Скільки пам'яток архітектури зазнали руйнувань через агресію РФ на Львівщині та як це відновлюють
За три роки повномасштабної війни РФ проти України на Львівщині пошкоджено низка пам'яток архітектури, які поступово відновлюють через кошти бюджету та небайдужих громадян.
Про те, як на Львівщині намагаються зберегти архітектурні пам'ятки та як їх відновлюють, — для ІА Дивись.info розповіла директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування військової адміністрації регіону Олена Василько.
Скільки пам'яток пошкодили російські обстріли
За словами Олени Василько, облік пошкоджень пам'яток введуть постійно, також роблять моніторинг стану об'єктів. На сьогодні в області зафіксували 61 об'єкт, що має статус пам’ятки — як національного, так і місцевого значення. «Із них 4 об’єкти розташовані в межах області, а 57 — на території міста Львова», — уточнила фахівчиня.
Якщо розподілити за категоріями, то серед пошкоджених пам’яток є:
- 2 об’єкти національного значення,
- 59 об’єктів місцевого значення.
Оцінюючи стан ушкоджень, фахівці класифікували їх на три категорії — суттєво пошкоджені, частково пошкоджені та незначно пошкоджені.
«Таких суттєво пошкоджених, в яких є ураження конструктивних елементів, які загрожують і носять тоді характер аварійного, визначено було 26 будинків-пам’яток», — зазначила Олена Василько.
Серед наймасштабніших таких руйнувань було декілька випадків. Перший — російський ракетний обстріл 6 липня 2023 року. Тоді удар відбувся на вулиці Стрийській, де розташований комплекс житлових будинків — пам’яток архітектури місцевого значення, які створив польський архітектор Вітольд Мінкевич. «Ці будинки вже зараз майже повністю відновлені — в частині і дахових покриттів, і в частині відновлення самих перекриттів, і конструкції вікон», — додала посадовиця.
Другий випадок — ракетна атака росіян у вересні 2024 року, яка завдала значних руйнувань в історичному ареалі Львова — в районі вулиць Коновальця, Мельника, Квітки-Основ’яненка, Кокорудзи.
Олена Василько повідомила, що значні руйнування були у будівлях на вулицях Коновальця, 44 та Мельника, 7, де сталися смертельні випадки. За її словами, конструкції цих будівель, включно з перекриттями та дахом, повністю знищені.
Чи можливо вберегти культурні пам'ятки
Повномасштабна війна суттєво вплинула не лише на архітектурні пам’ятки, а й на музейні колекції. Частину культурних цінностей зі Сходу України евакуювали саме до львівських установ. Згідно з укладеними договорами, вони наразі забезпечують тимчасове зберігання музейних експонатів, переміщених із прифронтових території.
Ще одним важливим напрямком є фізичний захист самих пам’яток. У Львові з перших днів повномасштабного вторгнення РФ розпочали термінові заходи для їхньої охорони.
«Тут була швидка реакція управління історичного середовища, і небайдужих людей, і грантодавців, і підтримка Збройного Європейського Союзу», — додала Олена Василько.
Для захисту встановили імпровізовані конструкції, використання мішків з піском, закриття вітражів, обгортання скульптур, а також застосування вогнетривких ковдр та негорючих матеріалів. За словами фахівчині, закривали найбільш цінні елементи, які є предметами охорони в частині пам’яток.
Проте чиновниця визнає, що в разі прямого ракетного влучання такі заходи не можуть гарантувати збереження.
Вона також додала, що маркування і ознакування об’єктів культурної спадщини є обов’язковими, проте наразі можливості захисту залишаються обмеженими. Також такі предмети перемістили в безпечне місце чи фондосховище.
Сучасною формою збереження інформації про пам’ятки стало 3D-сканування.
«Це той елемент, який ми потім можемо використати при відновленні пам’ятки. Це якомога більш стисну інформацію мати про сам об’єкт для того, щоб можна було потім ці дані використати в процесі чи відтворення, чи реставрації цього об'єкту», — пояснила Олена Василько.
Реєстри та бюджети для відновлення пам'яток
На Львівщині ведуть системну роботу з фіксації, оцінки й відновлення пошкоджених під час війни об’єктів культурної спадщини. За словами Олени Василько, для цього існує окрема база даних. «База даних пошкоджених об'єктів є, ми звітуємо в Міністерство культури про це. Навіть для власного розуміння, що вже пошкоджено», — зазначила вона.
Важливою складовою цього процесу є складання дефектних актів, оцінка збитків та визначення вартості відновлення кожного об’єкта.
На сьогодні об’єкти, що зазнали незначних руйнувань, відновлюють завдяки зусиллям органів місцевого самоврядування, благодійних фондів та міжнародних партнерів.
Зокрема, фінансова підтримка для реставрації надходить з міського та обласного бюджетів:
«З фонду Львівської обласної військової адміністрації було скеровано підтримку пам'яток, які постраждали на території Львова, 3 мільйонів 229 тисяч гривень. І резервний фонд Львівської міської ради виділив 88 мільйонів гривень для відновлення об'єктів, які мають статус пам'яток», — повідомила Олена Василько.
Разом із тим, до процесу долучаються і міжнародні організації, а також місцеві меценати.
На сьогодні основна увага зосереджена на об’єктах, які зазнали менш масштабних руйнувань, тоді як серйозно пошкоджені споруди, як-от на вулицях Мельника, 7 і Коновальця, 44, поки що чекають на затвердження проєктно-кошторисної документації.
На запитання, чи реалізацію повного відновлення відтермінують до завершення війни, Олена Василько відповіла: «Я думаю, що якщо вже йде процес виготовлення науково-проєктної документації, формулювання самої технологічної карти відновлення тих об'єктів і розуміння вартості, то ближчим часом теж постане питання їхнього відновлення. Не думаю, що це відтермінують до кінця воєнного часу, тому що в тих будинках мешкають люди. Тому поступове відновлення буде».
Нагадаємо, що у Львові відновлюють будинки, зруйновані через ракетний удар 2023 року.
