Філарет Колесса: цікаві факти з життя львівського етнографа
Філарет Колесса – український етнограф, композитор та літературознавець. Він їздив по Україні та збирав фольклор, а опісля видав десятки праць з дослідження та упорядкування української усної словесності.
Сьогодні, 17 липня, минають 153 роки від дня народження Філарета Колесси. З цієї нагоди ІА Дивись.info розповідає про його життя та діяльність.
Родинна Колесси – відома не одним музикантом
Народився Філарет Колесса 17 липня 1871 року в селищі Татарське (Львівська область) в сім’ї священника. Так, він зростав у середовищі, де шанували музичну творчість, і ще змалку почав записувати українські народні пісні.
У родинні Колесси є відомі діячі музичного мистецтва. Зокрема його двоюрідний брат Модест Менцинський вважається співаком світової слави, а двоюрідний дід Іван Лаврівський – автор пісень та музики до театральних постановок.
Крім того, діти Філарета Колесси також пішли музичним шляхом. Його донька Дарина та син Микола пов’язали своє життя з музикою, як розповідають в Українському інституті національної пам’яті.
Навчався у Віденському та Львівському університетах
Середню освіту Філарет Колесса здобув у Стрийській школі №7. Тоді він був диригентом гімназійського хору.
Протягом 1891-1892 років він навчався у Віденській греко-католицькій духовній семінарії. Зокрема прослухав цикл лекцій з гармонії видатного австрійського композитора Антона Брукнера. В цей період свого життя Колесса також керував хором при греко-католицькій церкві Святої Варвари. Через декілька років він повернувся до Відня, де у 1918-му захистив дисертацію.
У 1892 році вступив на філософський факультет Львівського університету, який закінчив у 1896 році. Після цього працював вчителем, а у 1899 році його призначили на посаду професора Стрийської гімназії. Також, з 1939 року викладав у Львівському університеті, де працював на посаді професора та завідувача катедри фольклору та етнографії.
Першу публікацію Колесси надрукував Франко
Ще у гімназійський період навчання Філарет Колесса активно збирав та укладав фольклор. Він склав зібрання народних пісень із селища Ходовичів (Стрийський район Львівська область). Опісля написав статтю «Людові вірування на Підгір’ю в селі Ходовичі». Її він відправив у журнал «Народ», редактором якого був Іван Франко.
Так, у 1891 році вийшла перша публікація Філарета Колесси.
Листувався з Миколою Лисенком
Словацький фольклорист Микола Мушинка у вступі до «Усної народної словесності» пише, що 1895 року львівське видання «Боян» опублікувало цикл обробок народних пісень Колесси до міщанського хору «Вулиця». Таку обробку високо оцінив український композитор Микола Лисенко.
«З того часу Ф. Колесса був у постійному листуванні з М. Лисенком, і у значній мірі користувався його порадами щодо гармонізації народних пісень. Вже наступного року він опублікував Квартети для чоловічого хору. Заохочений неочікуваним успіхом вулиці Ф. Колесса видав дальший цикл своїх обробок Обжинки, побудований на основі жниварських пісень і присвячений М. Лисенку», — зазначає Микола Мушинка.
Їздив по Україні з фольклорними експедиціями
З 1902 року Філарет Колесса мандрував Україною та збирав усну народну словесність. Його шлях пролягав такими історико-етнографічними територіями, як-от: Закарпаття, Полісся, Бойківщина, Лемківщина, Наддніпрянщина. В останньому регіоні він записав творчість кобзарів та лірників, яку укомплектував у два томи «Мелодій українських народних дум» (1910-1913 рр.). Під час експедиції Полтавщиною збирати пісні йому допомагали Леся Українка та Климентій Квітка.
«Незвичайно втішно було мені бачити сю велику працю викінченою і доведеною до ладу Вашим високоосвіченим старанням. Тепер уже справді можна сказати: "Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!". Честь Вам і дяка за Ваші труди!», — писала Леся Українка про видання двотомника «Мелодії українських народних дум».
З 1909 року Колесса був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові, а з 1929 року входив до Всеукраїнської академії наук.
Одна з найвідоміших праць етнографа — «Усна народна словесність»
Книжка «Усна народна словесність» — праця, яку до сьогодні використовують як підручник з вивчення українського фольклору. Її етнограф видав у 1938 році. У ній міститься інформація про особливості основних жанрів усної словесності (думи, голосіння, гаївки, пісні, колядки, казки, легенди тощо) та тексти пісень з нотами.
«…усна народна словесність як результат духовної праці багатьох віків є надзвичайно цінним культурним надбанням українського народу: пронизана гуманними і свободолюбними ідеями, вона розвиває й підносить усе, що тільки доброго й гарного в людській душі, плекає почуття краси, піддержує національну свідомість та історичну традицію…», — підсумовує Філарет Колесса в «Усній народній словесності».
У дослідницькому доробку Колесси є й такі праці як: «Огляд українсько-руської народної поезії»; «Мелодії українських народних дум»; «Ритміка українських народних пісень»; «Народні пісні з південного Підкарпаття»; «Народні пісні з галицької Лемківщини»; «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття»; «Про вагу наукових дослідів над усною словесністю» та інші.
Був депутатом Верховної Ради СРСР
У 1939 році до Львова приходить радянська влада. В цей період Філарет Колесса став депутатом Народних Зборів Західної України. 1947-го його обрали депутатом Верховної Ради СРСР. Так, на замовлення радянської влади у 1945 році етнограф уклав «Фольклор Вітчизняної війни», в якому містяться пісні, які прославляють Червону Армію.
Помер науковець 3 березня 1947 року у Львові. Його поховали у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (78 поле).
На честь Філарета Колесси назвали кафедру у Львівському університеті
У 1939 році у Львівському університеті філологічний факультет містив катедру фольклору та етнографії. Її очолював Філарет Колесса. Протягом 1939–1940 років там створили музей, архів та бібліотеку. Однак у 1947 році катедру закрили.
Відновили роботу катедри лише у 1991 році, коли відбувалися значні зміни у структурі філологічного факультету. Тоді й запрацювала катедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, яка функціонує в ЛНУ імені Івана Франка дотепер.
Крім того, у Львові на фасаді будинку Наукового товариства імені Шевченка, що на вул. Винниченка, 24, є меморіальна таблиця Філарету Колессі.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
