Підтримка родин військових громадах: як це відбуватиметься

Детальніше про це на форумі «Психосоціальні послуги: виклики сьогодення, пропозиції рішень, система координації, доступність для людини» говорила заступниця Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва.

Ситуація станом на лютий 2024 року

Посадовиця зазначає, питання соціальної підтримки родин захисників та ветеранів України наразі є одним із пріоритетних. Якщо у 2022 році підтримку отримали 7 тисяч сімей, то у 2023 році це число зросло у 20 разів — 98 тисяч.

«Коли відбувався процес децентралізації, то держава віддала на місцевий рівень частину податків, щоб кожна громада індивідуально будувала систему соціальної підтримки. Багато громад скористалися можливістю й впровадили соціальні послуги. Однак їм не вистачає фахівців. Але Міноборони вже готує таких. Йдеться про офіцерів соціального супроводу», - зазначає вона.

У цій програмі взяли участь вже 5 підрозділів. На черзі — ще 30.

«Тут важливе питання — як ми побудуємо взаємодію всередині країни між різними секторами на рівнях локальному та національному. Бо наразі люди вимушені стояти в чергах за довідками, яких не існує, чи очікувати прийняття рішень, за які ніхто не відповідає».

Важливим питанням є те, що в Україні має запрацювати не тільки сфера соціального захисту у громадах та національному рівні, але й залучити до цього процесу працівників ТЦК та СП. Вони, зазначає Уляна, мають працювати за відповідними стандартами.

Посилення соціальної політики у громадах

Міністерство Оброни України готове, повідомляє заступниця Міністра соціальної політики, надавати Міністерству соціальної політики щотижня інформацію про тих військовослужбовців, які отримали ампутацію. Відтак, такі ветерани оперативно отримуватимуть соціального працівника та психолога у своїй громаді. Їм розповідатимуть про можливість протезування та відновлення.

«Це доволі сумна річ, але зараз усі алгоритми взаємодії саме у процесі ампутації, протезування та реабілітації ми пишемо людськими долями. Але ми вперше у ситуації, коли протягом 9-ти років війни виникають все нові виклики. Реагувати на них складно».

Також громади мають давали зворотній зв'язок на національний рівень, каже посадовиця.

«Бо іноді ці проблеми не завжди видимі. Тож треба організувати і таку взаємодію».

Коли ж справа стосується сімей, які піклуються про важкопоранених бійців, то держава уже надала їм можливість професійного та непрофесійного медичного догляду. Тобто родина, яка опікується пораненим, може отримати за це компенсацію або кошти на забезпечення такого догляду фахівцем.

«Професійна та непрофесійна медична допомога має певні відмінності. Для здійснення професійного догляду людина має пройти спеціальну підготовку. Доступ до навчання є, але його недостатньо. Відтак, ми зараз активно працюємо з україно-швейцарським проектом для посилення цього навчання. Крім того, у планах є забезпечення підтримки родичів, які здійснюють догляд за військовим на непрофесійному рівні».