Які помилки допускають львів'яни в озелененні, або Що не можна садити в місті

Про те, які рослини можна саджати мешканцям Львова та як це регулюють, для ІА Дивись.info розповіли Оксана Луцко — заступниця директора управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради та Олександра Сладкова — екскерівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.

Хто регулює озеленення у Львові

Для впорядкування утримання зелених зон у Львівській міській територіальній громаді, виконавчий комітет ухвалив новий документ — Порядок утримання об’єктів озеленення. Відповідне рішення №615 прийняли 30 квітня 2024 року. Цей документ передбачає, що з квітня по жовтень у місті проводитимуть значно менше покосів трави відповідно до потреб. У нових правилах зазначений догляд за міськими квітниками та живоплотами. Крім того, йдеться і про зменшення кількості однорічних рослин на противагу багаторічним.

«Земля під зеленими насадженнями біля будинків є комунальною власністю міста», — пояснила Оксана Луцко. За її словами, мешканці або ОСББ можуть опікуватися цією територією, але мають дотримуватись затверджених вимог.

Згідно з документом, для будь-яких дій щодо зелених насаджень — дерев чи кущів, їх обрізки або видалення — потрібно отримати погодження.

«Для проведення будь-яких робіт, що стосуються дерев та кущів, необхідно отримати дозвіл від Управління екології та природних ресурсів ЛМР або районної адміністрації», — зазначила фахівчиня.

Порядок затвердили на підставі чинного законодавства, зокрема закону України «Про благоустрій населених пунктів» та відповідних правил утримання зелених насаджень.

Не всі рослини підходять для міського середовища

Зі слів Оксани Луцко, під час озеленення міського простору важливо обирати рослини, які не створюють загроз ані для людей, ані для довкілля. «Вибір рослин для міста — це завжди баланс між естетикою, безпекою, впливом на навколишнє середовище та стійкістю до міських умов», — пояснила вона.

«Загалом не існує жодних заборон, але у той самий час не існує жодних зобов'язань в комунальних служб щодо збереження посадок, які зробили мешканці. Якщо говорити про здоровий глузд, то чим більше і різноманітніше озеленення є на території міста — тим кращі умови є для збереження біорізноманіття», — розповіла Олександра Сладкова.

Фахівчині не рекомендують висаджувати алергенні або інвазійні види, які витісняють місцеву флору й негативно впливають на екосистему. Також, зі Оксани Луцко, важливо уникати рослин, які можуть шкодити міській інфраструктурі, наприклад, через надто розгалужену кореневу систему.

З її слів, львів’яни часто нехтують базовими правилами, що призводить до проблем як для зелених насаджень, так і для міста загалом.

Серед найпоширеніших помилок:

• Невдале розташування: висаджування дерев над інженерними мережами або занадто близько до фундаментів будівель може призвести до їх пошкодження.
• Невідповідний вибір рослин: використання алергенних, інвазивних або тих, що не пристосовані до умов конкретної ділянки (сонце, тінь, вологість). Серед таких рослин є, до прикладу, оцтове дерево, яке шкодить ґрунтам і росту іншим рослинам, що ростуть поруч.
• Відсутність довгострокового планування: ігнорування того, як сильно виросте дерево у майбутньому. Маленькі саджанці згодом перетворюються на великі дерева, які можуть затіняти вікна, заважати проходу або пошкоджувати будівлі.
• Недостатній догляд: після посадки рослини залишають без поливу чи захисту, що часто закінчується їх загибеллю. Зі слів львівської архітекторки Олени Криворучко, навіть мінімальні витрати — як-от необхідність щороку підсаджувати 10% рослин або найняти садівника — викликають спротив у мешканців будинків.
• Неправильна обрізка: нефахова та надмірна обрізка шкодить дереву, робить його слабким та вразливим до хвороб.
• Самовільні дії: без дозволу міської влади не можна озеленювати комунальну територію — навіть якщо це площа перед власним будинком. У разі порушення можуть застосувати адміністративне покарання.

Оксана Луцко зазначає, що у Львові діють механізми контролю та штрафні санкції за недотримання правил озеленення. Зі слів фахівчині, за пошкодження, знищення або самовільне видалення зелених насаджень передбачена адміністративна відповідальність. Розмір штрафів визначає Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 153). Так, порушення правил озеленення має два наслідки: накладення штрафу та обов’язок відшкодувати завдані збитки.

Що таке палісадники у Львові

Заступниця директора управління розповідає, що у Львові є палісадники по місту, деякі ОСББ.

Палісадники — це концепція міста-саду, яка виникла на межі ХІХ–ХХ століть. Її автором став англійський соціолог-утопіст Ебенізер Говард, який запропонував модель гармонійного поєднання міського життя з природним середовищем.

Фахівці Павло Богайчик та Ірина Колодка з Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» пояснюють, що у Львові перші елементи концепції міста-саду почали реалізовувати ще за часів Австро-Угорської імперії. Після приєднання міста до імперії у 1772 році ухвалили десятирічний план благоустрою, що передбачав, зокрема, озеленення вулиць і поліпшення умов життя, модернізацію в застарілих житлових будівлях.

Зі слів фахівців, ідеї малоповерхової забудови з палісадниками втілювали в районах, які формувалися наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Один із таких прикладів — район Софіївка (в межах сучасних вулиць Стрийська, Панаса Мирного, Ярославенка, Дібровна та Свєнціцького), де розташовані садиби Івана Франка та Михайла Грушевського. Палісадник біля будинку Грушевського мав декоративний характер і включав буки, сосну кедрову та квіткову клумбу.

Іншим прикладом реалізації принципів міста-саду, зі слів експертів з «Бюро спадщини», став район Новий Світ (між вул. Коновальця, Котляревського, Мельника, Гіпсова, Ожешко, Труша, Рудницького). Тут, за їх словами, під час забудови враховували природне освітлення та розміщували палісадники перед більшістю будинків. Рослинність обирали тіньовитривалу — здебільшого багаторічну.

Як європейські країни інтегрують озеленення в місто

Зі слів Оксани Луцко, європейські країни демонструють успішні приклади того, як озеленення стає частиною міської політики.

«Польща та Швеція демонструють важливість стратегічного підходу. Їхні міста розробляють довгострокові плани озеленення з урахуванням адаптації до зміни клімату, а зелені зони використовують для управління зливовими стоками, шумопоглинання та підвищення комфорту життя», — зазначила фахівчиня. Вона додала: «У Польщі ввійшло в моду мозаїчне косіння і навіть з'явилося поняття trawnik zanechany («покинутий газон» — переклад. з польської, приміт. ред.)».

Французький досвід робить акцент на залученні мешканців. «У Парижі діє програма permis de végétaliser — простий дозвіл для городян висаджувати рослини під наглядом міста. Муніципалітет надає консультації щодо вибору рослин та методів догляду, підготовлює місце для висадки, надає безкоштовно ґрунт, компост. Ця програма створює офіційну та просту основу для партнерства між містом і мешканцями», — пояснила Оксана Луцко.

У Німеччині підхід комплексний — поєднання озеленення з інженерними рішеннями. «Німецькі міста активно використовують підхід, що поєднує водойми та зелені зони для ефективного управління дощовою водою і зменшення міського нагріву. Вони також застосовують технологічні рішення, як-от — озеленення дахів і фасадів, а також проникне покриття на тротуарах і парковках», — розповіла вона.

Щодо можливостей для Львова, фахівчиня наголосила: «Для Львова можна запозичити спрощення дозвільних процедур для мешканців, фінансову підтримку громадських проєктів та активну інтеграцію зелених технологій, таких як прокладання нових комунікацій в захисних коробах, зелені дахи та проникне покриття замість суцільного бетону чи асфальту».

Як у Львові підтримують ініціативи з озеленення

Мешканці, які хочуть долучитися до озеленення міста, можуть розраховувати на допомогу з боку міських структур та професійної спільноти.

«Фахові консультації щодо вибору рослин та правильного догляду надає як управління екології та природних ресурсів ЛМР, так і Садівники Львова, які діляться своїм досвідом та знаннями, допомагаючи мешканцям реалізовувати їхні ідеї», — зазначила Оксана Луцко.

За її словами, в попередні роки також діяли програми фінансової підтримки: «У минулі роки на проєкти озеленення виділяли кошти в межах “Майстерні міста”, куди потрібно було подати заявку».

Фахівчиня також окреслила ключові напрямки, які можуть вплинути на якість зелених зон у місті в найближчі роки: «Стратегічне планування та інвентаризація зелених зон, переорієнтація на біорізноманіття та стійкі рослини, перехід на екогазони, формування культури дбайливого ставлення мешканців до зеленого простору».

Проте, за словами Олени Криворучко, не всі насадження є вдалими, але вона переконана: з людьми потрібно працювати, пояснювати їм, які рослини краще підходять для міських просторів.

Наразі місто не має офіційних гайдлайнів щодо того, які саме дерева і рослини варто висаджувати. Втім, ще на початку роботи над проєктами озеленення у Львові, архітекторам допомогли міжнародні колеги.

 «Як тільки починали працювати, нам німці подарували такий список дерев, які добрі для громадського озеленення з Німеччини. Потім ми ще дивилися, що є в Англії та в Польщі. І, користуючись цими трьома, ми виробили свій список для Львова, врахувавши ще місцеві особливості, дерева, які передають атмосферу нашого міста чи його автентичність», — розповідає Ольга Криворучко.

Фахівчиня вважає, що створення подібних гайдлайнів на міському рівні було би дуже доречним. На її думку, багато людей не усвідомлюють, що певні рослини не підходять для міських умов.

Крім того, зі слів архітекторки, часто львів’яни сприймають міські простори як місце для городництва, хоча це не завжди відповідає міському характеру озеленення.

Ольга Криворучко додає, що в професійному середовищі багато таких речей є очевидними, але для звичайних мешканців бракує доступної інформації: «Ми спілкуємося між собою: архітектори, суміжники, замовники — і для нас ці речі самі собою зрозумілі. Ми навіть не думаємо, що є люди, які не знають, що це дерево недобре, що його може перевернути вітер, або що ці рослини тут просто не виживуть. А люди експериментують і потім мають проблеми. Якби могли почитати — було б значно краще».

Більше про проблеми озеленення у Львові — дивись у нашому матеріалі за посиланням.