Співзасновник «Руської трійці», який перейшов на бік москвофільства
Яків Головацький заснував «Руську трійцю», збирав український фольклор та очолив українську кафедру в університеті. Але москвофіли вплинули на його погляди.
Сьогодні, 17 жовтня, минає 210 років від дня народження Якова Головацького. З цієї нагоди ІА Дивись.іnfo зібрала головні факти про діяльність та життя відомого фольклориста та письменника з Галичини.
Народився на Львівщині
Яків Головацький народився 17 жовтня 1814 році у Чепелі, що у Львівській області. Його батько Теодор був парохом місцевої церкви Св. Миколая.
Середню освіту він здобув у львівській гімназії. А після закінчення вступив на філософський факультет Львівського університету.
Один із засновників «Руської трійці»
У 1931 році Головацький разом зі своїми однодумцями — Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем — заснували угрупування «Руська трійця». Його представники сприяли культурному відродженню та національному самоусвідомленню українців. Вони «ходили в народ»: збирали та записували український фольклор по селищах. Сам Головацький подорожував Галичиною та Буковиною.
Крім того, видавали літературні твори, праці та статті. Вагомим здобутком стала «Русалка Дністровая», що вийшла у 1937 році в Будапешті як перший український літературно-фольклорний альманах. До видання увійшли різні твори української усної народної словесності, тексти Головацького, Вагилевича, Шашкевича, переклади сербських народних пісень тощо. З тисячі надрукованих примірників їм вдалося розповсюдити близько дві сотні, решту – влада Австро-Угорщини заборонила.
Своєрідним гаслом «Руської трійці» були рядки з альманаху – «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде». У 1843 році після смерті Маркіяна Шашкевича угрупування розпалося.
Очолив українську кафедру у Львівському університеті
У 1848 році у Львівському університеті створили першу кафедру української мови та літератури (тоді вона називалася кафедрою руської словесності). Її керівником став саме Яків Головацький аж до 1867 року.
Під час революції в Австрійській імперії у 1848 році Головацький виступав на вічах у селищах на Галичині. Тоді був учасником «Собору руських учених і любителей народного просвіщення», який відбувся у Львові в жовтні того ж року. Там він виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Також був одним з організаторів другого Собору руських учених (березень 1850 рік).
У 1858-му році став деканом філософського факультету Львівського університету, а в 1864-му — ректором.
Зрадив національні погляди та перейшов на бік москвофільства
«Шашкевич невдовзі (1841 р.) помер на голодній парафії, Вагилевича змусили прийняти протестантство; тільки Головацький 1848 р. зміг стати викладачем Львівського університету, але з часом змінив свої переконання і зробився одним із найпристрасніших і найнебезпечніших поборників так званого галицького москвофільства», – зазначав Івана Франко у своїй статті «Українці».
Після розпаду «Руської трійцій» на Головацього мав неабиякий вплив російський історик Михайло Погодін. Таким чином Головацький перейняв погляди москвофілів. У 1867 році він переїхав до Російської імперії. Останні роки життя провів у Вільно (тепер – Вільнюс, Литва). Там він працював керівником Публічної бібліотеки та очолював Археографічну комісію.
Помер Яків Головацький 13 травня 1888 року у Вільнюсі. Поховали його на цвинтарі Лєпкальньо.
У Львові є вулиця імені Головацького
У 1950 році вулицю імені Бартоша Гловацького перейменували на честь Якова Головацького. Вона розташована в Залізничному районі міста та сполучає вулиці Городоцьку та Декарта.
У 1987 році на фасаді Національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника відкрили пам'ятну дошку, присвячену «Руській трійці». Саме у бібліотеці збергається архів Якова Головацького.
Назарій Пархомик, джерело: Центр міської історії
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
