Художниця Марія Пляцко розповіла, як через свої картини спостерігає за емоціями людей (фото)

У Галереї «Iconart» відкрилася виставка «Паноптикум» молодої художниці  Марії Пляцко.

У своїх роботах художниця акцентує увагу на стосунках, а точніше взаємодїї між людьми, у різних її проявах чи то в родині, чи, просто, коли вони дивляться одне на одного, спілкуються між собою, чи, навіть, проходять повз.

У свої концепції автор зазначає: «…Як багато ми змовчуємо, залишаючи один лиш погляд. Як багато ми хочемо сказати, але сподіваємось, що нас зрозуміють без слів. Ми сумуємо за тим, чого вже не буде, і мріємо про те, чого ще не маємо. Ми відчуваємо присутність думок. Емоційне напруження між об’єктом та його очікуваннями, мінливість та неоднозначність, притаманні людині, стають предметом спостереження з паноптикума. Паноптикум, як точка споглядання, як вежа, як нейтральний об’єкт, який не забирає і не віддає, а тільки запам’ятовує і колекціонує спостережене».

Марія Пляцко, тонкою лінією, контрастом плям, кольорових акцентів, намагається передати легкий начерк певних моментів, емоцій, почуттів, що залишаються поза кадром, не висловленими, так ніби легкий вітерець чи щось невидиме, прослизнуло між персонажами, і тільки художнику вдалося це побачити і запам’ятати. Авторка виставка розкрила нам особливості тлумачення назви виставки та своїх творчих філософських пошуків.

- Що у Вашій творчості означає назва «Паноптикум»?

Багато хто цікавився, чому така назва, навіть спеціально шукали, що ж це означає, а те, що знаходили, виявлялося дуже близьким за значенням до «кунсткамери» або певної тюремної системи. Хоча,  насправді, це слово означає «всевидність».

Основною метою, концепцією цієї виставки є спостереження за людьми та емоційним зв’язком між ними. Я просто спостерігаю щодня за своїми знайомими, друзями, помічаю якихось неординарних людей, а часом і дуже простих. Вони часто проявляють якісь короткочасні емоції, які не притаманними для них, вони дуже особливі, тому їх варто запам’ятовувати, варто колекціонувати, намагаюся це робити, і створювати з цього певні образи.

- На Вашу творчість впливають певні філософські концепції?

Наразі, намагалася опиратися на свої власні спостереження, але раніше працювала з серією робіт присвячених Г. С. Сковороді. Це багато чого мені дало, особливо, його вчення, я прочитала багато творів. Думаю, це мало певний вплив на мою творчість. Ця гуманістична філософія має в собі щось таке, що ви починаєте помічати в людях якісь особливі незвичні речі. Тому, здебільшого, це вплив саме Григорія Сковороди у моїй творчості.

- У представлених творах ключовою ідеєю є взаємодія між людьми, чи це родинні стосунки, чи просто спостереження. Як ви ці речі поєднали з особливою графічною технікою?

Часто буває так, що я замальовую якісь ситуації, побачивши якусь взаємодію між людьми, я її собі фіксую. Так само працюю в графіці, на пластині вільною рукою, без попереднього ескізу. Це щось таке як скетч.

- Розкажіть про техніку в якій працюєте?

Я працюю в техніці офорту. Це травлення міді або латуні, буквально техніка травлення металу, яка була популярною в Середньовіччі. Вона виглядає наступним чином, спочатку починаються підготовчі роботи, потім пластина покривається лаком, гравірується зображення, тоді його травиться кислотою, отримане зображення покривається фарбою, в кінці робиться відбиток. Це доволі трудоємко.

- Чи не є це все небезпечним для здоров’я?

Воно не є аж на стільки небезпечним. Так, воно шкідливе і фізично виснажливе.

- На скільки захоплює Вас сам процес роботи?

Ведучи лінію, ви задумуєтесь, шукаєте цей образ, можете помилитися, але можете зверху малювати. Тим ця техніка є цікава, бо ви можете розтиражовати ці зображення, працюючи з ескізами.

- Що Вам дало це «спостереження» за людьми, Ви прагнули отримати якісь імпульси чи певний досвід?

Я не приймаю ці малюнки дуже близько до серця. Я фіксую і відтворюю, намагаюся не дуже співпереживати, а сприймаю це все як відсторонений спостерігач, саме у такому контексті мене це цікавить. Навколо багато емоцій, які хочу запам’ятати.

- Чи є зв’язок між роботами? Це серії чи незалежні роботи?

Я відтворювала те, що мене цікавить на даний момент. Це не зв’язані речі, лише тимчасові враження.

Підготувала  Мар’яна МАКСИМІВ

Фото: Микита ПЕЧЕНИК