Річки міліють, або Чи може Львівщина залишитися без води

Чому в області міліють водойми

Зі слів директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Володимира Корди, вода не зникає з планети, але змінюється її доступність у конкретних місцях і в певний час. Вода постійно циркулює між атмосферою, водоймами, ґрунтом та підземними горизонтами, проте тривалі періоди спеки, нестача опадів та їх нерівномірний розподіл впливають на те, скільки прісної води залишається доступною для людей та екосистем.

У серпні маловоддя спостерігають, зокрема, на Дністрі, Стрию та Західному Бузі. Особливо низькою залишається водність у басейні Дністра. У липні 2026 року вона на більшості річок української частини басейну становила 10–40% місячної норми, а на ділянці Дністра від верхів'я до Заліщиків — 8–19%. Середній за 29 днів липня приплив до Дністровського водосховища становив 66 кубометрів за секунду, або 21% норми. 8 липня він знизився до 51 кубометра за секунду — це найменший середньодобовий показник за весь період існування водосховища з 1985 року.

Посадовець каже, що висока температура посилює випаровування води з водойм і ґрунту, а за недостатньої кількості опадів ці запаси не встигають відновлюватися. Водночас навіть дощі після тривалого сухого періоду не завжди швидко змінюють ситуацію, оскільки значення має не лише кількість опадів, а й їхня тривалість та інтенсивність.

За його словами, через це проблема полягає не у зникненні води загалом, а у зменшенні доступності прісної води на окремих територіях.

До слова, у Калуші на Івано-Франківщині критично знизився рівень води на водозаборі та у водосховищі. Якщо ситуація погіршиться, у громаді можуть запровадити обмеження водопостачання.

За даними водоканалу, рівень води у водосховищі приблизно на 30 сантиметрів вищий за мінімально допустимий. Якщо вода на водозаборі продовжить спадати, запасу може вистачити на чотири-п’ять діб. Через відсутність опадів ситуація залишається складною. У місті вже знижують тиск у мережі вночі, а також готуються до можливих обмежень подачі води.

Де на Львівщині вже висохли або обміліли водойми

Один із зафіксованих цього літа випадків стався у селі Верещиця Яворівського району. На початку серпня там повністю висохло одне з озер, а сусідня водойма суттєво обміліла. Директор Яворівського національного природного парку Сергій Маруняк розповідав, що рівень води знизився настільки, що на місці, де раніше був пляж і глибина сягала близько 1,5 метра, води не залишилося. Одночасно у Верещиці почала зникати вода у криницях. За словами фахівців, ситуація пов'язана зі спекою, тривалою нестачею затяжних дощів і зниженням рівня ґрунтових вод.

Критично низькі рівні води цього літа фіксували також на річках області. На початку серпня на Дністрі біля селища Розділ та на річці Орава поблизу хутора Святослав показники опустилися нижче історичних мінімумів. Водночас у громадах області надходили звернення про пересихання окремих криниць і джерел.

Український гідрометеорологічний центр також попереджав, що 26–31 серпня рівень води у річках басейну Дністра, Сяну та Західного Бугу продовжить знижуватися. Подекуди він може впасти до найнижчих показників за весь час спостережень або навіть нижче. На окремих малих річках стік води може повністю зникнути, що може ускладнити роботу водогосподарських об’єктів.

Також обміління фіксують на річці Стрий. Зокрема, поблизу села Сопіт на Львівщині рівень води помітно знизився: на окремих ділянках оголилося русло, а вода залишилася лише у вузькій частині річки.

Як нестача води вже позначається на громадах Львівщини

Нестача води цього літа вже має практичні наслідки для окремих населених пунктів Львівщини. Зокрема, у селі Нагачів Яворівського району мешканці приватних господарств почали залишатися без води у криницях. У селі немає централізованого водопостачання, тому люди змушені купувати воду або привозити її з інших населених пунктів для побутових потреб і напування худоби. Місцеві мешканці також повідомляють, що у Нагачеві висохли місцева річка та озера.

Проблеми через зниження водності виникли й у Бориславі. 7 серпня комунальне підприємство «Вододар» повідомило про зменшення водності джерел через тривалу посуху та високі температури. На підприємстві зазначали, що доступні запаси води скоротилися настільки, що у періоди найбільшого споживання може виникати необхідність подавати її за графіком.

В середині серпня у Бориславі воду вже подавали за графіком. Директор «Вододару» Едуард Бринь пояснював, що дебіту річки Рибничанки вистачало для роботи за чинним графіком, однак було недостатньо для повноцінного цілодобового водопостачання. На водозаборі водночас фіксували суттєве зниження рівня води.

Ще один наслідок маловоддя стосується якості води у річках. Під час літньої межені сповільнюється течія і виникають застійні явища. Такі процеси спостерігають як на гірських, так і на рівнинних річках області та вони негативно впливають на якість води.

Раніше ми розповідали, куди зникли водойми Львова та чи можуть деякі з них повернутися.

Що кажуть синоптики

Синоптикиня Львівського гідрометцентру Оксана Мазепа для ІА Дивись.info розповіла, що для останні місяці на Львівщині були переважно сухими, а дефіцит опадів спостерігають ще від березня. Через це рівень води у річках знизився, а на окремих гідрологічних постах фіксують багаторічні мінімуми.

За її словами, нерівномірною залишається ситуація з опадами і в серпні. Станом на кінець місяця в різних частинах області випало від 20% до 165% місячної норми. Найбільший показник зафіксували у Мостиськах, однак він пов'язаний передусім з однією сильною зливою 7 серпня. Тоді за добу випав 91 міліметр опадів при місячній нормі 67 міліметрів. На решті території області кількість опадів становить від 20% до 67% норми.

Читайте також: Майже 39°C: коли на Львівщині було найспекотніше літо та найбільші дощі.

«На фоні загальної недостачі опадів сильна злива, яка трапляється, все одно не забезпечує поповнення грунтових вод. І відповідно, не мають чим поповнити свої запаси річки. Тобто такі зливи бувають — і це не дуже хороше явище. Все-таки краще, коли опади мають якийсь рівномірний характер випадіння. Тому що, як ми знаємо, в такому випадку грунт не встигає поглинути воду, і вона стікає, якщо це горбиста місцевість, просто в долину. І там може застоюватися, через що немає насичення грунтових вод», — розповіла синоптикиня.

На стан ґрунту впливають також температура та тривала нестача вологи. Коли ґрунт пересихає, змінюються його властивості й він гірше вбирає воду під час наступних дощів. Тому навіть після випадіння значної кількості опадів за короткий час вода не обов'язково поповнює підземні запаси.

Для покращення гідрологічної ситуації потрібен триваліший період рівномірних дощів за невисокої температури. Саме за таких умов вода могла б поступово проникати у ґрунт та поповнювати річки, колодязі й запаси вологи для рослинності. Водночас найближчими днями такого сценарію поки не очікують.

За попередніми прогнозами, у вересні кількість опадів може повернутися до меж кліматичної норми. Водночас наприкінці серпня дефіцит вологи залишається, а опадів, які могли б швидко його компенсувати, найближчим часом не прогнозують.

«Насправді, якби річки чистили, це б, ймовірно, допомогло. Тому що, якщо річка заростає і її ще засмічують, ситуація значно погіршується і ще на фоні недостачі опадів. Якось так нерівномірно це відбувається останнім часом. Це все ще пов'язано зі зміною клімату. Така тенденція щодо збільшення екстремальних опадів в порівнянні рівномірними у нас зберігається досить тривалий час», — зазначила Оксана Мазепа.

З її слів, випадки екстремальних опадів, подібні до серпневої зливи у Мостиськах, у цьому столітті трапляються частіше, ніж у минулому. Водночас міська інфраструктура не завжди розрахована на відведення великої кількості води, яка випадає протягом короткого часу.

Нагадаємо, до кінця року у Львові хочуть затвердити нову водну стратегію.

Чи може тривала посуха вплинути на водопостачання Львова

У Львівському міському комунальному підприємстві «Львівводоканал» для ІА Дивись.info повідомили, що станом на кінець серпня система водопостачання Львова працює стабільно, а підстав для запровадження обмежень через нестачу водних ресурсів немає.

Львів отримує воду переважно з підземних джерел. У підприємстві постійно контролюють роботу водозаборів і свердловин та відстежують рівні підземних вод. Цього літа на окремих водозаборах зафіксували певне зниження їхнього рівня, однак на інших суттєвих змін немає. Наразі такі коливання не є критичними та не впливають на можливість забезпечувати місто необхідною кількістю питної води.

У Львівводоканалі пояснюють, що тривала відсутність опадів може впливати на поповнення підземних вод, однак цей процес не є миттєвим та залежить від низки природних чинників. Тому ситуацію оцінюють передусім за змінами рівнів підземних вод упродовж певного періоду, а не лише за кількістю днів чи тижнів без дощу.

До того ж окреме навантаження на систему виникає під час спеки. За даними підприємства, у спекотні дні середньодобове споживання води у Львові зростає приблизно на 15%, а в окремі пікові години навантаження може бути орієнтовно у 2,5 раза більшим. Частину додаткової води мешканці використовують для поливу присадибних ділянок і зелених насаджень.

«Тому локальне зниження тиску, яке може виникати в окремих районах у години максимального водорозбору, не слід ототожнювати з дефіцитом запасів води. Воно може бути наслідком значного одночасного навантаження на водопровідну мережу.

На цей момент Львівводоканал не бачить підстав для запровадження обмежень водопостачання у Львові через посуху чи зниження рівнів підземних вод. Водночас ми продовжуємо постійний моніторинг ситуації. У разі суттєвих змін підприємство коригуватиме режими роботи системи та інформуватиме мешканців», — зазначили у «Львівводоканалі».

У підприємстві також закликають львів’ян під час тривалої спеки ощадливо використовувати питну воду та, за можливості, не поливати ділянки й зелені насадження у години найбільшого споживання.

Більше про те, чи можна пити воду з крану та для чого дощова вода, ми розповідали тут: