«Вірні завжди»: сьогодні в Україні відзначають День морської піхоти

Саме цього дня 1918 року гетьман Скоропадський видав указ по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби».

Морська піхота Військово-морських сил Збройних сил України — рід військ у складі Збройних сил України, який є передовим з'єднання сил висадки, і призначений для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об'єктів.

Організаційно підпорядковуються командуванню морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ і входить до складу об'єднаних сил швидкого реагування.

1918-ий: заснування

Гетьман Павло Скоропадський розумів важливість такого роду військ, як морська піхота, для підвищення потужності збройних сил та обороноздатності держави. З огляду на це 23 травня 1918 року він видав відповідний указ.

Завданням морської піхоти було несення служби на узбережжі держави та військово-морських фортецях, а також здійснення десантних операцій. Бригада ділилася на три частини. Одна з них повинна була виконувати свої обов'язки на території від західного кордону Української Держави до Сичавки, друга – від Сичавки до Станіслава, а третя – від Станіслава до Перекопу. Крім основних завдань, в обов'язки полків морської піхоти входила охорона майна морського відомства.

Кадровий склад частин складався з трьох полків, кожен з яких складався з трьох куренів, а курінь вміщав у собі чотири чоти морської піхоти й одну кулеметну команду. Комендантом (пізніше командиром) 1-го полку морської піхоти став військовий старшина Іларіон Ісаєвич.

15 липня 1918 відповідно до указу для морської піхоти було встановлено ​​формений одяг піхотного взірця з додаванням чорного канта навколо погонів і якоря на них – золотого для старшин і підстаршин, жовтого – для козаків.

Незабаром морські піхотинці отримали затверджений Скоропадським новий військово-морський прапор. Пізніше, в 90-их роках, цей прапор стане символом Військово-морських сил незалежної України.

3 лютого 1919 року Симон Петлюра видав наказ про заснування Морського полку, який у березні реорганізували у 1-ий Гуцульський полк морської піхоти Дієвої армії УНР, який очолив сотник Омелян Гемпель. Підрозділ комплектувався старшинами, підстаршинами і моряками, переважно вихідцями з Гуцульщини і Наддністрянщини, які служили в австро-угорському флоті на Адріатиці. Набір до його лав розпочався у Вінниці, а згодом у Коломиї. Частини морської піхоти УНР були представлені також двома Наддніпрянськими морськими піхотними полками і бронепотягом «Чорноморець».

Особовий склад Морського полку брав участь у Першому і Другому зимовому походах армії УНР.

Від проголошення Незалежності до російської агресії

22 лютого 1992 року в Севастополі 880-ий батальйон морської піхоти зі складу 810 ОБрМП ЧФ під командуванням майора Віталія Рожманова склав присягу на вірність українському народові. Сержанти і матроси, призвані на службу з Російської Федерації, залишилися у складі батальйону і підписали заяви про бажання дослужити термінову службу в українській частині.

Командування Чорноморського флоту після доповіді в Москву зробило все, щоби не допустити переходу морських піхотинців під юрисдикцію України. Як наслідок – командир батальйону та його заступники були звільнені з посад, батальйон розформований, а особовий склад розподілений в інші військові частини.

1 липня 1993 року, після створення Військово-морських сил України, в Севастополі був сформований 27-ий окремий батальйон морської піхоти, до якого були зараховані найкращі офіцери Чорноморського флоту, які виявили бажання служити Україні.

Для того, щоб батальйон морської піхоти якнайшвидше став боєздатною одиницею, особовий склад строкової служби для нього відбирали серед солдатів і сержантів аеромобільних військ.

1 вересня 1993 року під Феодосією був сформований 41-й окремий батальйон морської піхоти.

1995 року для врегулювання заворушень у Криму були залучені бійці морської піхоти.

Від травня 1996 року до листопада 1997 року 4 ОБрМП входила до складу Національної гвардії України. У 1997 році морська піхота знову була передана до складу військ берегової оборони військово-морських сил України.

2003-2004 роках у результаті реформи бригада була скорочена до батальйону морської піхоти.

Після створення Об'єднаних сил швидкого реагування батальйон морської піхоти було включено до їх складу.

Новий 501-й окремий батальйон морської піхоти створений 26 грудня 2013 року шляхом реформування 501-го окремого механізованого батальйону Військ берегової оборони ВМС України.

Після анексії Криму

Після захоплення Криму росією із двох батальйонів у понад 650 осіб, вірними Україні залишилися 196 (1-го – 137, та 501-го — 59 морпіхів).

2014 року морську піхоту України відправили в зону АТО.

23 травня 2018 року президент на урочистій церемонії у Миколаєві вручив морським піхотинцям нові берети барви морської хвилі.

Першим берет нового зразка отримав Командувач морської піхоти України генерал-майор Юрій Содоль, після чого нові берети отримали командири бригад і батальйонів.

Далі одночасно чорні берети на берети кольору морської хвилі змінили морпіхи на бойових позиціях поблизу населених пунктів Широкине, Лебединське, Водяне, Чормалик, на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією Криму – на Чонгарі, на узбережжях Чорного і Азовського морів, а також на борту середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко».

Президент також вручив Юрію Содолю бойовий прапор Командування морської піхоти.

Сьогодні морська піхота використовує автоматичну стрілецьку зброю, танки, артилерію, протитанкові та зенітні установки, бронетранспортери.

19 квітня 2022 року у відеозверненні президент Володимир Зеленський повідомив про нагородження державними нагородами 229 воїнів 36-ої окремої бригади морської піхоти, які захищають Маріуполь.