У львівському театрі відбулася прем’єра мюзиклу про Володимира Івасюка: що відомо про постановку
Минулих вихідних, 11 та 12 травня, у Львові в Національному театрі імені Марії Заньковецької відбулася прем’єра майже автобіографічного мюзиклу «Червона Рута». У ньому зображено різні етапи із життя відомого українського композитора та музиканта Володимира Івасюка. Саме цього року від його дня народження минають 75 років.
ІА Дивись.info розповідає детальніше про цю постановку.
Під час прем’єри «Червоної рути» у фоє театру виставили особисті речі Володимира Івасюка. Їх надала його родина та Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка.
Режисером вистави є генеральний директор та художній керівник театру Максим Голенко. Він зазначає, що ця історія - про злам радянської системи та одну з наших культурних перемог.
«Дуже символічна: наче було враження, що система зламала митця, але насправді його творчість через певний час «добила» систему. Адже фундамент української естради – це Івасюк, а його трагічна загибель – частина легенди про нього. Майже релігійна історія про Христа від культури. Він не дожив до 33 років, лише до 30, принесена в жертву людина. Завдяки тому, що трапилося – зміцніло наше коріння, і сьогодні ми маємо театр, культуру, Незалежність», – підкреслює Максим Голенко.
Про головного героя в «Червоній руті»
Володимира Івасюка в постановці «Червона рута» зіграли три актори. Молодого Володю, який тільки розпочинає свій творчий шлях, зіграв Ігор Возний та Артем Слічаренко. Водночас вже більш зрілого музиканта Володимира відтворив заслужений артист України Марк Дробот.
Максим Голенко розповідає, що довго шукав актора на цю роль: «Мені треба було актора, який витягне три години вистави. Водночас, коли Марк спочатку попросився на цю роль, то перший раз я відмовив. Однак потім він мені розповів, що в нього є дуже особиста історія, пов’язана з Івасюком. Тоді я подумав, що все збігається, і він його зіграє».
Сам виконавець головної ролі Марк Дробот зазначає, що познайомився з піснями Володимира Івасюка завдяки своїм батькам у четвертому-п’ятому класі, коли навчався в школі:
«Я ніколи не зможу стати Володею. Тому що це надзвичайно талановита людина з прекрасною душею і піснями. Водночас мені дуже близьке його життя, його любов до людей, роботи, пісень та до текстів. Крім того, мого батька теж звали Володя, і він був творчою людиною. Для мене сама постать Володі є дуже важливою, тому що таким чином я можу спілкуватися навіть зі своїм батьком. Я впевнений у тому, що вони зустрілися там і про мене говорили».
Режисер також підкреслює, що мюзикл є майже біографічною історією, тому це не суто розповідь про Івасюка. Адже постановка не претендує на якусь конкретику та документальність, хоча постановча група консультувалася з родиною музиканта, яка з приватного родинного архіву надала фотографії та його малюнки.
«Мені дуже хотілося поговорити про те, яким повинна бути зараз у цей важкий час постать культурного героя. Для мене Івасюк є таким. Це певний ідеал, на якого можна рівнятися. Зрозуміти, як бути українським культурним героєм у такі часи – що робити, як вижити і як себе не зганьбити», – каже Максим Голенко.
Про сюжет та особливості сценографії «Червоної рути»
Авторкою тексту сценарію є українська драматургиня Наталія Ворожбит. Вона написала насамперед кіносценарій, за яким незабаром компанія «Пронто Фільм» зніматиме фільм (режисер Тимур Ященко, продюсер Максим Асадчий).
Мюзикл складається з різних етапів життя Володимира Івасюка. Це навчання в музичних школах та в медичному інституті, популярність та розквіт кар’єри композитора, творення відомих українських пісень, нещасливі історії кохання, переслідування радянської владою та трагічна смерть. Кожен з цих епізодів творить цілісний образ героя.
Сценографію до вистави створила головна художниця театру Юлія Заулична. Вона зазначає, що сценарій, який вона отримала, був досить складним матеріалом для роботи, адже багато завдань потрібно було втілити в одному об’єкті.
«Тут є важливі біографічні нюанси, які відображають всі ці конструкції. Загалом є загальний образ постаменту як такого важкого середовища, яке Івасюк зміг прорвати, стати над ним. Цей простір він зміг наповнити собою і переповнити собою – зробити його життєпридатним і прекрасним. Власне, ми і розпочинаємо цю історію з такого великого радянського постаменту, з якого він збив Леніна. Він його збив і з цього починається вся ця історія», – розповідає Юлія Заулична.
У виставі задіяний майже повний акторський склад театру імені Марії Заньковецької, а також є запрошені актори. Музику виконує оркестр театру, а деякі композиції співають самі актори.
Крім того, особливим є і одяг головного героя. Адже на ньому можна побачити вишиту сорочку, орнаменти якої відтворювали з вишитої сорочки Володимира Івасюка. Для цього театр імені Марії Заньковецької співпрацював із брендом SVARGA. Таку сорочку за короткі терміни створювали за чорно-білою світлиною, на якій зображений Володимир Івасюк у своїй сорочці, однак не намагалися повністю її скопіювати. Так, на ній можна помітити кольори (вишневий, жовтий та блакитний), які традиційні саме для буковинської вишивки. Таку палітру обрали головна художниця театру Юлія Заулична та дизайнерки SVARGA.
ІА Дивись.іnfo кожного місяця складає добірку вистав, які можна подивитися у театрах міста та Львівській опері. Що подивитися в травні - читайте тут.
