Кільце чи світлофор: які вулиці Львова стали зручнішими після реконструкції
Кільце чи світлофор — універсального рішення для всіх перехресть немає. Від правильної організації руху залежать затори, безпека та зручність вулиць для всіх учасників руху.
Як правильно проєктувати перехрестя
Під час цьогорічного Lviv Urban Forum транспортний планувальник, засновник львівської компанії urban promo Роман Зубачик розповів, що проблеми на перехрестях часто виникають ще під час планування нових районів. Важливо заздалегідь визначити, якими вулицями рухатимуться автомобілі, громадський транспорт, велосипедисти та пішоходи.
«Під час планування району потрібно дивитися не лише на те, як виглядатиме забудова. Треба детально прораховувати зв’язки між вулицями та розуміти, куди поїде транспорт. Якщо ці зв’язки недостатньо продумані, основний рух зосередиться на кількох вулицях. У результаті на перехрестях виникатимуть затори. Тому транспортні потоки потрібно моделювати ще до реалізації проєкту», — пояснює Роман Зубачик.
Нагадаємо, що у Львові на перехресті вулиць Кульпарківська – Наукова змінили організацію руху.
За його словами, також існує поширена думка, що кільце завжди працює краще за світлофор. Водночас встановлення світлофора теж не гарантує, що перехрестя стане ефективнішим. Рішення потрібно обирати окремо для кожної ділянки — залежно від кількості транспорту, напрямків руху, пішохідних і велосипедних потоків.
«Не варто обирати кільце чи світлофор лише тому, що таке рішення гарно виглядає або вже працює в іншому місті. Для кожного перехрестя потрібно збирати дані, рахувати транспортні й пішохідні потоки та моделювати різні варіанти. Лише після цього можна визначити, яке рішення зменшить затримки й не погіршить умови для автомобілів, громадського транспорту, велосипедистів і пішоходів», — зазначає фахівець.
Одним із прикладів Роман Зубачик називає перехрестя вулиць Зеленої та Луганської у Львові. Зараз там організований кільцевий рух, однак, за словами фахівця, кільце не справляється з наявними потоками транспорту.
«На перехресті Зелена — Луганська є кільце, але воно належно не працює. Моделювання регульованого перехрестя показало, що його ефективність можна підвищити майже втричі. Відповідно, час, який автомобілі, велосипедисти та пішоходи витрачають на проходження перехрестя, також може суттєво скоротитися», — каже планувальник.
У травні 2025 року на перехресті Зелена — Зубрівська запрацював світлофор із автоматизованим керуванням. У міській раді зазначали, що одним із завдань системи є оптимізація руху на кільці Зелена — Луганська.
Раніше на частині вулиці Зеленої також почали створювати так званий смарткоридор. Його світлофори мають враховувати поточну ситуацію на дорозі та змінювати тривалість сигналів залежно від транспортних потоків.
Інший приклад — центральне перехрестя в місті Володимир на Волині. За словами Романа Зубачика, чинна організація руху там не дає потрібного результату. Водночас транспортне моделювання показує, що облаштування кільцевого руху могло б скоротити затримки для транспорту та пішоходів.
Йдеться про перехрестя вулиць Данила Галицького та Ковельської. У жовтні 2024 року у Володимирській міській раді його назвали найбільш проблемним перехрестям міста за кількістю аварій. Роботу над проєктом постійного завершили у 2023 році після транспортного моделювання, яке тривало понад рік. За розрахунками проєктантів, у години пік середній час проїзду перехрестя може скоротитися приблизно з 90 до 30 секунд. Проєкт також передбачає пішохідні переходи та озеленення. Однак коштів на будівництво капітального кільця у міському бюджеті наразі немає.
Які вулиці Львова стали зручнішими після реконструкції
Серед прикладів вдалого перепланування міського простору Роман Зубачик називає вулиці Степана Бандери й Тараса Шевченка, а також площу Двірцеву. За його словами, після реконструкції ними стало зручніше користуватися пішоходам, велосипедистам, громадському та приватному транспорту.
«Насамперед я б назвав вулицю Степана Бандери, адже часто користуюся нею як пішохід, велосипедист і водій. Після реконструкції стало значно легше пересуватися цією вулицею. Її повністю перепланували. Звичайно, є окремі рішення, які хотілося б покращити, але загалом організація руху стала зрозумілішою», — каже планувальник.
Реконструкція вулиці Бандери розпочалася у вересні 2020 року, а наприкінці 2021 року її відкрили для руху. У межах робіт оновили трамвайні колії, проїзну частину і тротуари, облаштували велодоріжки та світлофорні об’єкти. Перед реконструкцією також провели транспортне моделювання. Під час нього враховували рух автомобілів, пішоходів і велосипедистів.
До речі, нещодавно ми розповідали, як у Львові облаштовують наземні пішохідні переходи та які є проблеми.
Іншим прикладом Роман Зубачик називає площу Двірцеву біля головного залізничного вокзалу Львова.
«Раніше площа Двірцева була фактично стихійним паркуванням. Тепер це чітко організований простір, який розділили між різними учасниками руху. Окремо рухається громадський транспорт, окремо — приватні автомобілі. Свій простір також отримали пішоходи та велосипедисти», — зазначає фахівець.
Реконструкція площі розпочалася у березні 2019 року. Проєкт передбачав збільшення кількості зупинок громадського транспорту, облаштування пішохідного простору та розділення транспортних потоків. У 2021 році Львів отримав спеціальну відзнаку міжнародної премії Sustainable Transport Award. Серед змін, за які відзначили місто, була й реконструкція площі Двірцевої.
Також Роман Зубачик звертає увагу на ставлення до велосипедної інфраструктури. «Велоінфраструктуру часто сприймають як декорацію. Спочатку проєктують проїзну частину, паркування та інші елементи, а вже потім запитують, чи потрібна велодоріжка, чи має вона бути з обох боків вулиці. Виходить, що сьогодні вона є, а завтра її можна забрати. Хотілося б, щоб велосипедна інфраструктура була обов’язковою частиною проєкту, як і простір для інших учасників руху», — пояснює він.
Читайте також: Велодоріжки Львова: чому понад 150 кілометрів веломережі ще не гарантують комфортного руху.
Ще одним прикладом фахівець називає вулицю Шевченка. За його словами, після реконструкції приватний транспорт почав рухатися нею повільніше. Однією з причин стали острівні зупинки громадського транспорту, які змушують водіїв трохи знижувати швидкість і змінювати траєкторію руху.
Основну реконструкцію цієї частини вулиці Шевченка завершили у травні 2023 року, після чого там відновили рух громадського транспорту. На вулиці облаштували велодоріжки, підняті посадкові платформи та острівні зупинки, які відділені від тротуару велосипедною доріжкою.
