Творець неофіційного гімну України: пам'яті фундатора попмузики з Буковини

630_360_1551432713-538

Його впевнено називають фундатором української попмузики, талановитим композитором і поетом. Чи не кожен знає його «Червону руту», яку вважають неофіційним гімном України.

У березні нинішнього року Володимирові Івасюку могло би виповнитись 75 років, однак його убили, коли виконавцеві було лиш 30 років. За своє нетривале життя він встиг написати 107 пісень, 53 інструментальні твори та музику до кількох спектаклів.

Саме цього дня, 4 червня 1979 року, медіа оприлюднили повідомлення, нібито причиною смерті Івасюка є самогубство через повішання.

ІА Дивись.info розповідає про музиканта та непересічні факти із його життя та творчості.

Він народився у містечку Кіцмань, що на Буковині, у родині педагогів. Його батько Михайло Григорович — український письменник та дослідник, а мати Софія Каряківська була вчителькою. Хлопчик проявляв творчий талант з дитинства. Наприклад, першу пісню Володимир Івасюк написав у підлітковому віці, у 15 років, присвятивши колискову молодшій сестрі Оксані.

Тоді Володя створив музику, вірші ж написав батько. Нині її переспівують видатні зірки української естради. Схоже, найчуттєвіше це вийшло у співачки Оксани Мухи.

Відео: офіційний YouTube-канал Оксани Мухи

Учитель школи у Кіцмані одразу розгледів юнака та вмовив батьків Володі дати його дозвіл на навчання до Київської школи обдарованих дітей імені Миколи Лисенка, де Івасюк опановував альт і там він також навчався по класу фортепіано.

1966 року разом із сім'єю переїхав до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але першого ж дня його відрахували за випадок з пам'ятником Леніна (у квітні цього ж року, за два місяці до закінчення школи, Івасюк з однокласниками випадково скинули бюст Леніна у Кіцмані).

Згодом перший секретар Чернівецького міськкому комсомолу Аркадій Казімірський допоміг йому влаштуватися на завод «Легмаш» учнем токаря. Там Івасюкові доручили керувати заводським хором, який через пів року став лавреатом обласного конкурсу.

1967 року завдяки позитивній характеристиці, яку написали на «Легмаші», поновив навчання у медичному інституті. Там став учасником самодіяльного ансамблю пісні й танцю «Трембіта», у якому грав на скрипці. Завдяки його старанням в інституті створили камерний оркестр. 1972 року перевівся до Львівського медичного інституту.

1968 року в телепрограмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою» разом з ансамблем «Карпати» виконав пісню «Я піду в далекі гори».

Найпопулярнішу «Червону руту» та «Водограй» Івасюк створив у 1970-му, коли йому був 21 рік. Ці пісні увійшли до музичного фільму «Червона рута», головні ролі в якому виконали Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і Софія Ротару. Згодом «Рута» увійшла до числа переможниць Першого всесоюзного фестивалю «Пісня-71».

Фото з відкритих джерел.

13 вересня 2020 року пісня святкувала 50-річний ювілей. Цікавим є те, що аби виконати жіночу партію у «Червоній руті», Івасюку довелося запросити вчительку музичної школи №1 Олену Кузнєцову, бо всі роз’їхалися на канікули і не було кому запропонувати цю роль.

Перше публічне виконання пісні відбулося на сцені Чернівецької філармонії в жовтні 1970 року під час творчого звіту обласної спілки композиторів. Пісню виконав Вижницький ансамбль «Смерічка» Левка Дутківського (солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук у супроводі естрадно-симфонічного оркестру).

1972 року 23-річний Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й розпочав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.

У листопаді на запрошення Володимира Івасюка у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької його пісні виконав ансамбль «Смерічка» під керівництвом Левка Дутківського.

Початок співпраці з поетом Ростиславом Братунем, що стала етапною у творчості композитора, припадає на осінь 1972 року. Ще до знайомства Івасюк написав пісню «Коли між нами не було нічого» на однойменний вірш Братуня. Загалом у цій співпраці створили 22 пісні.

У 30 років його життя обірвалося. У травні 1979 року його знайшли повішеним у Брюховицькому лісі, неподалік Львова. Радянська влада намагалася видати його смерть за самогубство через творчу кризу.

Між датою зникнення й датою смерті Івасюка є загадковий проміжок часу. 24 квітня 1979 року Володимир пішов зранку на заняття в консерваторію. Близько 13.00 повернувся додому, взяв ноти й знову пішов, сказавши, що буде через годину. Володимира знайшли тільки 18 травня 1979 року: однак не міліція, а випадковий солдат, який натрапив у лісі на напіввисячий-напівстоячий труп людини. До речі, пошуки велися з 27 квітня до 11 травня.

Саме тоді була закрита справа №239, що мала назву «Пошукова справа по факту смерті композитора В. Івасюка». Це ймовірно вказує на те, що силовики знали про долю Володимира задовго до того, як його тіло офіційно виявили. 26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка, але в листопаді 2012 року справу було закрито нібито через відсутність складу злочину.

У червні 2019 року експертиза обставин загибелі українського композитора та виконавця Володимира Івасюка довела, що він просто фізично не міг би скоїти самогубство.

У процесі експерименту розглянули 3 ситуації:

  • чи міг композитор самотужки залізти на дерево, на висоту гілки 1,7 метра, зав’язати вузол та накласти на себе руки;
  • чи можливо інсценувати самогубство за допомогою підручних засобів: драбини, підставки тощо, хоча на тому місці нічого подібного і не виявили;
  • чи можливо інсценувати самогубство без застосування цих підручних засобів.

До експерименту був задіяний статист, зовні дуже схожий на Івасюка – такого ж віку, з такою ж масою тіла, але досить підготовлений фізично.

«У результаті експерименту було встановлено, що зав’язати вузол та провести інсценування самогубства навіть дуже сильна фізично людина не змогла б. Очевидно, що їй для цього знадобилася б чиясь допомога», — наголосив директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін.

Непересічні факти, пов'язані з Володимиром Івасюком

  • У 2018 році у Львові заснували премію Володимира Івасюка. Урочиста церемонія вручення у номінації «Авторська пісня» відбуватиметься щороку під час проведення Міжнародного фестивалю юних поетів, прозаїків журналістів, митців малюнку, художнього фото, авторської пісні та літературно-мистецьких композицій «Рекітське сузір’я».
  • У червні 2019 року під час фестивалю у Яворові, що на Львівщині, встановлено Всеукраїнський рекорд з виконання попурі пісень Володимира Івасюка за участю військових оркестрів.
  • У липні 2018 року американська співачка випустила джазову версію пісні «Червона рута».
  • 2020 року в Брюховичах відкрили ще один пам'ятник Володимиру Івасюку. Ідея встановлення пам’ятника композиторові  народилася в брюховицькій громаді ще двадцять років тому, її подали вчителі місцевої школи. Однак цю подію кілька разів відтерміновували через карантинні обмеження.
Фото: Брюховецька селищна рада
  • Кілька років тому було створено сайт пам’яті Івасюка, де можна ознайомитися з життєвим і творчим шляхом поета, композитора, друга і брата. Тут зібрані його пісні, ноти, музика, фільми, відеокліпи, книжкові видання та спогади. Зокрема, найважливішим доробком є те, що тут оцифрували фото із архівів родини та друзів Володимира Івасюка.

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: