Про силу Різдва, ідентичність та природність: книжкові новинки грудня
Грудень може стати місяцем підсумків та повернення до сенсів, які тримають нас у непрості часи. Цього разу в книжкових новинках оповідається про силу та традиції Різдва, пошуки ідентичності, права на власний вибір та спроби віднайти гармонію з природою й собою та подолати усі перешкоди. У добірці — есеї, поезія, класика, що допоможуть обміркувати кінець року та розпочати новий.
ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик.
«Суперсила Різдва»
Stretovych
«Суперсила Різдва» — це збірка есеїв, в якій містяться тексти сучасних діячів різних сферм: літератури, мистецтва, психології, музики, історії, театру та кіно. Водночас усіх їх об'єднує спільне запитання: в чому особливість Різдва? У своїх есеях автори та авторки пробують знайти на нього відповідь та зобразити, чим для них є це свято сьогодні.
У книзі можна знайти тексти: Ярослава Грицака, Артура Дроня, Павла Гудімова, Ярини Чорногуз, Ірини Цілик, Тараса Прохаська, Іванки Крипʼякевич-Димид, Віктора Морозова тощо. Упорядкувала сесеї та написала передмову Богдана Неборак.
«Очікування дива, диво нового життя, негайна жорстокість, яка скерована на новонародженого, втеча, порятунок. Усе повторюється, а ми, як діти, хочемо знову почути добре знайомий сюжет. І все, як у Антонича: "Їдуть сани, плаче пані, снігом стелиться життя"», — фрагмент з передмови Богдани Неборак до видання.

Мілан Кундера «Викрадений Захід, або Трагедія Центральної Європи»
Видавництво Старого Лева
Свій есей «Викрадений Захід, або Трагедія Центральної Європи» чесько-французький письменник Мілан Кундера написав у 1983 році. Відтоді цей текст не втрачає актуальності дотепер.
У ньому автор осмислює проблему ідентичності Центральної Європи. Зокрема, зазначає, що не географія чи політика, визначає приналежність країн до Заходу, а — культура.
«Ідентичність народу чи цивілізації відбивається й підсумовується в сукупності духовних творінь, які зазвичай називають "культурою". Якщо ця ідентичнсть опиняється під смертельною загрозою, культурне життя набуває інтенсивності, загострюється, й культура стає живою цінністю, довкола якої перегруповується народ», — пише у книзі Мілан Кундера.

Наталя Кобринська «Хмарниця. Оповідання»
Віхола
«Хмарниця. Оповідання» — зібрання текстів однієї зі засновниць першого українського руху за права жінок Наталії Кобринської. Зокрема, у книжці можна прочитати такі твори: «Янова», «Виборець», «Хмарниця», «Зрадник», «Старий годинник», «Перша вчителька».
Тут вона пише про тогочасні проблеми жінок у суспільстві: право голосу, освіти та власного вибору у житті. Крім того, авторка зображує історії, як людина може знайти міцну внутрішню опору, попри складні обставини та події.
«Зашумів і застогнав ліс, прогнулися до землі дерева. Трескіт, шум, блиск. Палючі стріли колять столітні дуби, від дедяних куль обсипаєся листє, обламлює галузє. А серед лоскоту громів, шуму, вітру, серед зойку пливе чистий голос дзвона чимраз далі й далі», — уривок з книжки «Хмарниця. Оповідання».

Анна Ютченко «Про неможливість приручити каміння»
Сумна вівця
«Про неможливість приручити каміння» — дебютна збірка поезій від Анни Ютченко. У ній зібрано тексти, які львівська поетка написала протягом 2016-2025 років.
Книжка складається з чотирьох розділів. Тексти поетки пронизані метафорами та пошуками природної гармонії. А камінь стає наскрізним символом, що відображає ідеальну форму буття.
«У цю ніч стукаю у місяць скляний
мов гілка сухої яблуні у вікно
може хтось відчинить
поки тихо спить мій сад
мов маленьке звіря у ногах
мов світло під каменем
там за місяцем бачу людину
а в ній співає ріка
співає трава
співає ліс
голосом якого не знаю...»
(фрагмент з поезії Анни Ютченко зі збірки «Про неможливість приручити каміння»)
Інтер'ю з Анною Ютченко про її творчість та як формувала свою збірку віршів — дивись тут.

Гомер «Одіссея»
Атена
«Одіссея» — видатний текст давньої світової літератури у перекладі Бориса Тена. Тут оповідається про царя Ітаки, котрий повертається додому після Троянської війни. На шляху Одіссея трапляються різні пригоди. Якщо вираніше чули про такі образи, як-от: троянський кінь, сирени, кіклоп, велетні-людожери, — то це саме з цього твору. Такі небезпеки чатиуватимуть на головного героя.
«Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго
Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,
Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,
В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею,
Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути...»
(уривок з «Одіссеї)

Михайло Романів «Різдво на Покутті» (традиційні зимові звичаї та обряди)
Локальна історія
У цій книжці міститься дослідження традицій святкування зимових свят на Покутті. Текст укоплектував етнолог Михайло Романів. Тут можна прочитати про локацільні особливості Різдва в цьому історико-етнограівчному регіоні України. Зокрема, про засівання з конем, ворожіння з «бичками», колядування та щедрування і не тільки.
«Різдво Христове на Покутті, як і на інших теренах України, розпочиналося зі Служби Божої в церкві. Відтак, прийшовши додому, снідали ще тим, що залишалося з вечора. Уже можна було споживати м'ясні страви, проте їх здебільшого ставили на стіл з обіду...», — уривок з книги.

Марина Павленко «Домовичок з палітрою»
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
«Домовичок з палітрою» — це чудернацька історія про двох сестер, які зустрічаються з різними пригодами в буденні дні. Цього разу вони знайомляться Домовичком, який виявляється ще й цікавим художником та вихователем дітей.
«Здається, що ніколи вечеря не була такою смачною. Мама аж спитала, дн це на нас їстець напав. На нас же ніхто не нападав. Ну, бігла за ногами козубенківська Жулька, та хто б її боявся? Ми витрусили їй останні хлібні крихти — вона й одчепилася» — цитата з книги «Домовичок з палітрою».

Попередні добірки книжок (новинки листопад)
Минулого разу ми розповідали про добірку новинок від українських видавництв у листопаді. Туди увійшли такі видання, як-от:
- «Цієї ночі сніг упав».
- Джордж Орвелл «Колгосп тварин».
- «Революціонерки».
- Катерина Яковленко «Донбас як метафора».
- Валерій Пузік «Ким ми були».
- «Твоє, моє і наше Різдво».
Подивитися попередні добірки можна тут.