Чому у Львові бракує соціального житла

соціальне житло на Миколайчука
Будівництво соціального житла для сімей ветеранів Unbroken/Ілечко Анна для ІА Дивись.info

У Львові бракує доступного соціального житла, а місто не має достатньо грошей на його будівництво.

Для чого соціальне житло Львову

Голова комісії стійкості та критичної інфраструктури Назарій Бербека у подкасті ІА Дивись.info «Слухай місто» розповів, що потреба у доступному та якісному житлі в Україні сьогодні є особливо гострою. Через російські обстріли багато людей втратили власні домівки, проте будівництво соціального житла потребує значних коштів, тому такі проєкти реалізовують повільно.

У Львові вже є кілька подібних ініціатив. Зокрема, на вулиці Миколайчука збудували житло для ветеранів та їхніх родин, які проходять лікування і реабілітацію в екосистемі Unbroken. Про те, як там живуть ветерани, ми детально розповідали тут.

Також у місті створюють муніципальне житло для молодих фахівців, які планують пов’язати своє життя та роботу зі Львовом.

Чому у Львові бракує соціального житла - 1
Нове соціальне житло для молоді у Львові/Андрій Москаленко

«Є бачення розвивати орендне соціальне житло. Це вимушений крок у реаліях нашої країни, але водночас це світова практика. Наприклад, Відень займається соціальним житлом десятки років. Муніципалітет володіє великою кількістю квартир і завдяки цьому може залучати необхідних місту фахівців та впливати на вартість оренди житла», — каже Назарій Бербека.

Він пояснює, що муніципальне житло можна надавати молодим людям, студентам та представникам професій, яких потребує місто. Крім підтримки окремих груп населення, велика кількість міських квартир може частково стримувати зростання цін на приватному ринку оренди.

Основною перешкодою для реалізації таких проєктів фахівець називає нестачу фінансування. Комплекс на вулиці Миколайчука Львів збудував за підтримки Європейської комісії, яка надала грант у розмірі близько 20 мільйонів євро.

Як забудовників можна залучати до створення соціального житла

Зі слів Назарія Бербеки, місцева влада може залучати приватних девелоперів до розвитку соціального житла через механізми публічно-приватного партнерства. Для цього не обов’язково створювати нову модель, адже подібні підходи вже використовують в інших європейських країнах.

«У багатьох країнах діє міська політика, за якою під час реалізації певного проєкту девелопер зобов’язаний залишити частину квартир під соціальне житло та передати їх громаді. Це невеликі кроки, але така практика добре працює. Комплекс може бути дорогим або середньої вартості, однак частина помешкань у ньому залишається соціальним житлом», — пояснив Назарій Бербека.

До слова, у Львові забудовників теж залучають до облаштування інфраструктури, як-от до створення нових пішохідних переходів.

Іншим можливим механізмом спікер називає безоплатне надання міської землі під будівництво. Натомість забудовник мав би передати громаді визначений відсоток квартир. Такі підходи застосовують, зокрема, у Данії, Австрії та Німеччині.

Водночас в Україні наразі немає належної законодавчої бази, яка б зобов’язувала девелоперів брати участь у таких програмах. Окремі проєкти можуть реалізовуватися за взаємною домовленістю з містом або з ініціативи забудовника, проте це не є обов’язковою вимогою.

Назарій Бербека зазначаж, що передавання готових квартир громаді супроводжується податковими та іншими юридичними питаннями. З його слів, цей механізм досі повністю не врегульований, що ускладнює реалізацію подібних ініціатив.

Він згадує питання пайової участі забудовників у розвитку міської інфраструктури. До 2019 року девелопери мали сплачувати відповідні внески до місцевого бюджету, однак згодом цю норму скасували.

«Я вважаю скасування пайової участі помилкою. Така оплата повинна бути. Крім того, кошти від проєкту, який реалізовують у певному районі, мають спрямовувати саме на розвиток цього району. Це може бути ремонт дороги чи хідника, облаштування громадського простору, будівництво садка або вирішення інших проблем. Тоді мешканці відчуватимуть користь від появи нового житлового комплексу», — каже фахівець.

За його словами, після скасування пайової участі кілька років будівельні проєкти реалізовували без таких внесків. Однак згодом виникли різні трактування перехідних положень закону. Державні органи, органи місцевого самоврядування та суди почали по-різному оцінювати, чи повинні забудовники сплачувати внески за об’єкти, будівництво яких розпочалося раніше. Після цього десятки справ у будівельній галузі перейшли до судів.

Більше про те, як у Львові будують сміттєпереробний завод та коли запрацює крематорій, дивіться у нашому подкасті:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: