Не лише страва, але й частина обряду: що здавна означав гарбуз для українців
Гарбуз з’явився на території України ще приблизно в 16 столітті. З того часу українці не тільки вживали цей овоч в їжу, але й також надавали йому символічного значення в традиціях та звичаях.
Сьогодні в останній день осені, 30 листопада, в Україні згадують День гарбуза. З цієї нагоди IA Дивись. іnfо розповідає про гарбуз в українських народних традиціях та літературі. А також підібрали цікаві старовинні рецепти страв із гарбуза.
Символіка гарбуза в українських народних традиціях
В українських народних традиціях гарбуз посідає виняткове місце. Цей овоч згадують і в піснях, і приказках, і казках, і загадках. Наприклад, прислів’я: «Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку» чи «Голова як гарбуз, а розуму — ані ложки», загадки: «Сивий кіт перевісився через пліт» або «Повна хата горобців, та нікуди вилетіти», співанки:
«Ой зійшов я до дівчини через три городи,
Заплутався в гарбузи - наробив я шкоди.
Стали мине люди бити, стали повзивати,
А я мусів штани дерти, гарбузи латати»
(фрагмент співанки, записаний в 2018 році селі Лідихів Кременецького району Тернопільської області)
Насамперед гарбуз використовували в звичаях передвесільного циклу, а сама – під час сватання. Тут гарбуз є символом відмови. Тому дівчина виносила гарбуза, коли не хотіла одружуватися з парубком. Тоді для залицяльника отримати гарбуза було дуже ганебно. Тому часто хлопці відправляли когось на «вивідування», щоб дізнатися наперед, чи є в нього шанси на одруження.
Не випадково в українській мові є такі фразеологізми, як-от: «дати гарбуза» та «годувати гарбузами», «покуштувати печеного гарбуза» (у значенні – відмовити в сватанні), «як виросте гарбуз на вербі» (ніколи не буде), «вхопити гарбуза» та «піти з гарбузом» (отримати відмову).
Крім цього, гарбуз символізував господаря дому, голову роду та достатку. У деяких регіонах України побутувала традиція, коли на Святвечір перед Різдвом господар вносив гарбуза, до якого прив’язав колоски пшениці. Після цього уся родина качала гарбуза по підлозі (від столу до порогу), щоб в родині був достаток наступного року. Тоді гарбуза ставили під стіл на сіно та клали на нього ноги. Крім того, першу ложку куті викладали саме на нього. Такий гарбуз називали «дідухом».
Гарбуз використовували й під час забав на Андріївські вечорниці. У цей час хлопці робили збитки родинам, в яких були незаміжні дівчата. Зокрема, клали під вікнами гарбузи.
Також гарбуз мав значення обрядової страви під час свят. Зокрема популярною була гарбузова каша, яку готували на молоці з галушками або пшоном.
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду»
Чи не найвідомішим текстом про гарбуз в українській усній словесності є народна забавка «Ходить гарбуз по городу», яку записала та зберегла письменниця та фольклористка Олена Пчілка . Саме у ній гарбуз символізує господаря, який піклується про свій рід. А в останньому рядку тексту подано й одразу рецепт для його приготування:
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася квасоля,
А за нею й бараболя:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
— Я іздержав увесь рід!
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Ой ти, гарбуз, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?
– Миску пшона, трошки сала,
От до мене вся приправа!
Крім того, образ гарбуза українські письменники часто використовували для зображення традиційного сільського краєвиду або ж для відтворення того ж обряду сватання. Наприклад:
- у вірші Андрія Малишка: «Гарбуз піднімає лапаті дзвоники; Я стану у тінь, загубивши слово…»;
- у творах Панаса Мирного: «По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки»;
- Остапа Вишні: «Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі»;
- Івана Франка «Остап Вишенський»: «Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдалину, мов на гичці той гарбуз».
Старовинні рецепти з гарбузом
Гарбузова каша з пшоном
Складники:
- Пшоно – 130 г;
- Гарбуз – 400 г або 300 г;
- Вода – 50 г;
- Молоко 350 (щоб каша була густішою, можна додати більше);
- Масло вершкове 40 г;
- Цукор за бажанням;
- Сіль, кориця, ваніль за власним смаком.
Приготування:
- Очистити гарбуз від шкірки та насіння.
- Нарізати його кубиками приблизно однакового розміру та відварити.
- Окремо готуємо пшоно.
- Після цього змішати пюре гарбуза з пшоном та долити молоко.
- На декілька хвилин поставити каструлю на вогонь та помішувати легкими рухами кашу до загусання.
- Потім додати масло та цукор чи ваніль за смаком.
Гарбузова каша з галушками
Складники:
Для гарбузового пюре:
- 1–1,5 кг гарбуза;
- 0,5 л молока;
- 0,5 чайної ложки солі;
- шматочок вершкового масла;
- Цукор та ваніль (за смаком).
Для галушок:
- 300–330 г борошна;
- 200 мл кип’яченої води;
- 2 столові ложки олії;
- 1 чайна ложка солі.
Приготування:
- Спочатку потрібно замісити тісто для галушок. Для цього у глибоку миску поступово просіяти борошно.
- Додати до води ложку солі. Тоді вилити її та замісити м’яке тісто.
- Коли тісто буде однорідним, то підлити олію та ще трохи вимісити.
- Тісто має бути м’яким та не липнути до рук.
- Залишити його на 30 хвилин при кімнатній температурі. Тоді розкачати тонкими смужками та нарізати квадратиками. Колись їх також просто відщипували рукою та називали «щипані галушки».
- Після того, як гарбузове пюре буде готове, відварити галушки в підсоленій воді.
- Для приготування гарбузового пюре потрібно почистити гарбуз та нарізати його кубиками.
- Помістити в каструлю та долити пів склянки води.
- Варити приблизно 30 хвилин, поки він не стане м’яким.
- Пом’яти готовий гарбуз товкачкою або перебити блендером до однорідної консистенції.
- Долити молоко та довести до кипіння.
- Всипати дрібку солі, ваніль та цукор за смаком.
- Додати шматочок масла та зварені галушки.
Гарбузове суфле від Ольги Франко «Парень із дині»
Рецепт із книги Ольги Франко «Перша українська загально-практична кухня».
Складники:
- 500 г гарбуза;
- 4 яйця;
- 3 ложки сухарів;
- 1 столову ложку масла;
- 1 столову ложку покраяного мигдалю;
- 3 столових ложки цукру;
- 50 мл рому.
Приготування:
- Гарбуз порізати на шматочки і зварити в підсоленій воді. Протерти через сито чи перебити в блендері.
- Ложку масла втерти з 4 жовтками, додати 3 ложки сухарів (або тертої булки) та кілька дрібок посіченого мигдалю.
- Вимішати масу з гарбузовим пюре, додати ром.
- Білки збити з цукром та додати.
- Легко все перемішати, налити у формочки.
- Варити на парі 20 хвилин.