статі – сіяти, а жіночій – народжувати. А тому ритуальний хліб вручати має дівчина, або жінка. Хліб – символ родючості, зерно – зачаття»», – зазначила науковиця.

На Львівщині посівальник виносив дідуха

Лілія Яремко розповідає, що, окрім посівання зерном, в день Святого Василя були й інші обрядодії:

«Дослідниця Ганна Сокіл пише, що на Львівщині існувала така традиція, коли перший посівальник виносив з хати дідуха. Тоді його просили сісти на порозі для того, щоб кури неслися в господарів. Схоже ми можемо побачити в обрядовості на Святий вечір перед Різдвом. Адже тоді, коли господар  стелить сіно під скатертину чи на підлогу, то в цей час під столом діти мають там квоктати».

За спостереженням дослідниць Зоряни та Мар’яни Лановик, також  у деяких регіонах важливим драматизованим дійством вночі чи раннього ранку після Щедрого вечора був обряд «першої борозни», яку проорювали плугом на кожному подвір’ї. Таким чином, пророкували майбутній посів.

«Дехто з дослідників (зокрема С. Килимник) пов’язує цей обряд із тим, що в колись предки-слов’яни святкували прихід нового року в березні, в час весняного рівнодення. Ця традиція могла переміститися із весняного періоду на час зимових свят. Іншої думки є О. Знойко, який вважає, що величання першої борозни пов’язане з культом плуга (сузір’я Оріона), який, за давніми віруваннями, у цей час «падає на землю» як дарунок від магічного коваля, що навчив людей орати землю», – розповідає науковиця.

Вона також підкреслює, що сьогодні відбувається фольклоризація давніх посівалок:

«Тепер у посівалках з’являються побажання не тільки здоров’я та щастя господарю й господині, доброго урожаю, але й побажання миру, якнайшвидшої перемоги України».

Сучасні тексти посівалок:

Сиплю на вас жито,
щоб довго вам жити
Ще й пшеницю яру,
щоб горя не знали
Сиплю на вас просо,
щоб мирно жилося в Україні
Сиплю й овес,
щоб вами гордився рід увесь!

***

Аби сіялось-родилось,
На гаразд усе робилось,
У садочку, в полі, в хаті
Щоб добра було багато,
Щоб росли здорові діти
Аби мир був в цілій Україні.
Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще ніж той рік.

Добірка текстів посівалок на Старий Новий рік

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,
На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік, –
Коноплі під стелю, а лен по коліна,
Будьте здорові з Новим Роком.
Дай, Боже!

(зі збірника «Звичаї нашого народу» О. Воропай).

***

Сію, вію, посіваю, з Новим Роком поздоровляю.
На щастя, на здоров’я та на Новий Рік,
Щоб уродило краще, як торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим Роком та Василем.
Дай, Боже!

(зі збірника «Звичаї нашого народу» О. Воропай).

***

Сію, сію, посіваю,
З Новим Роком вас вітаю!
На щастя, на здоров’я,
На Новий Рік!
Щоб росла пшениця-яриця
І коням вобрік.
Коноплі під стелю,
Лен по коліна,
Аби вас хрещених
Голова не боліла!

***

Житом, житом із долоні
По долівці, по ослоні
Засіваю в вашій хаті-
Будьте дужі та багаті.
Щоб збулося все в півроку.
З Новим щастям, з Новим роком!
Христос ся рождає!

***

Я маленький сівачок
Дайте грошей кулачок.
Не давайте копійки,
Бо в кишенях є дірки.

 (З книги Ганни Сокіл «Обрядовий фольклор українців»).

***

Сію, сію, посіваю,
З Новим Роком вас вітаю!
З Новим Роком, з Васильком,
Дайте грошей з кошельком!

(запис – Л.Я. з Тернопільщини).

Читайте також Навіщо водити «Козу» та «Меланку»: дослідниця фольклору розповіла про українські традиції на Щедрий вечір