Що почитати з поезії: добірка книг від сучасних львівських авторів та авторок

З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info зібрала збірки віршів сучасних українських поеток та поетів, які мешкають у Львові.

Юлія Мусаковська «Каміння і цвяхи»

Юлія Мусаковська — поетка та перекладачка, членкиня Українського ПЕНу. У її творчому доробку є такі збірки поезії, як-от: «На видих і на вдих» (2010 р.), «Маски» (2011 р.), «Полювання на тишу» (2014 р.), «Чоловіки, жінки і діти» (2015 р.) та «Бог свободи» (2021 р.).

У 2024 році вийшлаи збірка поекти під назвою «Каміння і цвяхи». У книзі зібрані тексти до 24 лютого та ті, які вона написала в період повномасштабної російсько-українскої війни. У виданні тексти поетки доповнені ілюстраціями Олекси Манна.

«Коли я зібрала ці тексти, то побачила, що попри великий розлам, це єдина цілість, де перша частина рукопису перетікає в другу. З образністю та історіями. А межа між ними показує, як ламається і перезбирується мова поезії в умовах великої війни і великих потрясінь. Коли голос мусить постійно продиратися крізь оніміння, щоб фіксувати і свідчити», — зазначає Юлія Мусаковська.

«Біжимо наввипередки. Ноги плутаються у високій траві.
Сонце опускає нижче вогняний молот на наші голови.
Неформатні діти, доросліші за всіх дорослих в сім’ї,
звикли отримувати на горіхи, бути напоготові цілодобово.
Не боюся зрізати навскіс. Колючі зарості та рівчаки
всі мої, вони самі знаходять мене, найкращі приятелі.
Не боюсь обігнати дошкульно, сам же
сповільнюєшся залюбки,
аби ми вирівнялись, аби знову потрапити в ритм.
Ще сьогодні не буде розбитих колін і сердитих сліз,
а єдина велика кров, яку проллємо, — аличі й шовковиці.
Сон палких перетворень вже пробирається крізь верболіз,
і скажені пси прийдешніх днів скавулять на околиці»

(вірш Юлії Мусаковської зі збірки «Каміння і цвяхи»).

Галина Крук «Стається і не перестає»

Галина Крук — поетка, письменниця, перекладачка, літературознавиця, віце-президенка українського ПЕНу (2017-2019 рр.). У творчому доробку є такі поетичні збірки, як: «Мандри у пошуках дому» (1997 р.) «Сліди на піску» (1997 р.), «Обличчя поза світлиною» (2005 р.), «Спів/існування» (2013 р.), «Доросла» (2017 р.), «БУКWAR» (2023 р.), а також — збірка оповідань «Хто завгодно, тільки не я» (2021 р.).

Поетка потрапила в короткий список однієї з найпрестижніших поетичних премій у світі «Ґрифон» за англомовну збірку віршів «A Crash Course in Molotov Cocktails» («Прискорений курс із "коктейлів Молотова"»).

У 2024 році вийшла поетична збірка Галини Крук «Стається і не перестає». До книжки увійшли поезії авторки, які вона написала протягом останніх десяти років. Зокрема, тут є нові віршів поетки, які вона написала після 24 лютого 2022 року, та вибрані з її попередніх збірок.

«десь посеред війни і смерті з кимось стається любов
як несподівана дорожня пригода, як напад болю,
як спазм серцевого м’яза триматися за когось
він, що довіз трьохсотого до найближчого стабпункту
вона, що трапилася на зворотному шляху, розчахнута,
як дорожня Біблія на випадковій сторінці
як дорожня Біблія у такому твердому окладі самозахисту,
що нею можна вбити, якщо добряче замахнутися
і він читає вголос із того місця, яке відкрилося:
глава така-то стих такий, увірувавши водночассі
з губ її зчитує спрагу гострішу від небезпечного леза,
нею можна голитися щоранку…»

(уривок з поезії Галини Крук, «Стається і не перестає»)

Катерина Міхаліцина «Розламані люди»

Катерина Міхаліцина — поетка, перекладачка, письменниця та членкиня ПЕНу. Авторка поетичних книжок: «Повінь» (2002 р.), «Пілігрим» (2003 р.), «Тінь у дзеркалі» (2014 р.).

У 2023 році видала збірку «Розламані люди». Як розповідає поетка, ідея створення збірки прийшла тоді, коли вона розглядали скриню своєї бабусі в рідному селі. У ній Катерина Міхаліцина знайшла різні пам’ятні речі, які зберегла її бабуся. 

У поетичних текстах зображено історії людей, подій та місць, а саме: поезії про прабабу, прадіда, бабу Хведка чи бабу Таньки. Тут покоління пов’язуються власною історією. Підкреслимо, що ілюстрації до збірки авторка зробила сама.

«вчися сіяти тишу й ростити траву дерева
іти й не спинятися, поки їхнє гілля
найвищого дроту сягне. тоді паща лева
роз’ятриться. і грянуть вони. звідтіля…»

(уривок з поезії «останні слова прабаби» Катерини Міхаліциної).

Остап Сливинський «Зимовий король»

Остап Сливинський — поет, перекладач, літературознавець, член українського ПЕНу. У його творчому доробку є такі поетичних збірок, як-от: «Жертвоприношення великої риби» (1998 р.), «Полуднева лінія» (2004 р.), «М'яч у пітьмі» (2008 р.), «Адам» (2012 р.).

Крайня збірка віршів Остапа Сливинського вийшла у 2018 році під назвою «Зимовий король». До збірки увійшли як нові тексти поета, так і вибрані з попередніх книжок «Адам» і «М'яч у пітьмі».

«Це збірка з різних способів письма. Чітко видно період, де я уникав мови ліричного героя, моєї мови. Там є монологи героїв — вони частково автентичні, частково вигадані. В часи драматичних подій ти відчуваєш, що некомпетентний коментувати. Вірші-монологи — це спроба дати раду драматичній реальності», — підкреслює поет.

Тепер, коли Єва пішла, ти
розмовляєш зі шкурою,
що укриває твій сором.

Вона розповідає тобі
про гони райськими травами — часто,
ще мокра від поту й роси, прокачуючи
жилами радісну кров,
вона тебе бачила,
задивленого в пустелю озера, нерухомого
і блідого.
Слухай шкуру,
слухай, що каже ця перша у світі річ.
Ви зустрілися на мосту,
що з’єднує смерть і життя,
ідучи
в протилежні боки —
тепер говоріть.

(вірш «Адам» Остапа Сливинського зі збірки «Зимовий король»).

Мар'яна Савка «Навіки ніжні»

Мар'яна Савка — поетка, письменниця та видавчиня, членкиня ПЕНу. Авторка таких збірок поезій: «Оголені русла» (1995 р.), «Малюнки на камені» (1998 р.), «Гірка мандрагора» (2002 р.), «Бостон-джаз» (2008 р.), «Оптика Бога» (2019 р.), «Радуйся, жінко!» (2021 р.) тощо.

У 2024 році в Мар'яни Савки вийшла збірка «Навіки ніжні». Туди увійшли 77 поетичних тексти, які вона написала з серпня 2021-го до серпня ­2023-го.

Кожен носить у грудях птаха. Кожен — свого калібру.
Хтось гусака важкого, а хтось горлицю сіру,
хтось вертляву синицю чи мерехтливе колібрі.
А він носив журавля, що все поривався у вирій.

Тут на фронті всякого птаства чимало.
Є і орли, і соколи, навіть крикливі сойки.
І коли те птаство хлопцям з грудей вилітало,
Чути було за обрій клекіт, ячання, зойки.

А він носив журавля, і той просився на волю.
Часто лупив по серцю крилами всередині
І нарешті прорвався вгору з грудей серед бою,
Вибравши собі небо, тіло лишивши людині,

Тіло порожнє, без птаха, стало важким як брила,
Нащо людині тіло, якщо воно непорушне.
Інколи так буває — людина живе безкрила,
А в ній летить журавель, крилами б’є у душу.

08.09.21

(вірш Мар'яни Савки зі збірки «Навіки ніжні»).

Артур Дронь «Тут були ми»

Артур Дронь — поет, письменник, який служив на фронті. Перша його збірка віршів «Гуртожиток №6» вийшла у 2020 році. Друга — «Тут були ми» (2023 р.). У книжці вміщено 50 текстів, переважну більшість з яких він написав від серпня 2022 року до червня 2023-го року.

«У першій книжці — це таке студентство, вірші про молодих людей, як вони живуть, про їхні закоханості. Друга книжка — це після бойового досвіду війни та втрат. Тобто там все-таки багато болю, різноманіття голосів військових, а також — тих, хто чекає на них і підтримує. Там зображення любові та стосунки — зовсім інші. Тому, як мінімум, це інакші теми. Окрім цього, коли зараз, я на них дивлюся — вони ніби написані двома різними мовами. Це був інший вік, інше сприйняття світу та інший досвід за плечима», — розповідає про свої дві збірки віршів Артур Дронь в одному з інтерв'ю ІА Дивись.info.

Повну розмову з поетом — дивись тут.

Перед межею збережи
оцю Любов,
як ріст ожин.
Сержантську відданість.
Дитячу, собачу.
Цей плач, який
не переплачу.
Дійти до меж,
окреслити сліди.
Тримати межі
і триматись разом.

І залишитись в жовтні назавжди.
Як за наказом.
Бо ця Любов,
що як тупі ножі,
гірка Любов,
яка стає твоєю,
тримається на тих,
хто на межі.
І тих,
хто за межею.

(зі збірки віршів «Тут ми були» Артура Дроня).

Анна Ютченко «Про неможливість приручити каміння»

Анна Ютченко — поетка, документальна фотографка, режисерка.

«Про неможливість приручити каміння» — дебютна збірка її збірка віршів. У ній вона зібрала тексти, які написала протягом 2016-2025 років. Книжка складається з чотирьох розділів. Тексти поетки пронизані метафорами та пошуками природної гармонії. Тут камінь стає наскрізним символом, що відображає ідеальну форму буття.

«Для мене поезія під час війни — те, що море виносить після шторму на берег. Тобто навіть не те, що ми намагаємося зафіксувати, коли море штормить. Тоді ти як поетка ходиш, розглядаєш це все, а потім — відбираєш, впорядковуєш ці фрагменти та їх складаєш», — розповіла Анна Ютченко в одному з інтерв'ю для ІА Дивись.info. Повну розмову — читай за покликанням.

У цю ніч стукаю у місяць скляний
мов гілка сухої яблуні у вікно

може хтось відчинить

поки тихо спить мій сад
мов маленьке звіря у ногах
мов світло під каменем

там за місяцем бачу людину
а в ній співає ріка
співає трава
співає ліс

голосом якого не знаю...

(фрагмент з поезії Анни Ютченко зі збірки «Про неможливість приручити каміння»)

Інтер'ю з Анною Ютченко про її творчість та як формувала свою збірку віршів — дивись тут.

Національний тиждень читання поезії 2026

Цього року Український інститут книги вже втретє проводить акцію «Національний тиждень читання поезії». Його тема — «Золотий гомін», що взяли з однойменної ліричної поеми Павла Тичини.

«"Золотий гомін" Павла Тичини 1917 року — про духовне відродження українського народу, його,таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. "Золотий гомін" знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає», — зазначають організатори.

Як долучитися до Тижня читання поезії

Це можна зробити за допомогою різноманітних онлайн-активностей:

• «Бінго української поезії». Кожен охочий може розповісти у власних соціальних мережах про улюблені та важливі поетичні рядки, обравши одну з категорій чи всі. Візуальні матеріали можна знайти тут.
• Онлайн-фестиваль читання поезії «Золотий гомін», у межах якого українські поети та поетки у запланований час читатимуть свої твори в прямому етері на своїх сторінках у соцмережах. Детальніше за покликанням. Програму фестивалю можна знайти тут.
• Крім того, у різних містах Україні відбудуться тематичні події до Тижня читання поезії. Їх знайти можна на інтерактивній мапі подій.

---

ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик. Подивитися попередні добірки можна тут.