Гуманний Львів: поради данського архітектора щодо трансформації європейських міст
Данський архітектор вважає, що інфраструктура європейського міста має задовільняти людські потреби, а ущільнення забудови тільки збільшує кількість автівок на вулицях.
На II Lviv Urban Forum виступив Карстен Пальсон. Він розповів про класичний європейський підхід до побудови міст та принципи, як зробити їх сталими.
Детальніше — у матеріалі ІА Дивись.info.
Інфраструктура має задовольняти людські потреби
Карстен Пальсон вважає, що сучасні міста заперечують взаємодію між людьми — будинки надто високі, а вулиці та подвір’я заставлені автомобілями. І містам необхідно вирішувати цю проблему.
Розвиток міста має задовольняти людські потреби — передусім, бажання спілкуватися. Проте цього марно шукати у нових перенаселених районах. Тут навпаки поширений феномен під назвою «сум нових міст» — коли містянам стає байдуже до місця, де вони живуть, й один до одного. Його появу пов’язують з грубими помилками у міському плануванні та з розбудовою все нових і нових багатоповерхівок.
Серед мешканців таких районів поширюється підозріле ставлення до тих, хто живе навколо: вони не спілкуються один з одним, не довіряють сусідам і, залишаючи свій автомобіль у дворі, одразу ховаються у своїх квартирах. Фактично, апартаменти стають єдиним місцем, де вони почуваються у відносному затишку.
Спрацьовує у таких районах й інше правило: чим більше поверхів у будинку та менше зелені навколо нього — тим менше його мешканці спілкуватимуться між собою, тим агресивніше вони ставитимуться до сусідів.
На місто треба дивитися з позиції пішохода
Архітектор наполягає: на місто треба дивитися з позиції пішохода. Лише тоді зароджується гуманне місто з людським обличчям, де маленькі дворики та компактні будинки створюють відчуття затишку і, на відміну від «мурашників», не тиснуть на психіку.
З точки зору комфорту, саме невеликі квартали найбільш привабливі для містян: достатня кількість паркувальних місць, відчуття безпеки, збереження особистого простору. Найкращий варіант для комфортного проживання, за Пальсоном, — будинки від трьох до п’яти поверхів. За такої висотності зберігається візуальний зв’язок кожного мешканця із вулицею (чим вище людина живе — тим менший її зв’язок із тим, що відбувається надворі). А якщо людині ще і подобається те, що вона бачить навколо себе, то відчуття її комфорту буде ще сильнішим. Але існують й інші аргументи: дев’ятиповерхові будинки теж визнаються деякими дослідниками комфортними для житла, адже це приблизна висота крони дерева. Крім того, для 7-9-поверхових будівель не треба витрачатись на більш глибокий фундамент і дорожчі палі, які потрібні для багатоповерхових «свічок».
Ущільнення забудови збільшує кількість автівок на вулицях
Висотна (понад 16 поверхів) житлова забудова стає менш поширеною в Європі. Натомість українські забудовники й далі зводять однотипні багатоповерхівки без належної інфраструктури. Мешканці, які заїжджають у новобудови, часто втрачають зв’язок з містом, перестають відчувати себе його жителями та навіть скаржаться на погіршення стану здоров’я.
З економічної точки зору девелопера можна зрозуміти: чим більше він «витискає» із земельної ділянки й квадратних метрів «нарощує»— тим більше квартир зможе продати. І навпаки – з кожним «недобудованим» поверхом рентабельність будівництва зменшується. Як наслідок - величезні однотипні будинки агресивно вдираються у міське середовище, а вільний клаптик землі навколо них перетворюється на автостоянку. Такий процес у пострадянських країнах називається «ущільненням забудови».
За межами такого двору ситуація не краща. Замість затишних невеликих вулиць містяни потрапляють на широкі багатосмугові проспекти з насиченим автомобільним рухом. Перетнути їх, зазвичай, можна лише через підземний перехід. Містянам незручно тут прогулюватись і загалом пересуватись пішки — похмурі транзитні зони не призначені для відпочинку та спілкування. Такими проспектами можна лише похапцем добиратися з дому на роботу.
А в якому архітектурному напрямку рухається Львів — про це на Forum west «Нерухомість/рітейл» у Львові говорив головний архітектор міста Антон Коломєйцев. Читайте тут.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
