Які зміни очікують на школярів та студентів у 2024 році

Як в умовах сьогодення знайти баланс між безпекою освітнього процесу та його якістю — про це на Форумі «Психосоціальні послуги: виклики сьогодення, пропозиції рішень, система координації, доступність для людини» говорив заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.

Процес навчання під час війни

Сьогодні навчальний процес в Україні відбувається офлайн, онлайн або змішано. Форми навчання в закладах освіти визначають обласні військові адміністрації на місцях з урахуванням безпекової ситуації.

Відповідно до результатів опитування, проведеного Офісом Омбудсмена влітку 2023 року, більшість батьків висловилися за навчання дітей за партами.

«Безумовно, очна форма навчання є найбажанішою та найефективнішою, до того ж має соціальну складову. Проте для її забезпечення потрібно враховувати: наявність захисних споруд в закладах освіти та переривання навчання у разі ввімкнення сигналуповітряної тривоги», - зазначає Андрій Вітренко.

Враховуючи, що більшість закладів освіти знаходяться у старих будівлях, в яких відповідно до Державних будівельних норм на час прийняття в експлуатацію закладу освіти не було передбачено наявності жодної захисної споруди, типовими причинами відсутності або неналежного облаштування укриттів у закладах освіти на початок навчального року 2023 були :

• відсутність придатних для облаштування найпростіших укриттів приміщень навчальних корпусів у підвалах або цокольних поверхах;

• недостатнє фінансування заходів з облаштування відповідних укриттів, знаходження закладу освіти на тимчасово окупованій території або наближених до районів ведення активних бойових дій.

«У реаліях сьогодення діти змушені жити не лише з відчуттям небезпеки та нестабільності, а й високим психологічним та емоційним навантаженнями».

Задля подолання у дітей відчуття страху й стресу, в Україні стартувала загальнонаціональна кампанія для психологічної підтримки дітей в укриттях (#BraveKidsUkraine). Відомі люди, лідери думок, музиканти та блогери записують короткі відеоролики зі словами підтримки, побажання, вправи, ігри та цікаві завдання, які повторити, перебуваючи у сховищі.

«Також хочу наголосити, що отримував звернення у зв’язку з прийняттям рішення Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу КМДА про забезпечення цілодобового безперешкодного доступу населення до укриттів у закладах дошкільної освіти. Отже, відповідно до Постанови Кабміну від 26 вересня 2023 року, внесено зміни в порядок використання укриттів у закладах дошкільної освіти. Відтепер ними можуть користатися лише діти та персонал. Це обумовлено, насамперед, безпековими інтересами задля захисту дітлахів», - пояснює посадовець.

Важливо пам’ятати, міграція від війни та нерівність можливостей для доступу до освіти можуть призвести до дискримінації та виключення частини дітей з освітнього процесу.

У таких умовах освіта має адаптуватися до війни, задовольняти потреби дітей і бути доступною для всіх, незалежно від соціального статусу, національної та релігійної належності, або місця перебування. У цьому контексті варто згадати про особливості навчання дітей-ВПО під час воєнного стану.

Діти-ВПО можуть навчатися у школах, де вони навчалися до повномасштабного вторгнення за умови, що вони функціонують, або у закладах освіти за місцем проживання.

Дізнатися про вільні місця у кожному класі можна на стенді або вебсайті школи на сайті державного органу, якому заклад підпорядковується, якщо школа не має власного сайту.

«Діти-переселенці мають право на першочергове зарахування до закладу освіти. Для цього сам учень або один із батьків, опікун, інший законний представник, родич, повинен подати до школи заяву або її скановану або фото- копію у довільній формі. До заяви, за наявності, необхідно додати копію свідоцтва про народження дитини або документа, який посвідчує її особу; оригінал чи копію медичної довідки за формою №086-1о; оригінал чи копію документа про освіту та довідку про взяття на облік ВПО. Подати заяву можна особисто, за допомогою електронної пошти, факсу або іншим зручним способом».

Щоб зарахувати дитину з особливими освітніми потребами до інклюзивного класу, до заяви треба додати висновок про комплексну чи повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини або витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Ще одна категорія українських дітей – ті, хто навчається нині за кордоном. Таких на сьогодні понад 500 тисяч.

Рятуючись від війни, мільйони українських жінок з дітьми виїхали за межі країни. Спочатку головним завданням було дати дітям відчуття безпеки та не втратити освітню складову, перебуваючи в новій країні. Проте минув час і постали інші питання.

Здебільшого такі діти відвідують іноземну школу та продовжують здобувати освіту в українській школі онлайн. Таких, за нашим опитуванням, 76 відсотків.

«Опановувати дві освітні програми одночасно - це досить складно. Тому у МОН зробили висновки з попереднього року та запропонували запровадити модель, за якою учні за кордоном зможуть складати для річного оцінювання тільки предмети українознавчого компонента й матимуть можливість вивчати їх дистанційно у спеціально визначених школах», - розповідає заступник Міністра освіти.

За інші предмети, такі як математика, природничі науки тощо, українська школа виставлятиме оцінки відповідно до довідки із закордонної школи.

Отже, під час війни більш відчутні нерівності та недосконалості освітньої системи. Прогалини у знаннях школярів, і тих , хто навчається в Україні, і тих, хто виїхав за кордон, можуть сягати кількох років.

Освітні зміни у 2024 році

Новий рік принесе українській освіті чимало змін. Це і підвищення зарплат вчителям, і реформа дошкільної освіти, а також суттєві нововведення очікують студентів та викладачів ВНЗ.

Підвищення зарплат для освітян

В першу чергу, це стосується вчителів шкіл, адже індексація їхніх зарплат припинилася з початком повномасштабної війни.

«У 2023, зі зростанням цін та дефіцитом кадрів, ситуація стала критичною. Щоб стимулювати вчителів залишатися у професії, Міністерство освіти видало наказ: у січні 2024 підняти зарплати на 10%, а у квітні — ще на 12%. Загалом виплати мають зрости на чверть, що дозволить виплачувати педагогам до 17 тисяч гривень», - звітує Андрій Вітренко.

Однак, не все так просто, адже для зарплат у розмірі 7—8 тисяч гривень таке підвищення не є суттєвим.  Окрім того, через затримку міжнародної фінансової допомоги постало питання невиплати коштів, що спричинило паніку. Наразі у Кабміні заспокоюють: підвищення та виплати зарплат будуть, як і було заплановано.

Реформа старшої школи

З 2024 року стартує масштабна реформа старшої школи. По-перше, буде введено 12-річну програму освіти, адже дітям не вистачає часу на вивчення програми у рамках 11 років.

«А З 10 класу буде профільне розділення, де діти зможуть обирати предмети за бажанням, але з дотриманням освітнього мінімуму. Надалі заклади освіти розділять на початкову, середню та вищу школу (з різними будівлями). Ці питання органи місцевої влади мають розвʼязати до 1 вересня 2024 року».

Реформа вищої освіти

Законопроєкт реформи вищої освіти вже сформовано, але є два фактори, які поки не дають втілити його в життя. По-перше, Міносвіти виступало за скасування вечірньої та заочної форми навчання, як «застарілої» — цей процес поки ще на обговоренні.

Друга проблема — це закон про мобілізацію, де пропонують скасувати відстрочку для тих, хто здобуває другу та третю вищу освіту. 

Ще один крок реформи: оптимізація університетів. Деякі з них закриють, а деякі — реорганізують, як, наприклад, НАУ. Зміниться й фінансування стипендій: з 2024 планується перехід на грантову систему, яка буде частково або повністю покривати витрати на навчання студента. Стипендії залишать лише на спеціальностях, які потрібні державі. 

«Окрім того, з 1 січня 2024 відновлено систему формульного фінансування закладів вищої освіти, яке, зокрема, передбачає, що ставки викладачів не будуть залежати від кількості студентів».

Дошкільна освіта та інлюзія

У МОН анонсують масштабну реформу дошкільної освіти, основним результатом якої є надання кожній дитині можливості здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів та здібностей. Також обовʼязковим має стати доступність садочків та справедлива черга до зарахування дітей, тому при будівництві має бути враховано демографічний чинник та передбачені дитячі садки з достатньою кількістю місць.

«Також у кожному садочку має бути психологічний супровід, сучасні підходи в організації харчування, медичного обслуговування, цифровізацію управлінських процесів та підтримку роботи вихователів».

Важливим питанням в освіті стане інклюзія: у дитячому садочку освітній простір має стати повністю інклюзивним, а у бюджеті-2024 передбачено майже 305 мільйонів гривень для проведення додаткових корекційних занять для понад 48 тисяч дітей з особливими освітніми потребами.

Посилення вивчення української та англійської мов

Через постійні суперечки навколо мовного питання, освітній омбудсмен випустив окреме звернення, у якому підкреслив: розмовляти в школі мають лише українською, й на перервах теж. Пізніше Міносвіти розробило проєкт про мову нацменшин в освіті, де окремо обговорювали гармонічне поєднання державної мови з мовами корінних народів. Ну і звичайно, остаточно перекреслили російській вхід до системи освіти у школах.

Також англійська мова стала однією з мов міжнародного спілкування в Україні, тому її вивчення у школах значно посилять.

Масштабне будівництво укриттів

У 2024 році Міносвіти поставило за мету добудувати укриття у всіх навчальних закладах України. Наразі сховища готові у 87% закладах, проте певна кількість з них є дуже умовними, адже не відповідають усім стандартам шкільного укриття.

«На це Міносвіти передбачило 2,5 млрд гривень, хоча міністр Оксен Лісовий повідомив, що потрібно 153 млрд, тому на будівництво та ремонти будуть виділяти усі вільні кошти», - каже почадовець.

Військовий вишкіл та кафедра

У 2024 році суттєво зміниться й підхід до предмета «Захист України», який викладають старшокласникам. На нього вже виділили майже 2 млрд гривень, щоб закупити необхідні матеріали та провести професійну підготовку вчителів.

Окрім оновлення теоретичної частини, школярів чекають навички з налаштування та збірки дронів, навчання стрілецької справи та інше. 

У ВНЗ також посилять військову катедру, збільшивши кредити на навчання, теоретичну та практичну базу та розширивши факультети, де тепер вона буде передбачена.

Реформа НУШ

Пʼять років реформа Нової української школи знаходилася у замороженому вигляді: її розвитку завадив карантин та повномасштабна війна. Через це для учнів 5—6 класів, які першими йдуть по новій навчальній програмі, не вистачає підручників та інших навчальних матеріалів. 

«У листопаді 2023 Міносвіти виділило кошти на закупівлю мультимедійного обладнання для навчання дітей та офіційно продовжило розвиток реформи, адже саме реформа старшої школи передбачає перехід з НУШ».

Перші старшокласники, які будуть вчитися за новою програмою 10-го класу, сьогодні вчаться саме у 5—6 класі. 

Мобілізація у сфері освіти

Як ми вже писали, Кабмін надав на розгляд законопроєкт про зміни у механізмі мобілізації, наразі він знаходиться у парламенті. Хоча депутати й кажуть, що у такому вигляді проєкт розглядати ніхто не буде, все ж варто знати, що саме пропонують державні діячі.

Поки що відстрочку пропонують залишити таким категоріям освітян:

• Студентам, що здобувають професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту (коледжі, університети), а також асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти. Єдина умова: студенти мають вчитися на денній та дуальній формі навчання.
• Наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання чи ступінь.
• Викладачі, які працюють не менш як на 0,75 ставки у закладах професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти.

Так, відстрочку можуть залишити лише для аспірантів та викладачів ВНЗ, що працюють на повну ставку, а також студентів денної та дуальної форми навчання у закладах передвищої освіти (ну і звичайно, студентів ВНЗ денної форми).

«Також учителям та викладачам вишів, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, скасовано право на збереження середнього заробітку за основним місцем роботи, тобто у закладі освіти».

Головні зміни вступу до ВНЗ

У 2024 учні вперше за довгий час будуть здавати Державну підсумкову атестацію у 4, 9 та 11 класах. НМТ-2024 складатиметься з чотирьох предметів, з яких три є обовʼязковими: це українська мова, історія України, математика та один на вибір: іноземна мова, фізика, хімія, біологія, географія та українська література.

Ті вступники, що вирішать подати документи на бакалавра або магістра ветеринарного, медичного та фармацевтичного напрямку, зможуть використати сертифікати ЗНО 2021 року або ж НМТ 2022 – 2024 років. Також важливо, що ВНЗ більше не набиратимуть студентів на спеціальність молодшого бакалавра. Зміни чекатимуть і тих, хто вступатиме до закладів фахової передвищої освіти (коледжі, училища), але подробиці щодо цього Міносвіти повідомить окремо.

На творчі спеціальності можна буде вступити не лише за творчим конкурсом: потрібно буде мати НМТ або ЗНО 2021 року.