Замість ринків і промзон: які громадські простори планують створити у Львові

ІА Дивись.info розповідає, які громадські простори планують реалізувати та які вже є успішні приклади.

Простір на місці «Добробуту» (Кракідали)

Проєкт громадського простору на місці колишнього ринку «Добробут» у Львові став одним із найбільш обговорюваних урбаністичних проєктів міста. Йдеться про територію історичної дільниці «Кракідали» позаду Львівського оперного театру, де роками працював ринок та були МАФи.

Активно про створення нового простору замість ринку у міськраді почали говорити ще у 2025 році. Тоді виконком Львівської міської ради ухвалив рішення провести Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на найкращу концепцію розвитку цієї території.

У лютому 2026 року у Львові офіційно оголосили архітектурний конкурс. Тут хочуть створити тут сучасний безбар’єрний громадський простір із великим рекреаційним сквером, пішохідними зонами та новим громадським простором.

За проєктом, на місці колишнього ринку планують облаштувати великий сквер із новими алеями та висадити 245 дерев. Кілька окремих зелених зон хочуть об’єднати в єдиний громадський простір. Також там передбачають відкриту площу з пішохідним фонтаном для ярмарків, виставок та мистецьких подій.

Окрім цього, у проєкті є дитячий майданчик, велоінфраструктура, безбар’єрний доступ для маломобільних людей, дощові садки та системи збору дощової води. У межах території також хочуть облаштувати підземний паркінг приблизно на 100 місць, який одночасно виконуватиме функцію укриття.

Реалізовувати проєкт планують у два етапи. Спершу хочуть оновити площу Князя Ярослава Осмомисла, а вже потім — територію самого колишнього ринку «Добробут», вулицю Сянську та прилеглі сквери.

Водночас довкола території тривають судові процеси. У Львівській міській раді заявляють, що роками судяться за цю ділянку та відстоюють право створити там громадський простір. Більше про це дивись тут.

Площа князя Святослава

На площі князя Святослава у Львові планують комплексне оновлення території, де зараз розташована занедбана стоянка для автомобілів та кілька будівель. Проєкт передбачає поєднання громадського простору, житлової забудови та нової інфраструктури.

За концепцією, на площі хочуть створити понад 2000 квадратних метрів громадського простору, який має замінити нинішню парковку. У сквері планують озеленення, дитячі та спортивні зони, вуличні меблі та місця для відпочинку.

Також проєкт передбачає дворівневий підземний паркінг приблизно на 200 місць. Частину місць забудовник планує передати місту. У паркінгу хочуть облаштувати протирадіаційне укриття для мешканців району.

Окрім громадського простору, на території планують житлову та громадську забудову висотою 4–6 поверхів. У компанії пояснюють, що така поверховість має зберегти масштаб простору та не створювати надто щільної забудови.

Водночас частина мешканців виступає проти можливої забудови площі. Автор петиції Павло Шестопалов торік пропонував переглянути права оренди земельних ділянок та провести конкурс на розвиток громадського простору зі сквером і, зокрема, зоною сучасного мистецтва. Також у зверненні зазначено, що під площею можна облаштувати підземний паркінг із функцією укриття, а сама територія має стати новим громадським простором, а не «забудованим подвір’ям ближніх будинків».

Усі ж представлені варіанти наразі є попередніми. Їх планують доопрацьовувати після консультацій із мешканцями та подальшого архітектурного конкурсу, який має визначити фінальний вигляд площі.

Територія колишнього ЛАЗ

Територію колишнього Львівського автобусного заводу (ЛАЗ) у Львові планують перетворити на новий міський район із житлом, громадськими просторами та комерційною інфраструктурою. Йдеться про одну з найбільших промислових територій міста, яка тривалий час залишалася занедбаною після зупинки роботи підприємства.

Про трансформацію території ЛАЗу у Львові говорять уже кілька років. У місті неодноразово заявляли, що колишню промзону хочуть розвивати не як окремий житловий комплекс, а як повноцінний новий квартал із громадськими просторами та пішохідною інфраструктурою.

У концепціях розвитку території йдеться про створення:

• нових житлових кварталів;
• пішохідних вулиць;
• озеленених зон;
• громадських просторів;
• комерційних і офісних приміщень;
• нової транспортної інфраструктури.

Колишній ЛАЗ розглядають як один із найбільших прикладів такого переосмислення міського простору. Водночас і планують відновити діяльність заводу. Це питання поки не вирішене. Для цього створили спеціальну робочу групу.

Частина території заводу вже змінила функцію. Після занепаду підприємства там почали з’являтися торгові об’єкти, склади та окремі новобудови. Водночас значна частина території залишається недобудованою або невикористаною.

Палац «Романтик»

У Львові тривають дискусії щодо майбутнього колишнього палацу молоді «Романтик» на вул. Болгарській, 4 у Парку культури. У міськраді заявляють, що будівля не має перетворитися на житловий комплекс чи ресторан. Територію хочуть зберегти для громадських потреб та культурного використання.

Ще у 2017 році в ухвалі про приватизацію першого поверху було прописано створення Центру науки, сімейного відпочинку та мистецької галереї з інтерактивними просторами для дітей. У міськраді також заявляють, що «Романтик» має повторити приклади таких просторів, як Lem Station чи молодіжний центр у палаці культури ЛОРТА.

До слова, про те, яким тепер є палац культури ЛОРТА, ми розповідали тут.

Окремо у Львові хочуть захистити будівлю від перебудови. Міська рада готує рекомендації щодо надання «Романтику» статусу пам’ятки модернізму. Це має унеможливити зміну функціонального призначення або руйнування будівлі під час приватизації.

Будівлю ж звели у 1979 році. Серед особливостей називають великий танцювальний зал зі складним металевим перекриттям, оздоблення мармуром і вулканічним туфом, а також авторські люстри скляра Андрія Бокотея.

Історія приватизації «Романтика» триває понад 15 років. У 2009 році частину приміщень передали в оренду громадській організації «Здорова Галичина» для роботи гуртків спортивного і бального танцю та мистецької галереї для дітей.

Які вже громадські простори створили за останні роки

За останні роки у Львові з’явилося кілька великих громадських та культурних просторів, які свтворили на базі історичних або промислових територій. Одним із наймасштабніших став простір Lem Station, який відкрили на території колишнього трамвайного депо. Будівлі (ангари), з яких почалася історія електричного трамвая у Львові, ревіталізували та перетворили на багатофункціональний креативний хаб. Там облаштували майданчики для концертів, виставок, конференцій, освітніх подій, коворкінг, фудкорт і громадські зони. Водночас почали ремонтувати перший ангар, найстаріший. Раніше тут був музей «Ретро Гараж».

Більше про цей простір можна дізнатись тут.

Ще одним культурним осередком став Jam Factory Art Center. Його створили у приміщенні колишньої «Фабрики повидла». Простір відкрили після багаторічної реставрації та реконструкції історичної будівлі. У центрі працюють виставкові зали, театральні та музичні майданчики, кінозал, громадські простори, кафе й освітні локації. Проєкт реалізували як сучасний мистецький центр міжнародного рівня для культурних подій, резиденцій і фестивалів.

У Львові також продовжили розвиток громадських просторів у парках. Зокрема, у Замарстинівському парку облаштували нові безбар’єрні маршрути, спортивні та дитячі майданчики, освітлення, зони для реабілітації та відпочинку. Частину оновлень реалізовували з акцентом на доступність для ветеранів та пацієнтів екосистеми UNBROKEN. Подібні оновлення також проводили у парках «Горіховий гай», «Боднарівка».

Також оновили такі площі:

• Площа Митна — площу комплексно реконструювали: оновили покриття, облаштували пішохідний фонтан, нове освітлення, озеленення, громадський простір для відпочинку та змінили організацію руху транспорту.
• Площа Галицька — оновили як громадський простір із новим мощенням, лавками, озелененням, освітленням та пішохідними зонами. Тут теж запрацював фонтан, присвячений Герою України «Да Вінчі».
• Площа Коліївщини — оновили покриття, освітлення та пішохідний громадський простір у межах програми ревіталізації центру Львова.