Захистіть персональні дані, або Головні правила кібербезпеки

У Міжнародний день захисту персональних даних ІА Дивись.info розповідає про ключові правила безпечної поведінки в Інтернеті.

Існує перелік правил, як користуватися мережею, аби це не зашкодило. Фахівці вказують на найголовніше, з поміж яких, наприклад, перевірка даних та надійні паролі у соцмережах.

Ось пояснення:

Підключення до Wi-fi у громадських місцях

Незважаючи на те, що це дуже зручно, коли немає інтернету, а необхідно з кимось зв'язатися тощо, втім є небезпеки. Тому, якщо ж ви підключаєтесь до вільної мережі, не виконуйте жодних фінансових операцій і не заходьте в особисті облікові записи.

Оновлення програмного забезпечення 

Його потрібно робити своєчасно. І це важливо, бо розробники ПЗ слідкують за ймовірними загрозами і намагаються захистити свої технології завдяки нововведенням. Якщо ваш пристрій пропонує вам оновлення – не ігноруйте це.

Перевірка сайтів

У жодному разі не діліться персональною інформацією, як-от: логіном, паролем, номером телефону чи платіжною картою на запити сайтів, які є сумнівними. Щодо останньої тези, то йдеться, наприклад, про веб-сторінки із продажу тощо. Часто-густо цим можуть скористатися шахраї.

Такі дані можна надавати лише тим ресурсам, які вже пройшли вашу перевірку, або відомим мережам (наприклад, Google, Facebook, ваші блоги на інформаційних ресурсах тощо).

І ще – обов’язково перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера.

Вводити ж інформацію з платіжних карток чи паролі від них можна лише на сайтах зі значком «замочка» в адресному рядку.

Тоді з’єднання вважається захищеним, а ваші дані не потраплять до рук сторонніх осіб.

Фішинг: +1 термін у кібербезпеці

Нині популярним є такий різновид шахрайства як фішинг. Завдяки йому можна отримати доступ до конфіденційної інформації користувача (логінів, паролів, даних платіжних карток).

Фішингові повідомлення найчастіше приходять на електронну пошту і спонукають до негайних дій, не залишаючи часу на роздуми. Шахрайські повідомлення найчастіше надходять від імені відомих брендів, знайомих, друзів чи банків та впливають на емоційне сприйняття інформації.

Окрім цього, можуть:

• викликати тривогу за стан своїх банківських рахунків;
• обіцяти грошові вигоди з докладанням мінімальних зусиль (лотереї, повідомлення про можливий неочікуваний спадок тощо);
• пропонувати фінансові угоди з неймовірно вигідними умовами;
• закликати до пожертв після новин про якесь горе (війна, стихійне лихо) чи ще щось, або ж звертатися до вашого милосердя, пропонуючи допомогти хворим дітям.

Фішинг може використовувати не лише розсилку листів на електронні адреси, але й онлайн-оголошення, результати пошукових систем, імітацію «випливаючих» вікон із системними повідомленнями, смс-повідомлення, розповсюдження інформації у соціальних мережах.

Не натискайте на подібні оголошення. Перевірте їх. Задля простої і швидкої перевірки – рідним чи друзям можна зателефонувати, благодійні фонди чи банки мають офіційні контакти, через які можна уточнити будь-яку інформацію, а якщо листи від незнайомих вам осіб чи джерел – просто ігнорувати їх.

Як обрати надійний пароль?

Безпечний пароль – це перша гарантія того, що ваша особиста інформація перебуває під надійним «замком». Він має бути складним (букви й цифри, великі й малі, не менше ніж 8 символів). Паролі до різних ресурсів мають бути різними.

Запам’ятайте, пароль не має містити особистих даних (наприклад, прізвище чи дату народження).

Паролі до важливих ресурсів (електронна пошта, сторінка в соціальній мережі) потрібно змінювати хоча б раз у 3 місяці. Якщо ж у вас багато паролів до різних ресурсів записуйте їх або використовуйте програми зберігання паролів, наприклад, KeePass, радять айтівці.

Для надійнішого захисту використовуйте двофакторну автентифікацію. Нині вона можлива фактично у всіх популярних соцмережах.

Небезпека в Інтернеті для дітей

Сьогодні діти та підлітки більшість часу проводять в мережі. Тут вони грають в онлайн-ігри, переглядають контент, спілкуються із друзями і навіть навчаються дистанційно.

Одна із найбільших проблем, яка може застати неповнолітніх в Інтернеті, є кібербулінгом. Іншими словами, ідеться про цькування на відстані, в мережі.

Читайте також: Що таке цифрова грамотність та навіщо вона українським школярам

Від звичайного булінгу (задирання), відрізняється тим, що є:

• анонімним;
• відсутнє безпечні місце та час. На відміну від шкільного булінгу, який обмежений школою, вулицею чи робочим часом;
• розрив з батьками. Дітям вже не так потрібно допомога чи порада батьків, адже в них є інтернет, де вони можуть знайти і дізнатись все, що їх цікавить.

Читайте також: Чи дбаєш ти про свою безпеку в інтернеті? (тест)

Існують й дуже сумнівні ігри чи флешмоби у соцмережах. Так, позаторік у одній зі шкіл біля Києва двоє однокласниць наковтались таблеток, щоби виконати умови якогось із конкурсів у соцмережі. Одна із них померла, іншу вдалось врятувати.

«Небезпека в інтернеті більша, ніж здається. Діти можуть не розуміти наслідків своїх дій, можуть вважати розвагою те, що призводить до катастрофічних наслідків. Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку онлайн! Нагадайте дітям про важливі правила користування інтернетом і соціальними мережами: не спілкуватися з незнайомцями, не повторювати дії, які пропонуються в мережі. Поясніть, що «розваги» онлайн несуть небезпечні, а часом невідворотні наслідки в реальному житті»! – відреагував тоді Микола Кулеба, який є омбудсменом з прав дитини в Україні.

Розкажіть дітям, чого не можна робити у мережі. Напередодні це дослідила ІА Дивись.info та ділиться порадами. Отже, не варто ніколи:

• повідомляти своєму віртуальному другові своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
• розміщувати фото, на яких оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
• повідомляти пароль до своєї інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не можна віддавати;
• казати, що сам є перед комп’ютером;
• відповідати на питання, які стосуються особистого життя або тіла;
• розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
• відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику інтернетом.

За даними опитування Rakuten Viber, 57% опитаних українців користуються додатковими методами кіберзахисту:

• 11% мають антивірус на телефоні;
• 4% встановлюють його на комп’ютер;
• 9% вмикають двофакторну аутентифікацію для всіх акаунтів;
• 7% завантажують програми тільки з офіційних сайтів; 8% не діляться номером телефону для захисту даних;
• 6% українців встановлюють різні паролі;
• 4% часто змінюють паролі;
• решта (8% опитаних) застосовують усі вищезазначені методи.