Живі квіти та фантастичні звірі: у Львові відкрили виставку Марії Примаченко

Журналістка ІА Дивись.info побувала на відкритті виставки та розповідає детальніше про неї.

Попередній раз твори Марії Примаченко експонували у Національному музеї у Львові перед повномасштабним вторгненням РФ до України у вересні 2019 року. Тоді в музеї представили близько 60 робіт мисткині. Після цього картини Примаченко показали у Києві та за кордоном – Венеції (2022 р.), Лондоні (2023 р.), Нью-Йорку (2023-2024 рр.) та Варшаві (2024 р.).

«Творчість Марії Примаченко за ті понад 900 днів російсько-української війни, яка триває, набрала особливого характеру. Ця українська художниця втілює в людей віру в добре, а добре може бути тоді, коли буде наша перемога. Водночас коли ми відчуємо, що є сильними, тоді нікому нас не здолати, – розповів на відкритті виставки «Заповідаю любов». Марія Примаченко» директор Національного музею Ігор Кожан.

Про виставку «Заповідаю любов. Марія Примаченко»

Виставковий проєкт «Заповідаю любов. Марія Примаченко» поділена на чотири тематичні розділи, які розмістили в п’яти окремих залах музею. Тут є її роботи з кількох колекцій: зі збірки родини Понамарчуків, благодійного фонду «Творча спадщина родини Марії Примаченко» та Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

«На цих картинах Марія Примаченко транслює свою любов до України. Вона завжди казала: "цінуйте своє, цінуйте свою країну". От нещодавно я згадала, як вона говорила, що ще буде така любов, ще так розквітне Україна – що світ такої любові ще не бачив. Тепер бачу, що та ця жахлива війна в нас розкрила ще більшу любов до українського. Дуже хочу, щоб ви відчули душу Марії через її роботи», – розповіла на відкритті виставки правнучка художниці Анастасія Приймаченко.

Так, у першому залі під назвою «Життя-буття» можна побачити роботи художниці в побутовому жанрі, які зображують різні реалії зі життя українського села. На картинах Марія Примаченко відтворила персонажів з українського фольклору та творчості Тараса Шевченка. Зокрема назви її робіт взяті з текстів поета та української усної словесності. Також тут розмістили авторську вишиту сорочку художниці.

У другій залі є дві роботи Марії Примаченко: «Чорнобельська беда людьям наробил навсігда гора (1993 р.) та «Воіна страшна – звір усе глитає і забирає» (1968 р.). Також тут транслюють фрагменти з двох документальних фільмів про Марію Примаченко: «Створ своє серце» та «Федір Примаченко. Колесо». Ці кінострічки взяті з фондів Центрально-державного аудіовізуального та електронного архіву у Києві.

Третя зала називається «Поліський сад». Тут можна побачити не тільки картини художниці з рослинними мотивами, але й відчути запах живих квітів. Адже за мотивами робіт Примаченко посеред зали музею створили справжній квітник.

У четвертій залі «Бестіарій» розмістили картини художниці, на якій вона зобразила поліських та фантастичних звірів. А в останній залі «Студії Марії» презентували дитячі книжки, які проілюструвала художниця. П’ять книжок вийшли протягом 1960-1970 рр. у видавництві «Веселка», а ще одна – наприкінці 1980-х рр. Простір цієї зали також задуманий як майданчик для творчих практик: сюди запрошуємо юних і дорослих відвідувачів, які можуть спробувати себе в ролі художників.

«Марія Примаченко стала одним з рушієм того, що ми називаємо генетичним кодом нації. Фактично її твори наснажені оцими кореневими соками нашої української землі. Ці картини надзвичайно збагачені тими асоціаціями та метафорами, які органічно вловлені її дивовижною інтуїцією. Ця виставка поглиблює наші відчуття України, її споконвічної, великої культури, яку розбудували наші предки, і яка має велику життєву перспективу та життєву силу», – підкреслив професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.

Кураторкою виставкового проєкту є Любава Собуцька. Вона зазначає, що «Заповідаю любов. Марія Примаченко» – це ще один погляд на творчість геніальної художниці: багатогранну, філософську, фантазійну і водночас глибинно традиційну:

«Численні негаразди, що трапились із М. Примаченко на її життєвому шляху: невиліковна недуга, що скувала з дитинства, втрата чоловіка на фронті Другої світової війни, виховання самотужки сина, важка праця в селі й постійна матеріальна скрута – все ж не стали на заваді, а лиш загартували мистецький хист, зміцнили жагу творчості, стимулювали її артистичний потенціал, прагнення самовиразу».

Оглянути експозицію «Заповідаю любов». Марія Примаченко» в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького можна до 24 вересня.

Марія Примаченко: факти з біографії художниці

• Марія Примаченко народилася 12 січня 1909 року в селі Болотня, що на Київщині, в родині майстрів.
• Коли їй було сім років, вона важко перехворіла поліомієлітом, після чого мала слабке здоров’я та не могла допомагати батькам на полі. 
• У 1936 році Примаченко запросили на навчання до Центральної експериментальної майстерні від Київського музею українського мистецтва, де викладачами такі відомі художники, як-от: Василь Кричевський, Анатоль Петрицький, Василь Касіян.
• Після закінчення навчання Марія Примаченко залишила Київ і після початку Другої світової війни повернулася в рідне село. Згодом її чоловік – Василь Маринчук, з яким вона виховувала сина Федора в громадському шлюбі, загинув на війні.
• Іспанський художник Пабло Пікассо називав картини Примаченко «прекрасними роботами геніальної жінки», ще один відомий художник Марк Шагал так захопився її творчістю, що невдовзі й сам створив серію картин, які нагадували фантастичних звірів Марії Примаченко.
• Найбільше картин мисткині (близько 650 робіт) зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.

Більше про життя та творчість Марії Примаченко – читайте у нашому матеріалі тут.