Цього року українці святкуватимуть Воскресіння Христове 20 квітня, а одним із головних атрибутів Великодня є писанка, яка з давніх-давен символізує джерело життя.
Напередодні світлого свята журналістка ІА Дивись.info розповідає про найпопулярніші техніки їх розпису.
«Писанки, як один із видів народного мистецтва, пов’язаний із розписом яєць, здебільшого курячих, рідше гусячих, качачих, голуб’ячих, воронячих тощо. За способами прикрашення і техніками розпису писанки можна поділити на такі різновиди: крашанки, дряпанки та розписані воском за допомогою прийому накраплення, шпильки (булавки) або писачка (писальця)», — розповідає докторка мистецтвознавства Галина Івашків.
До речі, у грудні торік українська писанка увійшла до переліку нематеріальної культурної спадщини людства.
Крашанки
Найпростішими у виготовленні є крашанки — яйця, пофарбовані в один колір (жовтий, синій, зелений, золотистий, фіолетовий, чорний) без будь‑яких візерунків.
Раніше господині напередодні Великодня збирали лушпиння від цибулі та в ньому варили яйця. Завдяки цьому крашанка забарвлювалась у ніжно-рожевий колір.
Окрім цього, предки вміли декорувати. Наприклад, прив'язували до яйця листочки петрушки або дрібні листочки смородини. Це залишало на крашанці відбитки, такий собі орнамент.
Природними барвниками для крашанок можуть також слугувати й відвари трав чи кори дерев.
У нинішній час можна вдаватись до різноманітних ідей, як-от придбати харчовий барвник і занурити у нього яйце, аби вийшла космічна крашанка. Така ідея точно буде до вподоби вашій малечі.
Дивись майстер-клас від Черкаської обласної бібліотеки для дітей:
Крапанки
Ця техніка вважається однією із найпростіших, бо не вимагає суттєвих старань.
- На яйце писачком наносять краплі із воску, потім зануюють у світлу фарбу;
- після цього знову ставлять цятки і занурюють у фарбу темнішого кольору;
- коли на крапанці будуть помітними цятки усіх кольорів, потрібно зверху покрити темною фарбою. Зазвичай це темно-вишнева, темно-зелена чи чорна;
- насамкінець вікс розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску, вивкористовуючи м'яку тканину.
Наочно показує мискиня Наталія Сипченко:
Дряпанки
Цим методом можна скористатись, коли у вас немає писачка. Утім варто запастись терпінням.
Лариса Волкова, яка є народною майстринею та членом Національної спілки майстрів народного мистецтва Україїни пояснює, що дряпанка, яку ще називають шкрябанкою, скрьобанкою, царапанкою — це найдавніший вид орнаментованого яйця, який сягає ще дохристиянських часів, коли до яйця було особливе ставлення.
«Воно було символом життя, весни, сонця. І в наш час дряпанку роблять до різдвяних і великодніх свят поряд з іншими видами розписаного яйця - крапанкою, писанкою, мальованкою, травлинкою. Але як подарунок-сувенір її використовують протягом усього року. Техніка дряпанки популярна в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Румунії, Німеччині, Польщі, Словенії, Україні. Техніка виготовлення дряпанки забирає досить багато часу, вимагає зосередженості та вправності», — каже вона.
Який вигляд матиме процес:
- берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу.
- коли яйце висохне, наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).
Дивіться майстер-клас від пані Лариси Волкової:
Писанки
Цей процес нарекли найскладнішим. Насамперед він потребує терпіння та трохи часу.
Галина Івашків розповідає, що в кінці ХІХ століття в Україні писанки писали по‑різному, переважно з початком Великого посту, з Середопістя чи Хрестопоклінної Неділі, з останнього тижня посту і аж до Великодньої П’ятниці та Суботи, Вознесіння, Провідної неділі, рідше Зелених свят.
«Писання писанок найчастіше переносилося на останній тиждень посту, зокрема п’ятницю, адже тоді не можна було виконувати важку працю. Натомість робота з писанками вважалася "богоугодною" справою, "заняттям, милим Богові", "Службою Божою"», — пояснює мистецтвознавиця.
Виконується писанка у такі етапи:
- спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти,
- потім по цим лініям наносять писачком віск,
- після цього яйце занурюють у фарбу,
- розтоплюють віск,
- видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).
Серед узорів, як зазначає мистецтвознавиця, найбільш уживаними були мотиви «на звіздки» чи «півзвіздки» у найрізноманітніших комбінаціях. Мерехтливою видається композиційна схема, у якій на кінцях поєднано мотив «на звіздки» та два горизонтальні ряди «півзвізд» під нахилом.
Відео-гайд для початківців оприлюднила майстриня Наталя Суруджій:
Кольори писанок та їхнє значення
Переважно йдеться про 7 кольорів, якими розписували писанки. Це червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний.
Що вони символізують
- Червоний. Добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією, яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.
- Жовтий. Небесне світило, себто сонце, тепло та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.
- Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.
- Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.
- Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.
- Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.
- Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.
Більше про писанкарство, дивись у статті Дивись.info: «Львівська дослідниця розповіла про писанкарство на Бойківщині» за цим покликанням.
