Червоний Хрест на фронті: організація не виконує cвої зобов'язання в Україні

Сьогодні, 8 травня, Міжнародний день Червоного Хреста. З цієї нагоди ІА Дивись.info. поспілкувалася з політологом Іллею Рєпіним про випадки скандалів навколо роботи організації.

Захист російської філії

Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста (МФТЧХ) налаштована рішуче за будь-яку ціну захищати діяльність своєї російської філії, каже експерт. Цьому є прикладом, що Міжнародний рух Червоного Хреста вирішив не призупиняти членство Російського товариства Червоного Хреста в організації, незважаючи на порушення правил нейтралітету.

Цього року з'явилося гучне розслідування. Виявилося, що керівники регіональних відділень Червоного Хреста говорили про необхідність війни з «українськими нацистами» і що працівники Червоного Хреста у формі часто були присутні на заходах із військової підготовки для дітей.

«А російський Червоний Хрест підписав меморандум про співпрацю з молодіжним табором в анексованому Криму "Артек", куди відправили декількох депортованих українських дітей», - зауважує експерт.

Крім того, голова РТЧХ Павло Савчук був членом правління кремлівського руху «всеросійський народний фронт», який використовує символіку Z. Він був вказаний на сайті «ВНР», поки журналісти не почали надсилати про це запити. Тоді його фото видалили.

«Минулого року МФЧХ призупинив діяльність білоруського Червоного Хреста, після того як з’ясувалося, що його голова носив символ Z і підтримував викрадення українських дітей. Однак наразі російська філія уникла такої ж долі».

Уповноважений Верховної Ради із прав людини має з цього приводу зустрітися із президенткою МФТЧХ. Він звертався до Червоного Хреста щодо порушення Росією принципів нейтральності та неупередженості раніше. Якщо реакції не буде, то українська сторона, ймовірно, запропонує найбільшим донорам Червоного Хреста новий алгоритм підтримки у вигляді спрямування коштів безпосередньо до українського Червоного Хреста.

Свідчення з Оленівки

Упродовж чотирьох місяців український військовослужбовець Костянтин Кожекін пробув у в’язниці в Оленівці. Там на момент теракту з боку РФ перебували 193 людини. Однак МКЧХ не прийшов туди до українських військовополонених, згадує Ілля.

«Є свідчення цього Костянтина Кожекіна з якогось інтерв'ю журналістам. Там зазначено, що в Оленівській колонії “гаранта безпеки” наших військовополонених не було жодного разу».

Рідні полонених Оленівки в той момент теж сподівались на Червоний Хрест. Однак, здавалося, статусна організація знає ще менше про злочин, ніж вдови загиблих там в’язнів.

Раніше ІА Дивись.info розповідала, що «Червоний Хрест» не гарантував безпеку українських захисників, які виходили із «Азовсталі».

Ігнорування катастрофи Каховської ГЕС

Після підриву окупантами Каховської ГЕС, президент Володимир Зеленський закликав міжнародні організації ООН та Червоного Хреста негайно долучилися до порятунку людей на окупованій частині Херсонщини. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль теж звернувся до керівництва ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних гуманітарних організацій.

«Тим не менше, Червоний Хрест не з'явився на місці події вчасно, а лише через кілька днів. Річ у тім, що спершу ООН не могли дати підтвердження, що катастрофа сталася. Ну уявіть собі, скільки людей не отримали допомоги, бо міжнародні організації між собою не могли домовитися і провести елементарний факт-чекінг. Хоча інформації про трагедію в інтернеті було більше, ніж достатньо».

Про підрив Каховської ГЕС читайте тут.

Про Червоний Хрест

Від початку війни Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – герой скандалів та обʼєкт для критики. Ще 15 березня 2022 року українців обурило, що місія покинула Маріуполь, залишивши людей без допомоги.

«Через девʼять днів президент Комітету Петер Маурер зустрівся у Москві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, де запропонував відкрити офіс МКЧХ у Ростові-на-Дону. Політика та дії міжнародного комітету викликали невдоволення українців. Керівники низки благодійних фондів та активісти навіть написали відкритий лист із критикою роботи Комітету в Україні», - розповідає Ілля.

Додає роздратування, каже він, що Хресту жертвують величезні кошти люди й організації з усього світу, які бажають допомогти Україні, але на що їх витрачає Комітет – невідомо. Наприклад, відомо, що з початку війни МКЧХ пожертвували модні бренди LVMH ($5 млн), ісландська харчова компанія Marel (€250 000), великий американський ритейлер Southeast Grocers Inc ($250 000).

«До того ж, мало хто розуміється на структурі Червоного Хреста. І через непрозорість та неефективність міжнародної організації страждає репутація національного Червоного Хреста. Українська організація не має відношення до міжнародного комітету. Нас поєднує лише емблема та принципи», – каже політолог.

Існують три незалежні організації – Міжнародний комітет Червоного Хреста, Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця та національні товариства Червоного Хреста у різних країнах (всього 192 товариства). Український Червоний Хрест працює самостійно.

У компетенціях Українського Червоного Хреста – централізоване надання гуманітарної допомоги через органи місцевої влади, швидка допомога населенню на звільнених територіях, гуманітарна допомога у більш спокійних районах.