Сокільники: чому місту можна, а селу — зась

Але почнімо із самого початку, з азів.

Навіть якщо запитати у ШІ, то він вам скаже: місто відрізняється від села кількістю населення, щільною багатоповерховою забудовою (бо десь всі ті люди мають оселитися), розвиненою інфраструктурою та зайнятістю мешканців у виробництві чи сфері послуг. І це правда. Головні ж ознаки села — мала кількість населення, що мешкає в приватних садибних будинках і провадить переважно сільськогосподарську діяльність. І це теж буде правда.

От це головна відмінність: чому місту можна, а селу — зась. Якщо дуже спрощено: багатоповерхівки для міста це нормально, для села — ні.

У Львові — мільйон населення. І цей мільйон людей не може жити в однородинних будинках: нам тоді всієї території країни не вистачить, тільки щоб розселити мешканців обласних центрів.

Що із селом?

Новим генпланом Сокільники де-факто хочуть перетворити своє село на місто. Населення Сокільників зараз — 8 тисяч. Новий генплан збільшує цю цифру до 50 тисяч. І не в якійсь віддаленій перспективі, а за якихось 20 років. Друзі, але це вже буде аж ніяк не село, а цілий райцентр на межі Львова.

А як же село має лишитися селом? Чому такий розворот на 180 градусів?

Ми ж усі чудово пам’ятаємо ті часи, коли Сокільники виборювали для себе ОТГ. Тоді їхні аргументи звучали так: «Село має залишатися селом», «Львів нас забудує». А сьогодні Львів бореться, щоб Сокільники не забудували? Якийсь парадокс! Так не вважаєте?

Сокільники передумали і вирішили стати неофіційним спальним районом Львова? Тоді навіщо їм своя — наголошу — сільська ОТГ? Може, потрібна інша опція?

А що каже закон?

Кількість населення та критерії віднесення населених пунктів до міст, селищ або сіл в Україні визначає Закон «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Він набув чинності у січні 2024 року і скасував застаріле радянське регулювання, зокрема про селища міського типу. Таке поняття вже юридично не існує. Тому навіть така статусна трансформація для Сокільників неможлива.

За визначенням закону, місто — це населений пункт з переважно багатоповерховою забудовою, чисельністю не менш як 10 000 осіб. Село — населений пункт із садибною забудовою, чисельністю, звісно, меншою, до 10 000 осіб.

А отже, за допомогою нового генплану село Сокільники перетворюється на місто? Але ж ні, свій статус вони не змінюють. Як так може бути? Закон же визначає зовсім інакше. Це порушення.

Давайте відверто — якби Сокільники мали розташування десь у далекому Турківському районі, а не під боком у Львова — ніхто б про розширення, якусь багатоквартирну забудову навіть не задумувався. Ішлося б про те, щоб банально вижити і не вимерти.

А так це така схемка: як, залишаючись у статусі села, швиденько зробити документи під будівництво мільйона квадратних метрів і — увага! — всю інфраструктуру перекласти на плечі міста: від водопостачання до шкіл і садків. От звідки економія та менші ціни за квадратний метр у сокільницьких забудовах…

Село, а темпи будівництва більші, як у міста

За останні п'ять років у Сокільниках уже збудували близько 50 житлових об'єктів загальною площею 925,7 тис. квадратних метрів. Це як площа 23 пасажирських терміналів аеропорту «Львів»! Уявляєте?

Очевидно, на тлі того всього набудованого дуже легко рахувати, скільки збудовано шкіл, садків і лікарень і бібліотек у Сокільниках? Правильно, ні скільки.

Тому питання риторичне, на чиї плечі ляже оце все навантаження? Звичайно, на освітню, інженерну, транспортну інфраструктуру Львова.

Підсумовуючи, скажу.

Насправді все дуже просто і є вибір: не хочеш щільної забудови, прагнеш слухати пташок щоранку — обираєш село. Твій пріоритет — швидка доступність до роботи і послуг – оселяєшся у місті.

Але у цій ситуації у нас відбувається підміна понять. Мовляв, місто будує, а чому нам не можна?

За всієї поваги, Сокільники – це все ж таки село, хоч упритул до великого міста. І його розвиток мав би полягати точно не в забудові сільськогосподарських угідь. Натомість Львів — мільйонне місто, де будували, будують і будуть будувати з однієї простої причини – це місто. І поки у місті будують —воно розвивається.

---

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.