Як 34 роки тому пройшла «українська хвиля», яка почалась у Стрию на Львівщині

ІА Дивись.info розповідає про День Соборності та шлях, який українці пройшли до цього.

За рік до створення єдиної держави

Листопад 1917 року. III Універсалом Української Центральної Ради проголосили Українську Народну Республіку, до складу якої увійшло 9 українських губерній.

У жовтні наступного року представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду. Це відбулось у Львові. Вже 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 року у Фастові підписали «Передвступний договір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір у найкоротший строк створити єдину державу.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Читайте також: Шлях крізь тисячоліття історії: скільки разів Україна намагалась стати незалежною

Вперше день Соборності на офіційному рівні святкували 22 січня 1939 року. Відбулось це у Карпатській Україні (у Хусті), яка на той час була автономною республікою у складі Чехословаччини.

У сучасний період найбільше відзначення Акту злуки відбулося 1990 року.

«Українська хвиля»

21 січня відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – символічний ланцюг злуки «Українська хвиля» від Києва до Львова як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування проголошення Акта Злуки. Ця акція стала одним із свідчень, що українська нація подолала страх перед комуністичним режимом і готова маніфестувати свою незгоду політиці комуністичної партії.

Це була одна з перших масових акцій, організованих новоствореним Народним Рухом України за перебудову. Були організовані автобуси для перевезення учасників акції на ділянки маршруту за межами населених пунктів. Багато хто скористався власним транспортом, рейсовими автобусами. На акцію люди прийшли із саморобними плакатами та блакитно-жовтими прапорами.

Офіційно «ланцюг злуки» називався «між Львовом і Києвом», але початком основного «ланцюга» було місто Стрий. Від нього також простягалися ще два «ланцюги» - до Івана-Франківська та на Закарпаття. Доєднати до «ланцюга» Івано-Франківськ було важливо, оскільки саме це місто було столицею ЗУНР 1919 року. Таким чином «живий ланцюг» простягався практично на 700 км.

Багато охочих долучитися до «ланцюга злуки» виявилося в Києві, Львові та інших великих містах. У столиці люди стояли плече до плеча, а то й у кілька рядів. У багатьох в руках горіли свічки. Дехто з тих, хто не помістилися у лінію, бралися за руки і влаштовували символічну «ходу злуки» вздовж вишикуваних у шеренгу людей. За різними оцінками, участь в акції взяли від 400 тисяч до 3 мільйонів людей.