Львівський кардіохірург Орест Кушта: як запобігти хворобам серця

До Всесвітнього дня поширення інформації про вроджені вади серця журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась з кардіохірургом Львівського обласного клінічного кардіологічного центру Орестом Куштою щодо поширеності серцево-судинних захворювань.

Які є вади серця та причини виникнення

Серцево-судинні захворювання, такі як ішемічна хвороба серця, серцеві напади, інсульт, підвищений артеріальний тиск, захворювання периферичних артерій, ревматична хвороба серця, вроджені вади серця та серцева недостатність, є однією з головних загроз для здоров’я сучасної людини, зокрема і в Україні.

За словами кардіохірурга, причиною таких захворювань часто є наша поведінка та спосіб життя: «Найчастіше причиною серцево-судинних захворювань є щоденна рутина. Куріння, нестача фізичної активності, нездорове харчування та надмірне вживання алкоголю значно підвищують ризик виникнення цих хвороб».

Орест Кушта наголошує на важливості профілактичних заходів. «Контроль артеріального тиску, рівня холестерину та маси тіла допомагає вчасно виявити ризики й запобігти серйозним проблемам зі здоров’ям».

Які операції роблять на серці

Кардіологія охоплює широкий спектр серцево-судинних захворювань, зокрема серцеву недостатність, аритмію та патологію клапанів серця. Кардіологи застосовують як неінвазивні, так і інвазивні методи діагностики та лікування для поліпшення стану пацієнтів.

«Більшість пацієнтів із серцево-судинними хворобами потребують медикаментозного лікування», — пояснює Орест Кушта. Однак ті, хто вчасно не звернувся до лікаря або у яких патологію не діагностували на ранній стадії, потребують хірургічного втручання.

За словами медика, Львівщина є одним із лідерів в Україні за кількістю проведених операцій на серці. Основними напрямами хірургічних втручань на серці є:

1. Вроджені вади серця — з'являються при народженні або в ранньому дитячому віці.
2. Вроджені вади у дорослих — це вади, які не були діагностовані або лікування яких відклали з різних причин.
3. Набуті вади серця:
   • Ішемічна хвороба серця.
   • Наслідки гострого інфаркту міокарда.
   • Пухлини серця (доброякісні та злоякісні).
   • Патології клапанів серця.
   • Патології аорти.
   • Патології міокарда (міокардит, гіпертрофічна кардіоміопатія).
4. Порушення провідної системи серця — пов'язані з аритміями.
5. Лікування застійної серцевої недостатності — включає підготовку до трансплантації серця.

Поширені хірургічні втручання у Львівському кардіологічному центрі

За даними центру, найчастіше проводять такі операції:

1. Ішемічна хвороба серця — виконують стентування та шунтування артерій для відновлення нормального кровотоку при атеросклерозі.
2. Патології провідної системи серця — встановлюють кардіостимулятори та проводять абляції для корекції порушень ритму.
3. Патології клапанів серця — пластика або протезування клапанів для забезпечення належного кровотоку.

Які кроки допоможуть зберегти здоров’я серця

1. Перестати курити та вживати алкоголь

Одним із найважливіших кроків для збереження здоров’я серця є відмова від куріння та обмеження вживання алкоголю. За словами медика, куріння — одна з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту.

«Безпечного куріння не існує. Усі види тютюнових виробів — від звичайних сигарет до кальянів і трубок — згубно впливають на серцево-судинну систему. Крім того, пасивне куріння теж несе серйозну загрозу для здоров’я», — наголошує кардіохірург.

Відмова від куріння значно знижує ризик серцевих хвороб. Уже через два роки після припинення вживання тютюну ризик ішемічної хвороби серця суттєво зменшується, а через 15 років стає таким самим, як у людини, яка ніколи не курила.

Куріння прискорює розвиток атеросклерозу і тромбоутворення в судинах. У курців ризик виникнення інфаркту міокарда в кілька разів вищий, ніж у тих, хто не курить. Вплив кожної викуреної сигарети триває до 30 хвилин. Уже на першій хвилині після викурювання систолічний артеріальний тиск підвищується на 15 мм ртутного стовпчика, а на четвертій — на 25.

«Навіть пасивне куріння збільшує ризик серцево-судинних захворювань на 30%. Це стосується не лише співробітників, які працюють у середовищі курців, а й членів їхніх сімей», — зазначає Орест Кушта.

2. Бути активним

«Щоденні фізичні навантаження, навіть помірної інтенсивності, позитивно впливають на весь організм. Вони знижують ризик серцевого нападу, інсульту, цукрового діабету 2 типу, а також допомагають контролювати вагу та рівень холестерину», — зазначає кардіохірург.

Рекомендовано приділяти фізичній активності щонайменше 30 хвилин 5 разів на тиждень. Це можуть бути будь-які види активності: ходьба, їзда на велосипеді, ігри або навіть хатні справи. Наприклад, можна піднятися сходами замість ліфта або пройтися пішки замість того, щоб скористатися громадським транспортом.

Регулярна фізична активність дозволяє знизити артеріальний тиск на 8–10 мм рт. ст., а також зменшує ризик повторного інфаркту чи інсульту у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

3. Контролювати свою вагу

Надмірна вага значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії, діабету, інсультів та інфарктів. Близько половини дорослих в Україні мають зайву вагу або ожиріння, причому багато з них навіть не усвідомлюють цього.

Для оцінки ваги найпоширенішим методом є визначення індексу маси тіла (ІМТ), який розраховують за формулою: маса тіла (кг) / зріст (м²). Значення ІМТ від 20 до 24,9 кг/м² вважається нормальним. Якщо ІМТ перебуває в межах 25–29,9 кг/м² — це свідчить про надлишкову вагу, а при значенні 30 кг/м² і більше вже діагностують ожиріння.

«Люди із надмірною вагою або ожирінням мають значно підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, а також онкологічних захворювань», — зазначає Орест Кушта. Наприклад, ризик розвитку діабету у людей з ожирінням зростає у 100 разів. За словами лікаря, 80% випадків цукрового діабету пов’язані саме з надмірною вагою.

Зниження ваги навіть на 10 кг може суттєво покращити здоров’я. Це допомагає знизити рівень артеріального тиску на 15–30 мм рт. ст. для систолічного та на 10–20 мм рт. ст. для діастолічного тиску.

Основою боротьби з надмірною вагою є низькокалорійна дієта, обмеження споживання алкоголю, регулярна фізична активність і зміна способу життя. Зниження маси тіла має бути поступовим і безпечним — оптимально худнути не більше ніж на 1 кг на тиждень. У деяких випадках для нормалізації ваги можуть знадобитися медикаментозні засоби або навіть хірургічне втручання.

Однак важливо не перестаратися. «Недостатня маса тіла також може підвищити ризик серцево-судинних захворювань і навіть смертності», — наголошує медик.

4. Збалансовано харчуватись

Раціональне та збалансоване харчування є важливим елементом профілактики серцево-судинних захворювань. Харчування впливає не лише на стан шлунково-кишкового тракту, а й на ризик розвитку онкологічних та серцево-судинних хвороб, а також на рівень глюкози та холестерину в крові, масу тіла та артеріальний тиск.

Кардіохірург рекомендує дотримуватися простих правил: їжа має бути різноманітною, а її калорійність повинна відповідати індивідуальним потребам і дозволяти підтримувати здорову масу тіла (індекс маси тіла менше 25 кг/м²).

Основні правила здорового харчування:

• Обмежте вживання жирів. Загальна кількість жирів у раціоні не має перевищувати 30% від добової калорійності. Насичені жири мають складати менше 10%. Натомість варто збільшити кількість ненасичених жирів, що містяться у рибі та оліях. Рибу слід вживати щонайменше двічі на тиждень, зокрема жирні її сорти.
• Контролюйте споживання солі. Оптимальна кількість — не більше 5 грамів на день. Щоб знизити вживання солі, уникайте досолювання їжі за столом та уважно читайте склад продуктів.
• Вживайте більше овочів і фруктів. Щоденна норма — щонайменше 200 грамів овочів і 200 грамів фруктів (загалом 30–45 грамів клітковини на день).
• Звертайте увагу на цільнозернові продукти. Вживайте хліб із цільного зерна та каші. Ці продукти сприяють нормалізації рівня холестерину та підтримці здорового тиску.
• Алкоголь слід обмежити. Для чоловіків — не більше 2 порцій алкоголю на день (20 грамів), для жінок — 1 порція (10 грамів). Надмірне вживання алкоголю збільшує ризик серцево-судинних захворювань і сприяє набору зайвої ваги через високу калорійність.

Прийом їжі має бути регулярним — невеликими порціями 4–6 разів на день. Такий підхід допомагає підтримувати стабільний рівень глюкози в крові та контролювати апетит. Обираючи продукти в магазині, варто звертати увагу на етикетки, щоб оцінити вміст калорій, жиру, солі й цукру.

5. Контролювати артеріальний тиск

Підвищений артеріальний тиск (АТ), або артеріальна гіпертензія, є одним із головних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Гіпертензія підвищує ймовірність ішемічної хвороби серця, аритмій, інсультів, захворювань нирок та інших серйозних ускладнень.

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів, оптимальний артеріальний тиск — не вище за 120/80 мм рт. ст. Гіпертензією вважають тиск 140/90 мм рт. ст. і вище. Уже при показниках 115/75 мм рт. ст. ризик смертності від ішемічної хвороби серця та інсульту починає зростати.

Артеріальна гіпертензія потребує комплексного лікування, яке має призначати лише лікар. Він врахує наявні супутні захворювання, можливі протипоказання, побічні ефекти препаратів та підбере оптимальні комбінації ліків. Знижувати тиск необхідно поступово. У більшості випадків антигіпертензивну терапію потрібно проводити протягом усього життя.

Окрім медикаментозного лікування, важливим є коригування способу життя. Це може допомогти зменшити дози ліків або навіть уникнути деяких із них.

6. Підтримувати рівень холестерину крові

Підвищений рівень холестерину в крові є одним із головних факторів ризику розвитку атеросклерозу, який може призвести до інсульту, інфаркту міокарда та інших серцево-судинних захворювань. Проте не всі види холестерину однаково впливають на здоров’я.

У крові ліпіди зв’язуються з білками, утворюючи ліпопротеїни різної щільності. Виділяють:

• «Поганий» холестерин — ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Вони сприяють утворенню атеросклеротичних бляшок.
• «Хороший» холестерин — ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ), які мають антиатерогенну дію, тобто запобігають утворенню бляшок.

Також важливими є тригліцериди, які можуть впливати на розвиток серцево-судинних захворювань. Для оцінки ризиків необхідно знати не тільки рівень загального холестерину, а й весь спектр ліпідів у крові.

За словами Ореста Кушти, зниження рівня «поганого» холестерину (ЛПНЩ) на 1 ммоль/л зменшує ризик смертності від серцево-судинних захворювань і кількість інфарктів міокарда на 20-25%.

Рекомендовані показники:

• Загальний холестерин — менше 5 ммоль/л
• Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) — менше 3 ммоль/л

Для пацієнтів із високим ризиком, особливо тих, хто вже має серцево-судинні захворювання або цукровий діабет, рівень ЛПНЩ має бути до 1,8 ммоль/л або нижче. Якщо цього досягти неможливо, його слід знизити хоча б на 50% від вихідного рівня.

Методи зниження холестерину залежать від рівня ризику та результатів аналізів. Лікарі рекомендують зміну способу життя та, за потреби, медикаментозну терапію.

Основні рекомендації:

• Раціон із перевагою ненасичених жирів. Корисними є риба та олії.
• Обмеження тваринних жирів. Рекомендують зменшити споживання ковбас, жирних сортів м’яса, вершкового масла, жирних молочних продуктів.
• Активний спосіб життя та контроль маси тіла.

7. Робити регулярні огляди у сімейного лікаря та кардіолога

Кожен пацієнт потребує індивідуального підходу в профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань. Самоконтроль стану здоров’я важливий, але регулярні огляди у кардіолога допомагають своєчасно виявляти проблеми та запобігати їхньому розвитку на ранніх етапах.

Чим раніше розпочато спостереження та профілактику, тим вищі шанси уникнути серйозних ускладнень і зберегти здоров’я.

Як впливає стрес на розвиток вад серця

Під час стресу організм мобілізує всі свої ресурси, активуючи гормони кортизол, пролактин, адреналін, норадреналін та біоактивні речовини. За словами лікаря, ці процеси спрямовані на те, «щоб організм швидко вирішив, як діяти в ситуації загрози чи напруги».

Проте стрес є одним із провідних факторів ризику серцево-судинних захворювань. «Стрес поряд із нездоровим харчуванням, малорухливим способом життя, курінням і надмірним вживанням алкоголю суттєво підвищує ймовірність серцевих проблем».

Однак стрес може бути не лише негативним. Короткочасний стрес, або еустрес, тренує організм і допомагає справлятися з емоційними викликами. «Це стан, коли людина може мобілізувати всі сили й діяти ефективніше, ніж зазвичай», — пояснює Орест Кушта.

Водночас хронічний стрес шкодить організму. «Він може викликати порушення роботи імунної, травної або серцево-судинної системи», — попереджає кардіохірург. Крім того, навіть короткочасний стрес може бути небезпечним для певних груп людей. «Різкий викид адреналіну може викликати розрив бляшок у судинах, утворення тромбів і навіть призвести до інфаркту міокарда. А у тих, хто вже має проблеми з серцевим ритмом, стрес здатний загострити симптоми».

Часто стрес впливає на організм і через зміну поведінки. «Люди можуть вдаватися до переїдання, куріння чи вживання алкоголю, щоб зняти напругу. Це підвищує рівень холестерину та артеріальний тиск, що негативно впливає на серце».

Не всі, хто пережив сильний стрес, розвивають серцеві захворювання. «Генетичні фактори, середовище та спосіб життя взаємодіють і впливають на розвиток хвороб по-різному», — зазначає медик.

На тлі стресу відзначають збільшення частоти серцевих скорочень. Часті переживання можуть призводити до підвищення артеріального тиску. «Артерії стають менш еластичними, порушується їх функція. Якщо вони уражені бляшками, то спазм судин викликає кисневе голодування серця». Постійний стрес підвищує ризик розвитку аритмії.

Хронічний стрес провокує утворення цитокінів — запальних речовин, які можуть пошкоджувати серцеву тканину. «Механізми ушкодження серця нагадують ішемічне ураження міокарда», — стверджують Орест Кушта. Постійне перезбудження нервової системи може викликати звуження мікросудин, що також підвищує ризик артеріальної гіпертензії.

Під час стресу клітини серцевого м’яза накопичують кальцій з перших хвилин реакції. Це може призвести до посиленого скорочення м’язових волокон та синтезу білків. Однак надмірне накопичення кальцію провокує клітинну загибель, що викликає кардіотоксичний ефект.

Популярна реакція на стрес — переїдання. Це може спричинити ожиріння, діабет і підвищення рівня «поганого» холестерину, що збільшує ризик серцево-судинних захворювань.

Стресова реакція є значним фактором розвитку ішемічної хвороби серця, дисліпідемії, серцевої недостатності та порушень ритму. Проте, за словами кардіохірурга, повністю позбутися стресу неможливо і непотрібно.

Читайте також: Банки крові, університетська лікарня та автономність медустанов: як реформують медицину на Львівщині цього року.