Цегляна «Говерла» у Львові: що символізує інсталяція та як відреагували містяни
У межах Тижня скульптури-2026 в центрі Львова встановили тимчасову мистецьку інсталяцію — «Говерла». Її автор — Сергій Радько. Від 24 жовтня інсталяція вже втигла викликати бурхливу реакцію в мешканців та мешканок міста.
Що символізує інсталяція «Говерла»
Інсталяцію «Говерла» викладали охочі спільними зусиллями на площі біля Львівської національної опери. За словами автора Андрія Радька, вона має поетичну складову:
«Це архітектурно-скульптурний проєкт, але з поетичною складовою: Гора — піраміда — правда — Україна — краса — говер — Говерла. Ось така поетична складова є в конструкції цього твору. Це моноліт із цегли. Замість розчину використовувалося земне тяжіння. Це алегорії на структурування простору, будівництва держави без розчину, а — на спільному інтересі, спільних цінностях, ідеальне, що освячує щоденне», — пояснює митець.
Куратор та організатор Львівського тижня скульптури Павло Гудімов розповів, що ця інсталяція містить символічні метафори:
«Вершина — як метафора спільних цінностей: моральних, естетичних, державних. Піраміда — як метафора стійкості. За ідеєю автора, задумана будуватися спільно, де кожен залучений і кожному знайдеться своє місце».
Як відреагували в соцмережах
Користувачі та користувачки соцмереж по-різному відгукнулися про нову інсталяцію у Львові. Нижче — подаємо різноманітні коментарі й меми.
Після встановлення інсталяції було й зверення на «Гарячу лінію Львова»:
Водночас опісля біля «Говерли» встановили табличку з попередженням про безпеку й відповідальність:
Мистецтвознавець та професор Академії мистецтв Орест Голубець на своїй фейсбук-сторінці написав пост, де навів приклади різних мистецьких інсталяцій, які автори створювали з цегли. Водночас роботу біля оперного назвав банальною та провокативною.
«Подані приклади "цегляної скульптури" — яскраве підтвердження безмежності креативного простору сучасного мистецтва. Натомість, львівська цегляна піраміда, названа "Говерлою" для надання місцевого колориту, надто банальна у креативному сенсі і, фактично, продовжує лінію "скульптурних провокацій", якими організатори намагаються привернути увагу до "Тижня скульптури"», — зазаначив він.
Про Львівський тиждень скульптури
Цього року тема Львівського тиждня скульптури — «Приховане». Традиційно головний проєкт Тижня скульптури співзвучний з головною темою події. За словами організаторів, така тема об’єднує все непроговорене, забуте, недосліджене, сховане чи маловідоме. Йдеться і про те, що існує всередині людини, як-от: думки, стани, образи та внутрішні напруги, які ще не набули форми.
Саме через скульптуру організатори пропонують відкривати те, що зазвичай залишається поза увагою, — маловідомі місця, історії, колекції та художні практики.
Першу і головну виставку «Приховане» відкрили у Машинній залі Львівської політехніки (що на вул. К. Устияновича, 5, 10-й корпус). Детальніше про нею ми розповідали в матеріалі тут.
Вперше Львівський тиждень скульптури відбувся у 2022 році. Подія минула під ракетними обстрілами та під час блекаутів та мала тему «Хаос». Тоді основна мета заходу була перепрограмувати ставлення до скульптури в публічному просторі з цвинтарних, політичних чи комерційних замовлень до авторських творчих робіт.
У 2023 році Тиждень скульптури минув з темою «Старе і нове / Нове і старе». Зокрема, того ж року у Стрийському парку встановили «Скульптурний маршрут», де чималий розголос був навколо скульптури «Впевнена» Василя Корчового. У 2024-му році тема Тижня скульпитури була «Слід пам’яті», а минулого року — «Діалоги».
Про те, що можна було побачити під час Тижня скульптури у 2025 році — у нашому матеріалі тут.
До слова, раніше у нашому подкасті Павло Гудімов розповідав про сучасне мистецтво і не тільки:
