Нові ліцеї, закриття шкіл і харчування: що чекає учнів Львівщини

Безкоштовне харчування для учнів 1–11 класів

«З 1 вересня ми починаємо харчування всіх учнів — з першого до одинадцятого класу. Практично всі громади стартували з початку навчального року. Є кілька окремих громад, які не встигають і почнуть приблизно з 8 вересня. Тобто фактично протягом першого тижня всі мають запустити це харчування. Держава дає 50 гривень на учня 1–4 класів і 60 гривень — на учня 5–11 класів для закупівлі продуктів. Громади ще доплачують орієнтовно від 10 до 20 гривень на одного учня — залежно від громади», — пояснює для ІА Дивись.info директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.

Загалом із 1 вересня 2026 року безоплатне одноразове гаряче харчування за кошти державної субвенції передбачили для всіх учнів 1–11 (12) класів комунальних шкіл України, які навчаються очно або у змішаному форматі. На вересень–листопад уряд спрямував на програму понад 7,4 млрд гривень.

Також цього року в області продовжують оновлювати шкільні їдальні. За словами Олега Паски, три школи брали участь у проєктах із залученням державної субвенції. Зокрема, будівництво та оновлення харчоблоку триває у Винниківському науковому ліцеї.

У державному бюджеті на 2026 рік загалом передбачили 1 млрд гривень на придбання обладнання, створення та модернізацію шкільних їдалень і харчоблоків.

Більше про те, як цьогоріч змінюють харчування у школах Львівщини, ми розповідали тут.

У початковій школі змінюють поділ класів на групи

Ще одна новація стосується початкової школи. Якщо у класі навчається понад 24 учні, його можна ділити на групи під час вивчення окремих предметів.

Новий поріг у 24 учні встановили для 1–4 класів. Для учнів 5–11 (12) класів поріг для поділу на групи залишився на рівні понад 27 учнів. Зокрема, зміни стосуються можливості працювати у менших групах під час вивчення мов.

«У наших експериментальних ліцеях, де реалізовують реформу старшої профільної школи, відповідно до цих змін можна формувати міжкласні групи від восьми осіб. Це дає можливість поглиблено вивчати окремі курси чи інтегровані курси», — пояснює Олег Паска.

Програму розвитку здібностей учнів хочуть поширити на більше шкіл

Серед окремих змін саме для Львівщини освітянин називає продовження програми розвитку обдарувань учнів. До цього експеримент проводили загалом у 14 навчальних закладах. Цільову програму розвитку обдарувань учнівства Львівської області затвердили на 2026–2030 роки.

«У нас по дві школи в кожному районі вже проводили цей експеримент — загалом 14 шкіл. Цього року ми хочемо максимально поширити його на всі школи, які матимуть бажання брати участь. Це дуже важливий експеримент, який допомагає батькам і учням визначити сильні сторони дітей та відповідно рекомендувати ті чи інші додаткові курси або гуртки», — зазначає посадовець.

З його слів, програма передбачає комплексне визначення здібностей учнів уже з 5 класу: шкільних психологів навчатимуть спеціальних методик, за допомогою яких вони зможуть визначати сильні сторони дітей і давати батькам рекомендації щодо подальшого розвитку. Для учнів, у яких виявлять обдарування, планують запровадити персоналізований супровід на основі цифрового портфоліо, а також сформувати реєстр педагогів-менторів і навчати їх працювати з такими дітьми. На реалізацію програми з обласного бюджету передбачили 3,5 млн гривень.

Як змінюватиметься мережа ліцеїв

Підготовка до реформи старшої профільної школи триває і через зміну мережі закладів освіти. Олег Паска розповідає, що у Львівській області має працювати 128 ліцеїв. У 77 із них залишатимуться також перший і другий ступені освіти, тобто там зможуть навчатися діти від початкових до дев'ятих класів. Передусім така модель стосується сільської місцевості.

Ще 33 ліцеї мають бути закладами виключно третього ступеня — тобто старшої школи. Частину з них вже створили. Решта ліцеїв мають поєднувати старшу школу з другим ступенем, тобто 5–9 класами.

Крім мережі академічних ліцеїв, в області є заклади професійної освіти — 45 професійних ліцеїв та 40 коледжів. Після завершення 9 класу учні, які оберуть академічний напрям, навчатимуться у 10–12 класах ліцеїв та матимуть більший вибір навчальних профілів.

Більше про те, як ця реформа відбуватиметься у Львові, ми розповідали тут.

Які школи реорганізовують або закривають

Частину закладів із 1 вересня мають понижені у ступені або закриті. Зокрема: у 60 школах області планували понизити ступінь, вісім — перетворити на філії, а 18 — закрити. Ще 46 закладів мали припинити набір до десятих класів і перейти у формат гімназій.

Олег Паска пояснює, що реорганізація шкіл на Львівщині пов’язана одразу з кількома змінами. Зокрема, область готує мережу закладів до реформи старшої профільної школи, яка повноцінно запрацює з 1 вересня 2027 року. Через це частина шкіл перестає набирати десяті класи й переходить у статус гімназій, а старшокласників надалі мають спрямовувати до профільних ліцеїв.

Ще одна причина змін у мережі — кількість дітей у малокомплектних школах. Із 1 вересня 2026 року держава змінила умови надання освітньої субвенції: її не спрямовують на школи з 1–12 класами, де навчається менш як 60 дітей; для закладів з 1–11 класами поріг становить 55 учнів, а для шкіл з 1–9 класами — 45. Це не означає автоматичного закриття закладу: громада може реорганізувати його, перетворити на філію або фінансувати за власні кошти.

Як із довезенням учнів

Зі зміною мережі ліцеїв частину учнів потрібно буде довозити до навчальних закладів. Нині на Львівщині, за словами Олега Паски, працюють 487 шкільних автобусів. Із них 203 уже визначили саме для довезення учнів до ліцеїв, створених у межах реформи.

Водночас потреба в додатковому транспорті ще залишається. Область планує продовжувати закупівлю автобусів наступного року. Нові «Школярики» для навчальних закладів купували й цього року.

Школам ще бракує близько 20% нових підручників

«Фактично бракує близько 20% нових підручників. В основному це підручники з української мови та історії України. Ворог саме їх намагався знищити. Зараз є доступ до електронних версій підручників до того моменту, коли надрукують нові й доставлять їх у школи», — каже освітянин.

Цього року держава замовила нові підручники насамперед для учнів 4-х та 9-х класів. МОН повідомляло про приблизно 14 мільйонів примірників. За початковим графіком підручники для дев'ятих класів мали доставити до 1 вересня, а для четвертих — до 1 жовтня. У 2026 році видавництва вперше мають доставляти весь наклад безпосередньо до закладів освіти.

На забезпечення шкіл підручниками цього року вплинули російські удари по друкарській та логістичній інфраструктурі України. За даними парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, унаслідок атак було знищено понад 850 тисяч підручників для 9 класу, понад 271 тисячу — для 4 класу та майже 45 тисяч — для 6–7 класів. Загалом йдеться про понад 1,1 мільйона примірників, через що друк і доставка частини навчальної літератури до шкіл затрималися.

Нагадаємо, що Львівщина виділить 2 мільйони гривень на закупівлю українських книжок.

Як змінюється «Захист України»

Роботу над оновленням викладання предмета «Захист України» на Львівщині, зі слів Олега Паски, почали ще у 2021 році. У межах обласної програми розвитку освіти тоді почали виділяти субвенцію на облаштування відповідних кабінетів. Обласне фінансування на цей напрям продовжували передбачати і в наступні роки. Із 2024 року на облаштування осередків почала надходити також державна субвенція.

«Ми облаштували багато кабінетів — практично в усіх основних закладах професійної освіти та закладах загальної середньої освіти, які мають бути ліцеями. Учителі вже другий рік поспіль проходять підвищення кваліфікації відповідно до вимог нової програми», — каже освітянин.

На загальнодержавному рівні програму «Захисту України» суттєво оновили у 2024 році, змістивши акцент із теорії на практичні навички. У 2026 році держава передбачила 28,8 млн гривень на підвищення кваліфікації та професійну підтримку педагогів, які викладають цей предмет.

Як школи готують до можливих відключень світла

Окремим напрямом підготовки шкіл до осінньо-зимового періоду є енергостійкість. Посадовець каже, що станом на початок вересня близько 47% шкіл області були добре забезпечені необхідними засобами для роботи під час можливих проблем з електропостачанням.

Ще у 28 школах залишалися проблеми з енергостійкістю. Частина цих закладів водночас належить до шкіл, які з 1 вересня мали понизити у ступені або закрити. Переліки таких закладів ще уточнюють, а громади продовжують підготовку до опалювального сезону.

Крім того, для закладів освіти передбачили субвенцію на встановлення сонячних електростанцій. Йдеться про десять закладів, які нині працюють над реалізацією таких проєктів. П'ять сонячних електростанцій уже встановили. Після реалізації запланованих проєктів загальна кількість таких об'єктів має становити понад 15.

Яка ситуація з укриттями

«Укриття поступово покращуються. Львівщина — область, яка практично очно навчається від першого року повномасштабної війни, бо в нас інші безпекові умови. Ми використовуємо понад три сотні укриттів інших юридичних осіб, з якими школи укладають угоди. Є понад сотня протирадіаційних укриттів, а також укриття інших типів безпосередньо у школах», — зазначає Олег Паска.

З його слів, при приблизно 260 тисячах учнів наявні укриття загалом можуть одночасно вмістити близько 239 тисяч людей. Зокрема, цьогоріч держава передбачила 5 млрд гривень субвенції на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт укриттів у школах по Україні.

У школах області вже понад 260 тисяч учнів і 20 тисяч першокласників

Перед початком навчального року очікували, що у школах Львівщини навчатиметься близько 255 тисяч дітей. Однак кількість учнів продовжила зростати навіть упродовж останніх днів серпня.

«Ці цифри уточнюються і коливаються. Якщо 25 серпня була цифра, що до шкіл піде 255 тисяч учнів, то вже станом на 1 вересня, коли ми побачили реєстрацію заяв, було понад 260 тисяч. Очевидно, є школярі, про яких ми раніше не знали: можливо, вони переїхали з інших регіонів або повернулися з-за кордону, донесли заяви, і таким чином маємо вже понад 260 тисяч учнів», — каже спікер. Остаточну кількість школярів департамент очікує 5 вересня.

Також попередньо цього року до перших класів шкіл області пішли близько 20 тисяч дітей. За словами Олега Паски, це приблизно на 600–700 першокласників менше, ніж було минулого року.

Яких педагогів найбільше бракує

Загалом у школах Львівської області працює орієнтовно 31 тисяча педагогів. Найскладніша ситуація — з асистентами вчителів та психологами.

«Найбільші проблеми маємо з асистентами вчителя і психологами, тому що в них нижча заробітна плата і важко знайти людей. Також традиційно бракує вчителів фізики, математики, англійської мови та інформатики», — каже посадовець.

Кадровий дефіцит загалом залишається помітним у сфері освіти Львівщини. Станом на початок липня 2026 року в базі обласної служби зайнятості було 630 вакансій у сфері освіти, що становило близько 7% усіх актуальних пропозицій роботи в області. Водночас із 1 вересня 2026 року уряд підвищив посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників ще на 20%; разом із підвищенням на 30% із початку року загальне зростання у 2026 році становить 50% порівняно з 2025 роком.

Така ж проблема з освітніми кадрами у Львові. Більше про це ми розповідали тут.

У професійній освіті формують наглядові ради

Зміни відбуваються і в системі професійної освіти. Цього навчального року на Львівщині продовжують впроваджувати новий Закон України «Про професійну освіту». Одним із етапів є формування наглядових рад при закладах професійної освіти. Освітянин зазначає, зараз область працює над їх створенням.

Наглядова рада — це орган, який допомагає управляти закладом професійної освіти та стежити за його розвитком. До неї входять представники засновника і роботодавців. Рада може погоджувати стратегію розвитку закладу, фінансовий план, великі закупівлі, оцінювати роботу керівника та брати участь у його конкурсному відборі. Також вона має допомагати налагоджувати співпрацю з роботодавцями та залучати додаткове фінансування.

До речі, більше про те, як розвиваються профтехи, ми розповідали у нашому подкасті:

У 5–9 класах спростили оцінювання

Із нового навчального року в Україні змінили підхід до оцінювання учнів 5–9 класів. Учителям більше не потрібно окремо виставляти в журналі оцінки за кожною групою результатів — наприклад, ГР1, ГР2, ГР3 чи ГР4. За семестр учень отримуватиме одну підсумкову оцінку з предмета або інтегрованого курсу.

Водночас учитель сам визначатиме, як часто проводити оцінювання, які завдання для цього використовувати та в якій формі перевіряти знання учнів. У МОН пояснюють, що зміни мають зменшити кількість формальних записів у журналах і залишити педагогам більше часу безпосередньо на навчання дітей.

Для 5–6 класів запроваджують нові навчальні матеріали

Із 1 вересня 2026 року у 265 школах України почали використовувати нові навчальні матеріали для 5–6 класів у межах політики «Освіта для життя». Йдеться про нові та оновлені інтегровані курси, зокрема «Пізнаємо природу», «Мистецтво», «STEM: дослідження та проєктування», «Читання як суперсила» та «Математика для життя».

Таке навчання передбачає більше практичних завдань, досліджень і проєктної роботи, а також поєднання знань із різних предметів. Матеріали мають допомогти дітям краще розуміти, як використовувати отримані в школі знання у повсякденному житті.

Школи продовжують переходити на систему «Мрія»

На Львівщині також продовжують підключати навчальні заклади до державної освітньої системи «Мрія». Вона об'єднує одразу кілька інструментів для школярів, батьків та педагогів: електронний журнал, розклад занять, домашні завдання, оцінки, навчальні плани та комунікацію між учасниками освітнього процесу.

Частина закладів області вже працює із системою. Зокрема, електронним журналом «Мрія» користується Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича. Олег Паска каже, що цього року в області також проводили окремі зустрічі з представниками громад щодо можливостей підключення інших шкіл до цієї системи.

Нагадаємо, що нещодавно ми розповідали, що цьогоріч зміниться у школах Львова.

Два пріоритети — розвиток здібностей дітей і читання

Окрім окремих реформ, департамент освіти разом із відділами освіти територіальних громад визначив два основні завдання на навчальний рік.

Перше — реалізація програми розвитку обдарувань учнів. За словами Олега Паски, цей напрям особливо важливий через скорочення кількості дітей. Він вважає, що за таких умов система освіти має ефективніше визначати здібності школярів і допомагати розвивати їх упродовж усього навчання — від першого до дванадцятого класу.

Другим пріоритетом визначили розвиток читання. Освітянин зазначає, що результати досліджень вказують на зв'язок між навичкою читання та подальшими результатами людини в освіті й житті. Тому цього навчального року розвитку читання планують приділяти окрему увагу.

Для цього в області, зокрема, продовжує працювати електронна платформа «Книгокрай». «Платформа “Книгокрай” функціонує. Ми детально аналізували її показники на нараді з керівниками відділів освіти, вони отримали відповідні доручення. Охопленість цією платформою є одним із критеріїв оцінки роботи відділів освіти», — додає спікер.

«Книгокрай» — це електронна освітньо-мотиваційна платформа для школярів Львівщини, яку запустили у 2025 році. Її створили, щоб заохочувати дітей більше читати та вчити їх аналізувати прочитане. На платформі учні можуть обирати книжки, перевіряти свої знання після читання, отримувати рекомендації та брати участь у рейтингах і конкурсах. Найактивніших читачів, класи та школи також відзначають нагородами.