Зрада чи перемога: як розмову Байдена з Путіним щодо України оцінюють експерти

Позавчора президенти Сполучених Штатів Америки Джо Байден та Російської Федерації Володимир Путін провели двогодинну розмову в режимі відеозв'язку.

Перемовини відбулися на тлі збільшення концентрації російських військ біля українських кордонів.

З офіційних звітів, які оприлюднили обидві сторони віртуальних перемовин, випливає, що Путін вчергове нагадав про свою вимогу письмових гарантій не розширення НАТО. Байден натомість застеріг російського президента від вторгнення в Україну, пригрозивши небаченим раніше санкціями.

На думку експертів, обидві сторони залишилися на своїх позиціях, відтак, переможців і переможених наразі немає.

«Ніяких конкретних домовленостей немає, а їх і не могло бути. Можливо, будуть створені робочі групи, які налагодять окремий канал переговорів. Але в принципових питаннях – розширення НАТО, російська агресія, виконання Мінських домовленостей – тут позиція США і Росії залишилися прямо протилежними, як це видно з повідомлень сторін перемовин. Важливий сам факт перемовин і те що сторони готові обговорювати розбіжності. Краще щоб були перемовини, ніж військове протистояння», – вважає політолог Володимир Фесенко.

«Виходячи із офіційних повідомлень обох сторін, вони залишися при своїх інтересах, тобто ніхто не пішов на поступки. Якщо відверто, в мене були побоювання, що демократи запропонують стратегію умиротворення. На наше щастя, цього не сталося. Головний висновок, який ми можемо зробити – Росію в нашому регіоні ставлять у позицію так званого цуцвангу, коли кожен наступний крок буде лише погіршувати її становище. РФ свідомо чи несвідомо вступає у фазу, схожу до тієї, яка колись називалася «гонкою озброєнь». Росія, маючи ресурсну економіку, у цьому змаганні приречена, і там це усвідомлюють. Тому назагал ситуація на майбутнє складається для нас добре, адже ми маємо одностайну підтримку цивілізованої світової спільноти, і що найголовніше, зараз уже ні в кого не викликає сумнівів потреба забезпечити Україну військовою технікою, яка дозволить успішно  протистояти агресору», – каже експерт Сергій Грабовський.

При цьому, після переговорів з’явилася інформація, що з узгодженого проєкту оборонного бюджету США були виключені деякі пропозиції, спрямовані проти РФ. Зокрема прибрали положення про введення санкцій проти «Північного потоку-2», заборону придбання особами зі США суверенних боргових зобов'язань РФ, а також пункт про можливість санкцій щодо 35 громадян Росії.

«Є принциповий момент. У Сенаті США ще до розмови президентів були щодо цих пунктів застереження і вони були виключені ще до початку перемовин. Було ризиковано дратувати російську сторону перед перемовинами та посилити агресивну поведінку Путіна. Зараз, на відміну від попередніх американських адміністрацій, ми бачимо чітке попередження щодо санкцій і навіть перераховано, яких саме санкцій можна очікувати, зокрема і по «Північному потоку-2». Тобто це тактика «батога і пряника». Те, що відмовилися запроваджувати санкції саме зараз – це «пряник». Але одночасно показали і конкретне покарання, яке може бути у випадку агресії – це «батіг». Раніше такого не було. Тобто ціна за агресію може бути дуже високою, і це прагматична тактика перемовин та тактика стримування агресора», – наголошує Володимир Фесенко.

«Я б не вважав це поступкою Росії. Російському істеблішменту дається сигнал, що ситуація може змінитися, якщо він не буде дотримуватися певних правил. Це допустимий компроміс, адже під час перемовин, зазвичай не буває стовідсоткової перемоги або поразки для обох сторін. Завжди дається можливість одній зі сторін зберегти своє обличчя», – каже Сергій Грабовський.

Байден планує поговорити про результати переговорів з президентом Зеленським лише сьогодні. Хоча з лідерами провідних європейських країн поспілкувався відразу після перемовин ще позавчора.

«В ієрархії спілкування ми не на перших місцях. І це не тільки зараз. Зрозуміло, лідери країн «Великої сімки» – більш вагомі для США, ніж Україна. Можливо, нам неприємно це чути, але це факт, реальність. Набагато важливішим є те, що розмова з держсекретаря США з нашим президентом відбулася напередодні перемовин. По суті це було узгодження переговорних позицій, і під час перемовин позиція України була врахована американською стороною. Фактично, на цих перемовинах США представляли не лише свої але й українські інтереси», – вважає Володимир Фесенко.

«Це технічний нюанс. США є членом НАТО, які пов’язані особливими стосунками зі своїми партнерами за блоком. При всій повазі до України США мають першочергові зобов’язання перед своїми союзниками, з якими вони пов’язані хартією НАТО.  Це їхній обов’язок. І лише після доповіді союзникам вони спілкуються з партнерами. Тут немає нічого образливого. Є просто протокольна відповідальність сторін», – вважає Сергій Грабовський.

Володимир ГАЛЕЧИК