Спіймані «на гарячому»: чому не можна палити сухостій та як за це карають на Львівщині
Навесні частішають пожежі через підпал сухої трави і хоч людям нагадують, що за це існує відповідальність, таких випадків не меншає. Навпаки — щодня фіксують все нові масштабні займання на полях і приватних домогосподарствах.
ІА Дивись.info розповідає, як карають горе-паліїв, чому не потрібно спалювати сухостій та чи є альтернативи, куди подіти траву без шкоди довкіллю.
Наприклад, у Львівській області долучили до роботи рейдові групи, які виявляли порушників. Так упродовж 29 квітня в регіоні спіймали на «гарячому» 7 паліїв сухостою, кажуть місцеві рятувальники.
Там нагадали, що тепер такі перевірки будуть щоденними, а винних каратимуть штафом.
Отже, п'ять причин уникнути спалювання сухої трави навесні:
- це вбиває природу, вигорає родючий шар ґрунту, забруднюється повітря;
- вмирають тварини, котрі там зимували,
- це додає роботи рятувальникам;
- вогонь нищить інфраструктуру;
- передбачені штрафи для громадян від 3 тисяч 60 гривень.
«Найбільша кількість пожеж в екосистемах виникає весною, влітку та на початку ранньої осені. У зв’язку з цим в цей період громадянам забороняється заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарських цілей; відвідування населенням хвойних насаджень при високих температурних режимах; розведення багать у лісах та прилеглих до них територіях; палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки; залишати в лісі просочене бензином, мастилом ганчір’я; залишати місткості з-під пального; експлуатувати машини та інші механізми з несправними вихлопними системами і двигунами; випалювати суху рослинність», – пояснює Роман Рудак з Держслужби із надзвичайних ситуацій України.
«Букет» хімічних сполук
«При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, чадний газ, діоксини, важкі метали, низка канцерогенних сполук. Крім того, на городах сьогодні чи не кожен обробляє рослини пестицидами, засобами від шкідників. Уявіть, який «букет» хімічних сполук вивільняється у повітря під час спалювання бадилля», — пояснює президентка БФ «Життя» Оксана Савіцька.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні простого поліетиленового пакету, додає експертка, у повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Страждання тварин
Траву також спалюють на луках, мовляв, аби краще росла, однак випалювання призводить до кардинально інших наслідків.
«Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту. При випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності. Систематичне багаторазове випалювання лугів, пасовищ, перелогів сприяє інтенсивному витісненню з них тендітних кормових трав багаторічними сильнорослими бур’янами», — додає Оксана Савіцька.
Увага! фото, оприлюднене нижче, може вразити (18+)
Випалювання сухого очерету, рогозу, осоки на болотах зупиняє процес торфоутворення на їх дні, гальмує розвиток придонної болотної фауни, сприяє «гниттю» і «задиханню» боліт та руйнуванню їх як прихистку і місця існування та розмноження багатьох видів пернатих. Горять кладки і місця гніздових птахів.
Випалена поверхня землі стає непридатною для гніздування перелітних птахів, для існування дрібних тварин (зайців, їжаків та інших) – на ній вони стають беззахисними. Випалюванням знищуються всі корисні комахи та інші живі істоти, що залягли на зимівлю у відмерлих органічних рештках.
Найочевидніша небезпека спалювання трави на луках або вирубок самосію – пожежа. Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на величезну пожежу, що перекидається на людські хати, коли горять цілі села. Таким чином, «невинне» маленьке багаття перетворюється на неконтрольоване лихо», — пояснює експертка.
Порушив — плати
У лютому 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил пожежної безпеки в лісах, сільськогосподарських угіддях та інших природних екосистемах.
Як штрафуватимуть горе-паліїв?
Ідеться про штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2023 року це 1342 грн - ред.). Може бути й попередження або накладення штрафу на працівників – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на посадовців – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Іншими словами, за законом передбачається такі грошові стягнення:
- для громадян від 3 060 грн до 6 120 грн;
- для посадових осіб 15 300 грн до 21 420 грн
- від 30600 до 61200 грн – за забруднення атмосферного повітря;
- від 91800 до 153000 грн – за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць;
- від 1530 до 15300 грн – за порушення вимог пожежної безпеки в лісах;
- від 3060 до 21420 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків;
- від 6120 до 36000 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
*Під час воєнного стану це можуть також розцінювати як акт диверсії.
А куди подіти сухостій або траву?
Президентка БФ «Життя» говорить, що найпоширеніша альтернатива у такому разі — компостування, що перетворює опале листя на цінне добриво для городу. Це так само неважко, як чиркнути сірником.
«Цей метод підходить однаково як для приватного домоволодіння, так і для громадського парку, де створюють неглибокі компостні рівчаки. Щодо домашнього компостування, то тут взагалі існують біля десятка методів облаштування. Використовувати компост як добрива можна вже через рік після закладки, а його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки», — пояснює вона.
Наприклад, просто неба, на великих полях, рослинні залишки можна переорати.
Вас може зацікавити:
Коментарі