Ущільнення центру, логістичні торгівельні шляхи та структурований простір: що чекає на Львів у майбутньому

джлж
фото: Львів, вікіпедія

Коли почалась повномасштабна війна, Львів став своєрідним гуманітарним центром. Містом, у якому, за офіційними даними, почали своє життя наново понад 150 тисяч переселенців із окупованих Росією територій чи з тих, де ведуться активні бойові дії. З тих пір Львів продовжує розвиватися.

А в якому архітектурному напрямку — про це на Forum west «Нерухомість/рітейл» у Львові говорив головний архітектор міста Антон Коломєйцев.

фото: Антон Коломєйцев на  Forum west «Нерухомість/рітейл» у Львові, Дивись.info

Ущільнення центру міста

Близько двох років тому у Львові затвердили Інтегровану концепцію розвитку. Це стратегічний документ, який визначає зміст та цілі містобудівної політики щонайменше до 2030 року та певною мірою і надалі. Ця концепція є результатом тісної співпраці фахівців Львівської міської ради, місцевих та міжнародних експертів, фахівців відповідних галузей та представників громадськості, котрі зацікавлені у розвитку міста.

«Ця логіка полягає в тому, щоб будувати інтенсивно, тобто не в полях, в місті. Бо будівництво в полях потребує створення нових доріг, інфраструктури та комунальних мереж. Натомість ми використовуємо внутрішні ресурси міста. Такий розвиток характерний для передових міст світу», - розповідає посадовець.

Підвищити рівень комфорту у місті, розв’язати транспортні, екологічні проблеми, упорядкувати правила забудови — усе це передбачає Інтегрована концепція розвитку.

Окремо питання створення промислових зон є невіддільною частиною Інтегрованої концепції Львова. Адже конкурентоздатність міста, економіка, інвестиційні питання, відновлення територій і трансформація промислових зон — взаємопов'язані та взаємозалежні сфери.

ілюстративне фото: проект інтегрованої концепції розвитку міста, DERESA-MASTER-PLAN-URBAN-DEVELOPMENT

Розбудова транспортного сполучення з іншими містами

Рік тому, згадує Коломєйцев, у медіа часто звучало, що євопейська колія дійде до Львова. Натомість європейська пасажирська гілка з'єднала Європу та Брюховичі. Це сполучення не має потенціалу стати маршрутом для товарних перевезень або бути інтегрованим з іншими напрямками.

«Але в липні цього року була презентована стратегія на замовлення єврокомісії, де Львів набуває зовсім іншої стратегічної ролі. Цей документ є основогою розвитку залізничного сполучення між ЄС, Україною та Молдовою. Таким чином, Львів стає точкою перетину коридору між Чорним та Балтійським морем. Це надзвичайно важливі логістичні речі».

Усе це означає, що залізничні сполучення в області будуть перебудовані.

ілюстративне фото з відкритих джерел

Структурований простір

«Якість — не про фасад чи архітектуру, а про простір, сформований забудовником. Тому що класично має бути так: є вулиця, є квартал, є двір, який використовує спільнота. І це має бути чіткий структурований простір. Але у Львові у багатьох районах повний хаос. Зазвичай не зрозуміло, де починається, а де закінчується вулиця, кому належить двір. Це симпом 60-х-70-х років, який треба усунути», - зазначає фахівець.

Все ще актуальним є розвиток постпромислових територій, які десятки років залишаються незагосподарьованими.

У місті багато вакантних і важливих локацій, як-от на Городоцькій біля вокзалу. Ця територія – суперпотенційна, і місто намагається показати, що тут можна організувати комфортний простір, мати комерційний ефект і ефект для міста. Правий бік уже впорядкували, місто інвестувало в це, зробило алею, дорогу. А лівий із рядом МАФів просто псує загальне сприйняття.

«За чотири роки роботи я бачу динаміку, зміни, зокрема й на Під Голоском. Ми не можемо мислити великими районами міста, маємо думати на рівні мікрогромад, і з залученням інших осіб намагатися визначати пріоритети, слабкі елементи», – додає він.

Під час війни повністю обрізані бюджети, але попри це треба працювати з громадськими просторами. Навіть якщо замінити страшний паркан, поставити стільці, вже буде ефект.

«Мені подобається, як із ландшафтами працюють швейцарці. В них усі рішення дуже бідні, прозаїчні. Якийсь гравій чи невеличка колода робить простір затишним. А в нас на ШРП залишалася палета вуличної плитки, і ми оновили алею, вона стала інклюзивною. Або ж на Йосифа Сліпого, де ще до війни розібрали спортивний майданчик. Однак до задуманого проєкту зможемо повернутися хіба за десять років. Частину засипали піском, зробили майданчик для пляжного волейболу, футбольне поле, і в цьому просторі вже повно людей. Стараємося  підтягувати це, досягти ефекту мінімальним коштом».

фото: з відкритих джерел

Читайте також: Зелені зони у місті: чому це важливо просувати як тренд.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: