Які громади Львіщини найбільше застосовують «зелену» енергетику та які є перспективи

Про те, як на Львівщині впроваджують відновлювану енергетику та як фахівці допомагають бізнесу у цій сфері, — для ІА Дивись.info розповів Богдан Кейван — директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОВА.

Які напрямки «зеленої» енергетики є пріоритетними на Львівщині

За словами Богдана Кейвана, основними напрямками розвитку відновлюваної енергетики у Львівській області є сонячна та вітрова енергетика, а також запровадження розподіленої генерації — виробництва електроенергії за допомогою когенераційних установок.

«Повномасштабне вторгнення підштовхнуло розвиток когенераційних установок. Це ті установки, які можуть забезпечувати постачання того чи іншого підприємства автономно, незалежно від зовнішніх електричних мереж», — зазначає він.

Фахівець також наголошує, що на Львівщині діє комплексна програма енергоефективності, енергозбереження та розвитку зеленої енергетики. Завдяки їй реалізують проєкти встановлення сонячних електростанцій для забезпечення енергозбереження у закладах охорони здоров’я.

«Є і комунальні заклади, де такі станції встановлюють органи місцевого самоврядування через місцеві ініціативи та у партнерстві з міжнародними донорськими організаціями. Наприклад, коли йдеться про комунальні лікарні, міська чи селищна рада разом із донорами облаштовують їх сонячними електростанціями. Це дозволяє закладам охорони здоров’я працювати більш-менш автономно», — пояснює він.

Серед останніх проєктів є встановлення сонячних панелей у Львові у дитячій лікарні святого Миколая потужністю 52 кВт із акумуляторами, що забезпечує стабільне електропостачання медичного обладнання у чотирьох операційних навіть під час відключень електрики. На цейпр оєкт витратили 27,5 тисяч євро, які зібрали під час міжнародної фандрейзингової кампанії чеська організація Nesehnuti та німецький фонд WirWerk. Обладнання надали компанії Quintas Energy (Іспанія) та Menlo Electric (Польща). За час експлуатації станція згенерувала 21,41 МВт електроенергії, що дало економію близько 182 тис. грн.

Також нагадаємо, що 2018 року в межах ХVIII Міжнародного економічного форуму у Львові відкрили сонячну електростанцію «Яворів-1», яка є першою за потужністю та масштабністю у західній частині Україні. Ця станція займає 75 га і налічує близько 135 тисяч фотоелектричних панелей.

Де є найбільше станцій відновлюваної енергетики

Богдан Кейван додає, що в попередні роки обласна адміністрація співфінансувала встановлення сонячних панелей для фізичних осіб. Нині ж основну увагу зосереджують на підтримці комунальних підприємств і місцевих громад, зокрема через механізм співфінансування.

«Сьогодні мешканці Львівщини вже встановили 3 400 сонячних електростанцій загальною потужністю 79,5 мегаватта. Якщо органи місцевого самоврядування звертаються до нас, фінансування відбувається, наприклад, за схемою 50 на 50: половину коштів надає обласний бюджет, половину — місцевий», — пояснює він.

Директор департаменту розповідає, що цього року в області планують ввести в експлуатацію три вітроелектростанції загальною потужністю 64 мегавати — в Оріві, на Сокальській ВЕС та першу чергу Сколівської ВЕС. Також запрацюють три сонячні електростанції сумарною потужністю понад 3,8 мегавата у Самборі, Великих Мостах і на підприємстві «Карпатські мінеральні води» (Золочівський район) для власних потреб. Крім того, у Шептицькому районі планують ввести в експлуатацію мініВЕС потужністю 1 мегават.

«На наступний рік прогнозуємо встановлення шести вітроелектростанцій загальною потужністю 213 мегават і двох сонячних потужністю 16,2 мегавата. Ці проєкти реалізують приватні компанії, а ми забезпечуємо їх супровід та допомагаємо вирішувати організаційні питання», — додає фахівець.

Щодо найактивніших громад, то, за даними департаменту, найбільше сонячних електростанцій працює у Львівському районі — 37, далі йдуть Яворівський район — 22, Стрийський — 16, Шептицький — 11, Золочівський — 5 і Дрогобицький — 4.

«Вітрові електростанції мають свою специфіку, адже потребують відповідних погодних умов. Сьогодні на Львівщині працюють чотири такі об’єкти: один у Дрогобицькому районі та три — у Самбірському», — зазначає Богдан Кейван. Зокрема, планують збудувати вітрову електростанцію у Стрийському районі.

Додамо, що торік на Львівщині презентували роботу найпотужнішої у західному регіоні вітрової електростанції. Її потужність становить 60 МВт, річне виробництво — 168 млн кВт·год, що покриває близько 5% потреб області. Монтаж здійснювали українські спеціалісти — через повномасштабну війну іноземні підрядники відмовилися працювати в Україні. Для цього придбали унікальний 600-тонний кран, єдиний в країні.

За словами голови Львівської ОВА Максима Козицького, це найбільша іноземна інвестиція в область і Україну з початку війни. ВЕС забезпечує 12% усієї альтернативної енергетики регіону, а 20 таких станцій могли б повністю покрити потреби Львівщини.

Зі слів Богдана Кейвана, департамент підтримує бізнес у переході на відновлювані джерела енергії, насамперед у межах чинного законодавства.

«Бізнес звертається до нас із планами встановлення сонячних електростанцій або генераційних установок. Ми надаємо відповідні довідки, які долучають до пакету документів для отримання технічних умов від обленерго чи газорозподільних мереж. Максимальний термін видачі технічних умов становить п’ять днів», — пояснює він.

Окрім цього, фахівці депаратменту проводять регулярні зустрічі з представниками бізнесу та операторами систем розподілу електроенергії й газу, щоб спільно вирішувати технічні та організаційні питання. «Ми виступаємо координатором цих процесів і підтримуємо постійний діалог як з підприємцями, так і з енергетиками», — додає Богдан Кейван.

Додамо, що Держенергоефективності цьогоріч спільно з UGB Ukrgasbank та Sense Bank запустили програму, яка дозволяє підприємствам частково компенсувати відсотки за кредитами на енергоефективні проєкти. Участь можуть брати фізичні особи-підприємці, компанії з українськими бенефіціарами, а також державні та комунальні підприємства. Максимальна сума фінансування залежить від категорії позичальника: ФОП — до 5 млн грн, бізнес — до 60 млн грн, підприємства тепло- та водопостачання — до 90 млн грн, енергосервісні виконавці — до 20 млн грн.

Фінансування можна отримати на:

• підвищення енергоефективності виробництва та послуг;
• модернізацію теплогенерації та водопостачання;
• відновлювані джерела енергії та альтернативні види палива;
• енергосервісні проєкти.

Богдан Кейван також наголошує, що Львівщина активно співпрацює з іноземними фахівцями, зокрема у сфері постачання когенераційних установок для допоміжних та теплопостачальних підприємств. У результаті такої співпраці область отримала 17 установок із загальною тепловою потужністю 13,9 МВт та електричною — 11,8 МВт.

«Ми також допомагаємо теплопостачальним підприємствам організаційно — у введенні цих установок в експлуатацію. На сьогодні встановлено три комерційні установки. До кінця року плануємо встановити ще дев’ять, що дозволить у разі можливих відключень в осінньо-зимовий період забезпечити стабільну роботу підприємств теплопостачання та водопостачання», — каже директор департаменту.

Також нещодавно у рамках міжнародного навчального візиту RenoWave українська делегація відвідала Вільнюську когенераційну теплоелектростанцію, щоб перейняти досвід ефективного та екологічного виробництва енергії.

Вільнюська ТЕЦ забезпечує місто теплом та електроенергією, використовуючи побутові відходи та біомасу, що зменшує залежність від викопних ресурсів і скорочує викиди CO₂. Станція покриває близько 40% потреб столиці у централізованому опаленні, а її потужність дозволяє забезпечити електроенергією до 320 000 домогосподарств щороку.

Які є бар'єри і перспективи у розвитку «зеленої» енергетики

Як пояснює Богдан Кейван, одним із головних бар’єрів для швидшого розвитку зеленої енергетики на Львівщині є залежність сонячних і вітрових електростанцій від природних умов.

«Сонячні станції працюють на максимум у весняний період, а восени виробіток падає. Те саме стосується й вітрової енергетики — вітер у нас не є постійним», — зазначає він.

Ще одним викликом є висока вартість обладнання. Зі слів фахівця, нині підприємства, які встановлюють сонячні та вітрові станції, орієнтують на використання систем збереження електроенергії. «Якщо є надлишок електрики в енергосистемі, станції працюють на накопичення — великий акумулятор зберігає енергію, а за потреби її можна віддавати в загальну мережу», — пояснює посадовець.

Він додає, що енергосистема країни історично була розрахована на роботу з традиційними джерелами — вугіллям і газом. Інтеграція відновлюваних джерел, які мають змінну потужність, потребує модернізації та встановлення додаткового технологічного обладнання.

Серед інших факторів він називає бюрократичні та погоджувальні процедури. «Це і виділення землі органами місцевого самоврядування, і будівництво об’єктів, і екологічні питання. Маємо багато природоохоронних організацій, які висловлюють свою позицію. Тому важливо працювати з громадами, пояснювати перспективність таких проєктів», — наголошує Богдан Кейван.

Він також додає, що обласна адміністрація постійно проводить інформаційні та просвітницькі кампанії, щоб заохотити мешканців і бізнес ощадливо використовувати енергію та впроваджувати альтернативні джерела.

Водночас, за словами посадовця, галузь стикається з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів. «Це болюче питання, особливо у воєнний час. Багато чоловіків пішли на фронт, і часто просто немає кому встановлювати сонячні панелі. Є навчальні ініціативи для жінок, щоб вони могли освоїти ці роботи — і це позитивний приклад. Але встановлення кількох панелей на будинку — це одне, а робота на промислових об’єктах, де йдеться про сотні чи навіть тисячі панелей, потребує спеціалізованих знань і досвіду», — наголошує фахівець.

Він підкреслює, що розвиток відновлюваної енергетики відбувається швидко, тоді як підготовка фахівців за цим темпом відстає.

Говорячи про перспективи, Богдан Кейван наводить приклад Шептицького району, де закривають шахти. «Там залишиться інфраструктура — трансформатори, під’їзні шляхи, лінії електропередач. Цю землю можна використовувати під сонячні поля. Раніше закриття шахти означало, що техніку заганяли, усе зрівнювали із землею, засипали й засаджували деревами. Але для інвестора наявність уже готових мереж — це велика перевага, адже не потрібно додатково вкладати значні кошти», — пояснює він.

За словами Богдана Кейвана, такий підхід може стати шансом для колишніх шахтарів знайти роботу у сфері відновлюваної енергетики. «Це питання дискусійне, адже є специфіка роботи з підприємствами, але за належної підготовки частину цих фахівців можна буде залучити повторно», — каже він.

Нагадаємо, як у Львові готуються до майбутнього опалювального сезону.