Гучна музика, вентиляція і вібрація: що робити львів’янам, якщо заважає бізнес

У Львові за останній рік було одразу декілька таких конфліктів. Зокрема, мешканці Знесіння роками скаржилися на роботу !FESTrepublic, а жителі будинків на площі Ринок — на шум, вібрацію та запахи від нового McDonald’s. В обох випадках після звернень мешканців місто організувало зустрічі з бізнесом, а компанії погодилися на технічні зміни.

Шум від бізнесу — це не тільки проблема після 22:00

В Україні є окремі вимоги щодо захисту людей від шуму. За статтею 32 Закону «Про систему громадського здоров’я», заклади харчування, торгівлі, розважальні заклади, концертні майданчики та інший бізнес мають організувати свою роботу так, щоб шум у прилеглих житлових будинках не перевищував установлених норм. Закон прямо передбачає, що для цього можуть застосовувати організаційні, технічні, технологічні та архітектурно-будівельні заходи.

Тобто допустимі рівні шуму діють протягом усієї доби. Окремо з 22:00 до 08:00 на захищених об’єктах заборонено вмикати гучну музику та інші джерела шуму, а також голосно співати чи кричати.

До захищених об’єктів належать, зокрема, житлові будинки та прибудинкові території, готелі й гуртожитки, заклади освіти та охорони здоров’я, парки і сквери.

Скільки децибелів можна допускати

Чинні санітарні норми шуму встановлюють різні показники залежно від місця та часу доби. Для території, яка безпосередньо прилягає до звичайних житлових будинків, базовий допустимий рівень становить 55 дБА вдень та 45 дБА вночі. День у цих нормах — від 08:00 до 22:00, ніч — від 22:00 до 08:00. Усередині житлових приміщень норми ще нижчі та залежать від типу приміщення.

Водночас просто порівняти число на екрані шумоміра з 55 чи 45 дБА не завжди достатньо. Санітарні правила окремо враховують характер шуму. Наприклад, для тонального чи імпульсного шуму, а також музики, співів і криків передбачені корекції. Оцінюють також максимальний та еквівалентний рівень звуку.

Це важливо для вентиляції, кондиціонерів, холодильного обладнання та іншої техніки. Санітарні норми окремо визначають структурний шум — вібрацію конструкцій будинку, яка виникає від роботи механічного обладнання і передається стінами, перекриттями чи іншими конструкціями.

Куди звертатися, коли шум відбувається просто зараз

Якщо йдеться про гучну музику чи інше порушення тиші, яке відбувається в цей момент, мешканці можуть звертатися до поліції за номером 102. Порушення правил тиші передбачене статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а поліція має повноваження оформлювати такі порушення.

Для громадян за перше порушення передбачене попередження або штраф від 85 до 255 гривень, для посадових осіб і підприємців — від 255 до 510 гривень. За повторне протягом року порушення санкції більші, а закон також передбачає можливість конфіскувати звуковідтворювальну апаратуру чи інших предметів, через які порушували тишу.

Саме регулярні виклики поліції були одним зі способів, яким користувалися мешканці біля !FESTrepublic. За два роки вони зверталися до Нацполіції 79 разів, а також подавали скарги до міської ради та Держпродспоживслужби.

Як звернутись на Гарячу лінію

Якщо проблема повторюється, звернення можна зареєструвати через міську Гарячу лінію 15-80. Звернення приймають телефоном 1580, через сайт, мобільний застосунок і Telegram-бот. Лінія працює цілодобово, а дзвінки з мобільного безкоштовні. До онлайн-звернення можна додати фотографії, відео та геолокацію. Після реєстрації воно скеровується до відповідної міської служби, а його виконання можна відстежувати.

У переліку категорій 15-80 окремо є «Порушення тиші у нічний час у житлових будинках», «Голосно звучить музика», «Сторонній запах на вулиці», «Порушення правил паркування», «Звернення щодо роботи генераторів», а також скарги на порушення графіка роботи розважального закладу чи закладу харчування.

Окрім 15-80, мешканець може подати повноцінне електронне звернення до Львівської міської ради через Портал мешканця. Там можна відстежувати статус його розгляду.

До речі, за перше півріччя 2026 року львів’яни подали на «Гарячу лінію міста» 76 737 звернень. Найчастіше містяни повідомляли про аварійні ситуації з електропостачанням у будинках, нерозчищені від снігу дороги, ями та вибоїни, порушення правил паркування, несправні ліфти та проблеми з рухом громадського транспорту. За цей період міська рада розглянула понад 75 тисяч звернень.

Куди звертатися, якщо потрібно підтвердити перевищення шуму

Окремий напрям — звернення до Держпродспоживслужби. Через електронну форму служби можна повідомити про порушення, яке завдало шкоди правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю. До звернення можна додати документи або їхні копії, які підтверджують проблему.

Водночас скарга зараз не означає автоматичного виїзду з перевіркою. Під час воєнного стану діють обмеження на державний нагляд. У липні 2026 року уряд оновив ці правила: позапланові заходи можуть проводити лише у випадках, які передбачає постанова. Серед них є випадки, коли існує загроза, що негативно впливає на життя та здоров’я людини, але для проведення такого контролю діє окрема процедура.

Хто може виміряти шум

Для підтвердження того, що перевищені саме санітарні норми, потрібні інструментальні вимірювання. Одна з установ, яка проводить такі дослідження у Львові, — Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб. Його фахівці вимірюють шум у житлових приміщеннях, громадських будівлях і на прилеглих територіях та оформляють протоколи досліджень. У Центрі працює лабораторія фізичних факторів, яка досліджує також вібрацію та інші фізичні чинники.

Чи можуть мешканці змусити бізнес встановити шумоізоляцію

Закон України «Про систему громадського здоров’я» не встановлює, що після скарги мешканця бізнес автоматично зобов’язаний поставити певну шумоізоляцію. Він встановлює інше: суб’єкт господарювання має не допускати перевищення допустимого шуму і для цього вживати організаційних, технічних, технологічних чи архітектурно-будівельних заходів. Тобто результатом має бути дотримання норми, а технічне рішення може бути різним — шумоізоляція, перенесення обладнання, шумозахисний екран, зміна роботи вентиляції чи інші заходи.

Якщо вирішити проблему через звернення і контрольні органи не вдається, закон допускає і судовий захист. Стаття 391 Цивільного кодексу дає власнику майна право вимагати усунення перешкод у користуванні ним. Але важливо у справі про шум довести, звідки саме він походить і як пов’язаний із діями відповідача.

Що сталося у !FESTrepublic

Ситуація довкола !FESTrepublic на Старознесенській триває не перший рік. Ще у 2025 році мешканці прилеглих вулиць повідомляли про регулярний шум під час концертів та проблеми з проїздом через велику кількість автомобілів. За два роки йшлося про близько 50 звернень до міської ради, поліції та Держпродспоживслужби, а окремо поліція отримала 79 звернень.

У липні 2026 року відбулася зустріч представників компанії, мешканців і міста. Після неї погодили конкретні технічні зміни. !FESTrepublic має власним коштом посилити шумоізоляцію дев’ятого корпусу. Серед рішень, які озвучували, — закриття вікон спеціальними панелями, акустична тканина на зовнішній частині будівлі та додаткова ізоляція стелі.

Окремо компанія має знайти технічне рішення для шумозахисного екрана біля відкритого майданчика. Для цього планували залучити спеціалізовані організації. Моніторинг шуму передбачили на серпень та вересень. Також бізнес разом із містом, поліцією і ДСНС має працювати над проблемами руху та паркування під час великих заходів.

Що сталося у McDonald’s на площі Ринок

Інший приклад — McDonald’s у будинках №19–21 на площі Ринок. Після відкриття ресторану мешканці почали скаржитися на постійний гул обладнання, вібрацію, кухонні запахи та великі вентиляційні конструкції у внутрішньому дворі.

У червні під час уже третьої зустрічі між мешканцями, містом та компанією McDonald’s взяв на себе зобов’язання до 7 липня перенести частину обладнання у приміщення, провести додаткову шумоізоляцію та встановити системи очищення повітря. Перед цим акустичні вимірювання визначили джерела шуму, де показники перевищували норму.

Однак після виконання частини робіт мешканці заявили, що суттєвого покращення не відчули. У липні відбулася наступна зустріч, а компанія погодилася на нові зміни, зокрема встановлення шумозахисного екрана.

31 липня у дворі знову зустрілися представники міста, мешканці та бізнес. До обговорення залучили фахівців Центру громадського здоров’я, Держпродспоживслужби, ДСНС та правоохоронців. А 4 серпня відбулася вже п’ята зустріч, де компанія представила детальний план робіт.

Частину холодильного та морозильного обладнання McDonald’s уже переніс із подвір’я всередину приміщення та замінив частину агрегатів. Також провели часткову шумоізоляцію і встановили промисловий озонатор проти запахів. Наступний етап передбачає шумоізоляцію вентиляторів і повітропроводів, перенесення частини обладнання та встановлення шумопоглинальних екранів.

Завершити ці роботи компанія має до 16 вересня. Після цього планують провести експертні заміри.

Чому місто не завжди може просто змусити демонтувати обладнання

Будинки на площі Ринок, де працює McDonald’s, мають особливий охоронний статус. Зокрема, кам’яниці на пл. Ринок, 19, 20 і 21 є пам’ятками архітектури національного значення.

Через цей статус міська рада не має повноважень самостійно ухвалювати рішення про погодження, заміну чи демонтаж конструктивних елементів цих будинків. Дозвільні документи на проєкт видавали державні органи, зокрема Міністерство культури та державний орган архітектурно-будівельного контролю.

Читайте також: «Львів не чекав вказівок міністерства», — львівський активіст про проблему захисту памʼяток і реакцію ЮНЕСКО.