Львівщина згадує видатну поетесу і дисидентку Ірину Калинець

8
Львівщина згадує видатну поетесу і дисидентку Ірину Калинець

Три роки тому, 31 липня 2012 року, після тривалої недуги відійшла у вічність українська поетеса, художниця, філолог, відома активістка правозахисного та дисидентського руху Ірина Калинець. Її серце перестало битись на 72-ому році життя.

На долю цієї жінки випало чимало важких випробувань. Усе життя Ірина Калинець присвятила відродженню національної свідомості українців та побудові Української держави. Відверто виступаючи проти радянської влади та щиро обстоюючи права української нації, Ірина Калинець потрапила за грати. Однак її не зламали ні арешт, ні допити, ні ув’язнення.

«Вона завжди була символом мужності та незламності, адже постійно була в числі перших, коли йшлося про захист людської честі та гідності, національних та релігійних прав.

Життя Ірини Калинець служить для нас прикладом безкомпромісного самозречення заради високої мети – проголошення і розвитку вільної, соборної, суверенної України.

Схиляємо голови перед цією великою жінкою – титаном духу і совістю нації – Іриною Калинець», – зазначає голова Львівської обласної ради Петро Колодій.

ДОВІДКОВО:

Ірина Калинець народилася в родині вірних Української греко-католицької церкви. З дитинства палко мріяла про незалежність України. Закінчивши слов’янський відділ філологічного факультету Львівського університету, І.Калинець працювала методистом обласного Будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекарем, викладачем української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті. Публікувала вірші для дітей. Товаришувала з дисидентами Валентином Морозом та В’ячеславом Чорноволом. У липні 1970 р. підписала протест 9 громадян Львова проти арешту В.Мороза. Восени того ж року разом з чоловіком, Ігорем Калинцем, надіслала петицію до прокуратури УССР із проханням дозволити бути присутньою на судовому розгляді справи В.Мороза. Написала листа голові Ради міністрів СССР О.Косигіну від імені родичів і друзів В. Мороза та листа до Верховної Ради УССР із протестом проти порушень у ході судового розгляду. У грудні 1971 р. поставила підпис під декларацією про створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої, до якого увійшли й В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус. 12 січня 1972 р. була заарештована у Львові. В липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік. Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області. Починаючи з 1987 року, І.Стасів-Калинець бере найактивнішу участь у пробудженні українського культурного та громадського життя Львова, в русі за відродження УГКЦ, у створенні Товариства української мови, “Меморіалу”, Народного руху України. У 1990 – 1992 рр. як начальник управління освіти виконкому Львівської облради вона впроваджувала українізацію шкільної системи, зокрема, сприяла виключенню російської мови як предмета в початковій школі та рішучому скороченню кількості російських шкіл і класів. У березні 1990 р. Ірину Стасів-Калинець обрано депутатом Верховної Ради України. 1998 року їй присвоєно титул “Героїня Світу”, а 2000 року нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ст. і 2005 року – ІІ ступеню. І.Стасів-Калинець – автор збірок “Поезії”, “Шлюб з полином”, книжок для дітей “Лелека і Чорна Хмара”, “Казки іграшкового телефону”, історичного детективу “Вбивство тисячолітньої давності”; монографії “Студії над “Словом о полку Ігоревім”, “Загадки хрещення України-Руси”, наукової розвідки “Тарас Шевченко і св. Августин”, численних публіцистичних статей, есеїв тощо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама