Замки, Карпати та Розточчя: які веломаршрути є на Львівщині та як створюють нові
На Львівщині є близько 20 велосипедних туристичних маршрутів загальною довжиною майже 1800 кілометрів. Частина з них промаркована та облаштована, інші ж потребують оновлення.
В області планують створити цифровий реєстр веломаршрутів
Заступниця директора департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА Марʼяна Кукса для ІА Диивсь.info розповіла, що на Львівщині є близько 20 велосипедних туристичних маршрутів, загальна довжина яких становить майже 1800 кілометрів. За її словами, маршрути мають різний рівень облаштування. Частина з них промаркована та має навігаційні вказівники, натомість інші потребують оновлення або додаткового облаштування.
«Важливо розуміти, що наявність маршруту не завжди означає однаковий рівень його облаштування. Частина шляхів має маркування та навігацію, частина потребує оновлення або дооблаштування. Стан окремих маршрутів також може змінюватися через природні фактори, ремонтні роботи, стан дорожнього покриття та пошкодження навігаційних знаків. Тому зараз важливим завданням є не лише створення нових маршрутів, а й актуалізація інформації про вже наявну мережу та визначення фактичного стану кожного шляху», — пояснює посадовиця.
Тож департамент працює над систематизацією інформації про шляхи активного туризму. Йдеться, зокрема, про їхню довжину, напрямок, складність, стан маркування та наявну інфраструктуру. Згодом ці дані планують перевести у цифровий формат і розмістити на інтерактивній карті.
Мандрівники зможуть заздалегідь переглядати інформацію про довжину та складність маршруту, набір висоти, тип покриття, туристичні об’єкти й місця для відпочинку. Це допоможе обирати шлях зважаючи на рівень фізичної підготовки та власних інтересів.
Для громад і області цифровий реєстр має стати інструментом для контролю за станом туристичної інфраструктури. З його допомогою можна буде визначати, які маршрути потребують оновлення маркування або додаткового облаштування.
Розвивають «ВелоПідкову» та шлях №500
Від початку 2026 року на Львівщині презентували новий велосипедний туристичний шлях «ВелоПідкова». Маршрут завдовжки 58 кілометрів сполучає Золочівський, Підгорецький та Олеський замки.
«ВелоПідкова» поєднує велосипедну подорож із відвідуванням історико-культурних пам’яток. Під час поїздки туристи можуть побачити три замки та різні природні ландшафти Львівщини.
«Особливість проєкту — у поєднанні активного відпочинку та культурно-історичної спадщини. Це не просто велотраса, а можливість під час однієї подорожі відвідати кілька важливих туристичних об’єктів і побачити різні ландшафти Львівщини. Маршрут має середню складність. Він не є виключно спортивною трасою для досвідчених велосипедистів, однак повна дистанція у 58 кілометрів потребує відповідної фізичної підготовки. Тому початківці також можуть користуватися цим шляхом, але можуть обрати окремі його ділянки або проїхати маршрут частинами», — каже Мар’яна Кукса.
Офіційною стартовою точкою маршруту визначили залізничний вокзал у Золочеві. Під час презентаційного заїзду учасники подолали частину шляху від Золочева через рекреаційну зону в Грабово до Підгорецького замку. Маршрут також пролягає неподалік гори Менич, звідки видно Підгорецький та Олеський замки.
Проєкт реалізували на умовах співфінансування. З обласного бюджету виділили 600 тисяч гривень, ще 300 тисяч гривень — із бюджету Золочівської міської ради.
Також в області продовжують розвивати велосипедний шлях №500. У червні експертна комісія підтримала включення до нього ділянки «Розгірче — Йосиповичі» протяжністю близько 35 кілометрів.
Нова ділянка пролягає долиною річки Стрий через Розгірче, Семигинів, Жулин, Братківці, Верчани, Підгірці, Дашаву та Йосиповичі. Початковою точкою є Розгірче, де розташовані заповідне урочище, відслонення Вигородського пісковика, археологічний комплекс і скельний монастир. Серед інших об’єктів уздовж шляху — палац Бруницьких у Підгірцях, дерев’яні храми у селах та пам’ятник писанці у Братківцях.
Про палац Бруницьких та інші цікаві локації на Львівщині ми розповідали тут.
«На цей момент обласний бюджет не передбачає окремого цільового фінансування для облаштування нових велосипедних маршрутів у 2026 році. Водночас розвиток окремих ділянок може відбуватися на місцевому рівні — за ініціативи та кошти громад. Наприклад, Стрийська міська рада буде самостійно працювати над маркуванням та облаштуванням своєї ділянки шляху “Розгірче – Йосиповичі”», — пояснює Мар’яна Кукса.
Фінансувати велосипедні маршрути можуть з обласного та місцевих бюджетів, грантових програм, коштів міжнародних партнерів та інших дозволених законодавством джерел. Одним із варіантів є співфінансування, коли до реалізації проєкту одночасно долучаються область і громада.
Водночас, за словами посадовиці, розвиток велосипедного та інших видів активного туризму розширює туристичну пропозицію Львівщини й допомагає залучати мандрівників до різних громад області.
«Наразі немає окремої статистики, яка дозволяла б достовірно визначити, який відсоток туристів або туристичного збору припадає саме на велосипедний чи інший активний туризм. Туристичний збір сплачується за розміщення у засобах тимчасового проживання, але статистика не розподіляє туристів за видом активності, якою вони займалися під час подорожі. Тому некоректно називати конкретну частку туристичного збору, сформовану саме велосипедними туристами», — каже Мар’яна Кукса.
Велосипедні туристи можуть користуватися послугами готелів, садиб, закладів харчування та інших підприємств туристичної галузі.
Які веломаршрути варто відвідати
Окрім «ВелоПідкови», на Львівщині діють велосипедні маршрути в межах проєктів «ВелоБескиди», «Велокарпатія» та «РовеЛове Розточчя». Вони проходять гірськими й рівнинними територіями та розраховані на туристів із різним рівнем підготовки.
Зі слів Марʼяни Кукси, проєкт «ВелоБескиди» реалізували на території Трускавецької, Бориславської та Східницької громад. У його межах створили чотири велосипедні маршрути різної складності, дві спортивні велотраси та п’ять пішохідних маршрутів. Також на горі Цюхів Верх, яку ще називають Цюхів Діл, облаштували оглядову вежу заввишки 15,6 метра.
Велосипедні шляхи пролягають через ліси, гірські дороги та панорамні вершини. Під час поїздки туристи можуть відвідати природні й рекреаційні локації гірської частини Львівщини.
Мережа велосипедних і пішохідних шляхів має близько 100 кілометрів. Вона поєднує території Трускавця, Орова, Борислава та Східниці. За початковим проєктом, окремо передбачили близько 34 кілометрів велосипедних трас та 59 кілометрів пішохідно-трекінгових шляхів. Маршрути різняться за складністю, тому перед поїздкою важливо визначити, чи йдеться про туристичний шлях, спортивну трасу або гірську ділянку.
Ще один проєкт — «Велокарпатія» — охоплює територію Славської громади. Посадовиця каже, що там облаштували велосипедну доріжку від залізничної станції у Славську до села Волосянка. Також створили маунтбайк-трасу завдовжки понад два кілометри, на якій є 24 трампліни.
У межах цього проєкту розробили інтерактивний велоквест «Слідами Чугайстра». Маршрути та спортивна інфраструктура розраховані як на активний і сімейний відпочинок, так і на велосипедистів, які займаються маунтбайком. Велоквест складається з 11 завдань і пошуку десяти мавок. Його старт розташований на вулиці Архангельського у Славську, а орієнтовний час проходження становить дві години.
Довжина велодоріжки між залізничною станцією у Славську та Волосянкою становить 6,8 кілометра. А маунтбайк-траса на горі Погар має довжину 2,14 кілометра з 24 трамплінами та іншими конструкціями для гірського катання.
Транскордонний українсько-польський проєкт «РовеЛове Розточчя» об’єднує мережу промаркованих маршрутів на території Розточчя. Вони проходять через Жовкву, Крехівський монастир, Страдч, Яворівський національний природний парк та інші природні, історичні й культурні об’єкти.
Більшість цих маршрутів пролягають переважно рівнинною місцевістю, тому, як каже Марʼяна Кукса, підходять для велосипедистів із різним рівнем підготовки. Дорогою туристи можуть побачити природні території, пам’ятки сакральної архітектури та історичні об’єкти.
Цей проєкт розвивали як транскордонну мережу, що поєднує українську та польську частини регіону. Загальна протяжність запланованої мережі становила близько 160 кілометрів на території Львівщини та 187 кілометрів у польському прикордонні. Частина велосипедного шляху №490 веде у напрямку Рави-Руської та пункту пропуску Рава-Руська — Гребенне.
Загалом ці проєкти передбачають різні формати подорожей — від сімейних поїздок і маршрутів вихідного дня до триваліших мандрівок та спортивного маунтбайку.
Як створюють нові веломаршрути та хто може їх запропонувати
«Насамперед оцінюють туристичний потенціал території — наявність природних, історичних, культурних та інших туристичних об’єктів, які можна об’єднати в один маршрут. Також важливі: безпека руху; стан і тип дорожнього покриття; можливість безперешкодного проїзду велосипедом; рельєф і рівень складності; логістична доступність старту та фінішу; наявність місць для відпочинку та туристичних сервісів; можливість подальшого маркування та утримання маршруту. Важливо, щоб маршрут був не просто нанесений на карту, а створював цілісний туристичний продукт», — пояснює Мар’яна Кукса.
Запропонувати новий велосипедний маршрут можуть територіальні громади, туристичні та громадські організації, природоохоронні установи або велоспільноти. Спочатку ініціатор має підготувати концепцію маршруту. У ній необхідно зазначити назву та опис шляху, додати схему або GPS-трек, вказати довжину, рівень складності, характеристику дорожнього покриття і перелік туристичних об’єктів.
Окремо потрібно подати інформацію про потенційно небезпечні ділянки, пропозиції щодо маркування та орієнтовний кошторис. Після цього ініціатор заповнює аплікаційну форму на внесення туристичного шляху до Реєстру шляхів активного туризму Львівської області.
Крім аплікаційної форми, на сторінці туристичних шляхів Львівщини можна завантажити зразок паспорта туристичного шляху. У цьому документі систематизують дані про маршрут, його проходження, довжину, складність, тип ознакування, туристичні об’єкти та відповідальну сторону. Там само оприлюднений порядок дій для встановлення дорожніх туристичних знаків.
«Якщо маршрут відповідає встановленим вимогам, комісія рекомендує внести його до Реєстру шляхів активного туризму Львівської області та присвоїти йому відповідний номер. Якщо ж є зауваження, ініціатор отримує рекомендації щодо доопрацювання маршруту. Після усунення зауважень матеріали можуть бути повторно подані на розгляд комісії. Саме після внесення маршруту до Реєстру та присвоєння йому номера можна переходити до його офіційного маркування та подальшого розвитку», — зазначає посадовиця.
Якщо громада вже має готовий проєкт, визначені джерела співфінансування або партнерів, вона також може звернутися до департаменту. Офіційний статус маршруту є важливою передумовою для його облаштування, маркування та можливого залучення коштів із різних джерел, зокрема на умовах співфінансування.
«Велосипедні шляхи допомагають розподіляти туристичні потоки та залучати відвідувачів не лише до найбільш відомих туристичних центрів, а й до менших населених пунктів, через які проходять маршрути. Туристи можуть користуватися послугами місцевих закладів харчування, готелів і садиб, прокатів велосипедів, відвідувати туристичні атракції, купувати локальні продукти та крафтові вироби. Для громад це означає додаткову туристичну привабливість і можливості для розвитку малого та середнього бізнесу. Водночас важливо, щоб маршрут був пов’язаний із місцевою туристичною пропозицією. Саме тоді він стає не просто шляхом для пересування, а інструментом розвитку території», — пояснює Мар’яна Кукса.
До речі, на Львівщині організовують безкоштовні мандрівки для ветеранів та їхніх сімей. Про це ми детально розповідали тут.
Що має бути на облаштованому веломаршруті та хто відповідає за його стан
«Повністю облаштований велосипедний маршрут має бути зрозумілим і безпечним для користувача. Основними елементами є: маркування маршруту; навігаційні знаки на ключових розгалуженнях; інформація про напрямок руху; позначення важливих або потенційно небезпечних ділянок; зрозуміла точка старту; актуальна інформація про маршрут у цифровому форматі; місця для відпочинку там, де це необхідно; інформація про туристичні об’єкти та доступні сервіси. Залежно від специфіки маршруту можуть бути потрібні велопарковки, ремонтні станції, інформаційні стенди та інша супутня інфраструктура», — пояснює Мар’яна Кукса.
Водночас облаштування маршруту не завершується після встановлення навігаційних знаків. Необхідно надалі стежити за їхнім станом, вчасно замінювати пошкоджені елементи та оновлювати інформацію про шлях.
«Після відкриття маршруту має бути визначений відповідальний за його подальше утримання. Залежно від конкретної території це може бути територіальна громада, природоохоронна установа, інший балансоутримувач або визначений оператор маршруту. Саме відповідальна сторона має реагувати на пошкодження навігації, проблеми з місцями відпочинку та інші питання, пов’язані з інфраструктурою маршруту», — зазначає Мар’яна Кукса.
Про небезпечні або пошкоджені ділянки велосипедисти можуть повідомляти громаді чи установі, яка відповідає за конкретний маршрут. Такі звернення також можна передавати до департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА. Звідти інформацію мають скерувати відповідальним за утримання відповідної ділянки.
Чи зможуть велосипедисти подорожувати шляхом Camino Ruteno
«Camino Ruteno розвивається як паломницький шлях, основною аудиторією якого є пішохідні мандрівники та паломники. Водночас окремі ділянки цього шляху потенційно можуть бути цікавими і для велосипедистів. У такому разі потрібно враховувати рельєф, дорожнє покриття, безпеку та можливість безпечного проходження маршруту велосипедом», — зазначає посадовиця.
Загальна довжина Camino Ruteno становить 355 кілометрів. Шлях проходить територією Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, а найдовший його відрізок у межах однієї громади на Львівщині — понад 30 кілометрів — розташований на Бібреччині. У травні 2026 український маршрут офіційно приєднали до європейської мережі Шляхів святого Якова.
Більше про те, яким буде цей проєкт, ми розповідали тут.
Де можуть з’явитися нові велосипедні маршрути
Як вже згадували, наразі на Львівщині немає затвердженого переліку нових веломаршрутів, які у 2026 році планували б створювати коштом обласного бюджету. Водночас можливості для розширення велосипедної мережі є в Карпатах, на Розточчі й Опіллі, а також поблизу історичних і культурних пам’яток.
Посадовиця каже, що перспективними можуть бути маршрути, які об’єднають уже наявні шляхи в одну мережу. Важливими у цьому процесі є пропозиції громад, туристичних організацій і велоспільнот. Вони можуть підготувати проєкт нового маршруту та подати його до департаменту спорту, молоді та туризму.
Водночас, за словами Мар’яни Кукси, до департаменту наразі не надходили конкретні проєкти, які передбачали б створення нового велосипедного шляху за участі обласного бюджету. Окремі громади можуть самостійно розвивати такі маршрути на своїх територіях. Зокрема, на місцевому рівні можуть продовжити маркування та облаштування ділянки «Розгірче — Йосиповичі», яка входить до велосипедного шляху №500.
Саме шлях №500 в області розглядають як основу майбутньої спільної мережі, до якої поступово можуть приєднувати місцеві маршрути громад. Такий підхід дає змогу не створювати ізольовані відрізки, а з’єднувати їх у довші туристичні напрямки.
За словами Мар’яни Кукси, розвиток велосипедної мережі можуть стримувати обмежене фінансування та потреба у співфінансуванні проєктів. Серед інших проблем вона називає незадовільний стан дорожнього покриття, складність погодження маршрутів, які проходять через різні території, необхідність постійно доглядати за навігаційними знаками, а також недостатню безпеку велосипедистів на дорогах зі спільним рухом.
До слова, про проблему велоінфраструктури у Львові ми нещодавно розповідали тут.
