Рівноправний безвіз: чи можуть переміщені особи подорожувати до Європи як всі

З моменту, як для українців запрацював безвіз з ЄС, минув місяць.

Утім і досі існує чимало міфів довкола оформлення біометричного паспорту, перетину кордону тощо. Зокрема, одним з проблемних питань залишається імовірна надмірна увага до переселенців, та жителів тимчасово окупованих територій, які намагаються отримати необхідні документи. ІА Дивись.info розбиралася, чи це дійсно так.

11 липня минає рівно місяць із часу запровадження безвізового режиму між Україною та державами Європейського союзу.

Сьогодні, за даними Державної прикордонної служби, за біометричними паспортами до тої чи іншої країни Євросоюзу виїхали 95 460 громадян України. При цьому відмовили 50 громадянам. Як зазначають прес-службі Держприкордонслужби України, відмови відбувались «через не підтвердження мети поїздки та відсутність фінансового забезпечення».

Для порівняння, за місяць після запровадження безвізового режиму між ЄС і Грузією у в’їзді до Європейського союзу відмовили лише 26 грузинам, пише Європейська правда з посиланням на місцеве видання Agenda.ge. Утім, за цей час і такою можливістю скористалися лише 11 700 громадян.

Тоді голова парламентського комітету з євроінтеграції Тамар Хулордава повідомляла, що спочатку були побоювання про те, що відмовлятимуть у в’їзді багатьом громадянам. Але потім з’ясувалося, що виїхати не дозволяли лише тим, хто не мав біометричного паспорта або ж не міг обґрунтувати мету свого візиту.

Привід для хвилювань

Побоювання щодо перетину кордону за безвізом були і в українців. Зокрема, хвилювалися ті, хто має статус «внутрішньо переміщеної особи» та мешканців тимчасово окупованих територій. Посприяла цьому і заява Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова. 22 червня він заявив, що «необхідно проводити ретельну перевірку всіх бажаючих отримати біометричний паспорт, які прибувають з окупованих територій».

За його словами, після початку дії безвізового режиму України з ЄС значно збільшилась кількість бажаючих отримати біометричні паспорти з Криму та з території окупованого Донбасу.

«У той же час, не маючи доступу до архівів, що залишились на окупованих територіях, виникає небезпека, що під виглядом українських громадян з окупованих територій, доступ до безвізового режиму можуть отримати сепаратисти, громадяни іншої країни, терористи чи представники російських спецслужб», — сказав Олександр Турчинов.

На його думку, для недопущення подібного, необхідно внести зміни до чинного законодавства, що дозволить здійснювати дуже ретельну перевірку громадян, які прибувають з окупованих територій для отримання біометричного паспорту. «У випадку виявлення невідповідності поданих даних, таким громадянам повинно бути відмовлено в отриманні біометричного паспорту», — додав Секретар РНБО.

Усі рівні

ІА Дивись.info вирішила перевірити, чи дійсно у переселенців та жителів окупованих територій є підстави для хвилювань та чи можуть на кордоні з тою чи іншою країною влаштувати додаткову перевірку тим, хто прописаний на непідконтрольній території.

У відповіді на наш запит про те, чи розділяє Держприкордонслужба України ВПО та інших громадян, начальник Львівського прикордонного загону Сергій Мельник повідомив, що ні.

«У відповідності до інформації, яка вноситься до баз даних відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України, персонал Державної прикордонної служби України не здійснює облік осіб за їх статусом», — зазначив він.

Те саме підтверджує і сайт «Відкрий Європу» — інформаційна платформа всеукраїнської кампанії про безвізовий режим з країнами Європейського союзу, мета якої — роз'яснити громадянам України, які мандрують до ЄС, правила перетину кордону і перебування в ЄС.

Фахівці ресурсу зазначають, що українці, які мешкають на непідконтрольних уряду територіях східних областей і які отримали біометричні закордонні паспорти громадян України, зможуть їздити до Європи без віз на рівних умовах з мешканцями інших регіонів країни. Те саме стосується і громадян України, які проживають у Криму та мають біометричні закордонні паспорти.

«Громадяни України, що мешкають у Криму та в ОРДЛО, можуть звернутися для оформлення біометричних закордонних паспортів у будь-який підрозділ Державної міграційної служби на території, що підконтрольна Україні», — додають спеціалісти.

Власний досвід

Сергій Стуканов — один із тих переселенців, які вже мають на руках новенький біометричний паспорт. Сам чоловік родом з Донецька, свого часу проживав та прописаний у Луганську, утім нині мешкає у Києві. За біометричним паспортом він звернувся заздалегідь — ще у квітні пішов дізнаватися, коли можна подати документи і які саме необхідні довідки. Із проханням роз’яснити це, він пішов до зручного йому відділення міграційної служби у столиці.

«Мені призначили дату подання — 11 квітня. (З документів потрібні були, — авт.ред.) копія внутрішнього паспорту, оригінал і копія чинного закордонного паспорту. Крім того, коли побачили, що я народився у Донецьку і прописаний у Луганську, попросили донести багато різних документів: диплом про вищу освіту, водійські права, ідентифікаційний код, військовий квиток чи приписне посвідчення», — згадує Сергій.

Читайте також: Перші громадяни України перетинають кордон ЄС без віз. Як це було (відео)

«11 квітня я прийшов подавати документи. На той момент вже зробив проплату — 570 гривень, здається. Я приніс із собою диплом, не став брати всю пачку документів. Показав диплом, вони не мали до мене більше жодних питань. Я сфотографувався, заповнив заяву, здав відбитки пальців, зробив електронний підпис і пішов», — додає Сергій.

Закордонний паспорт нового зразка він мав отримати через 20 робочих днів. Але вдалося це лише 16 травня, оскільки виготовлення документів співпало з чималою кількістю вихідних: Великдень, травневі свята тощо.

Зрештою, коли паспорт був готовий, Сергій Стуканов забрав його без проблем і вже у першу ніч безвізу попрямував потягом до Польщі.

Правозахисники проти додаткових перевірок

Про додаткові перевірки на етапі отримання біометричного паспорта, які згадував переселенець Сергій, на своїх сайтах пишуть чи не усі служби, які займаються їх видачею.

Утім, юрист, керівник громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «СІМ» та член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Лідія Тополевська переконує: не може бути ніяких додаткових перевірок.

«Це він (Олександр Турчинов – авт.ред.) на себе бере дуже багато повноважень. Те, що внутрішньо переміщені особи повинні отримати біометричний паспорт так, як і всі інші громадяни, для того, щоб подорожувати безвізом, це однозначно. Інших моментів не має бути. Те, що вони мають довідку переселенця — це статус для отримання пільг, якихось певних нарахувань, яких не мають інші категорії. В усьому іншому вони такі самі громадяни», — наголошує Лідія Тополевська.

На її думку, вимагання додаткових довідок — незаконне. Юрист радить у таких випадках просити у посадовця письмову вимогу і оскаржувати це або у вище поставленого чиновника, або в суді. «На жаль, рівень чиновників на місцях часом бажає кращого. Тому що буває так, що вони не знають базових речей або керуються якимось директивами, які зобов’язують їх це вимагати. Але це незаконно», — додає Лідія Тополевська.

Спеціаліст також зауважує, що наразі переселенці не зверталися з проблемними ситуаціями отримання біометричних паспортів.

Не порушення прав, а питання національної безпеки

Інший погляд на цю ситуацію має керівник прес-служби Державної міграційної служби України  Сергій Гунько. Чоловік зазначає, що міграційна служба не може ідентифікувати особу виключно за внутрішнім паспортом-книжечкою, а відтак змушена просити надати додаткові документи.

[dyvys_blockqoute text="Якщо паспорт видавався на непідконтрольній території, міграційна служба не має доступу до форми №1 і, відповідно, не може довіряти цьому паспорту-книжечці, тому що він абсолютно не захищений від підроблення" author="керівник прес-служби Державної міграційної служби України  Сергій Гунько"]

«Базовим методом ідентифікації в Україні на сьогоднішній день є звіряння даних, які містяться у паспорті громадянина України, який поданий особою при оформленні закордонного паспорта, із даними форми №1 — заяви на оформлення паспорта. Це інформаційна картка формату А5, яка зберігається за місцем видачі документу. Без звіряння з формою №1 така ідентифікація не проходить», — пояснює Сергій Гунько.

Читайте також: Скільки грошей брати і якою мовою говорити: гід по країнах ЄС (інфографіка, опитування)

За словами керівника прес-служби, згідно з постановою 152 Кабміну, ДМС враховує всю інформацію, яка надана громадянином при зверненні. Це можуть бути водійські права, якщо вони є, звичайний закордонний паспорт, будь-які документи з фотокарткою, які видавалися тощо.

«Громадянин сам вирішує, які у нього є документи. Ніякого списку обов’язкових документів, які необхідно подати, не існує в природі. Але треба розуміти, що якщо паспорт видавався на непідконтрольній території, міграційна служба не має доступу до форми №1 і, відповідно, не може довіряти цьому паспорту-книжечці, тому що він абсолютно не захищений від підроблення», — каже Сергій Гунько.

Крім того, він наголошує на тому, що жодних окремих процедур під час оформлення паспорта для виїзду закордон для переселенців немає. А процес ідентифікації особи вважає питанням національної безпеки.

***

Як бачимо, на тому, чи потрібні додаткові перевірки переселенців на етапі отримання біометричного закордонного паспорта, наразі і досі не порозумілися ані чиновники, ані держслужбовці вищої ланки, ані правозахисники. І схоже, поки що внутрішньо переміщеним особам все ж доведеться надавати додаткові документи для ідентифікації. Принаймні, потім, вже на перетині кордону, вони можуть бути спокійними: прикордонники точно не матимуть претензій до переселенців виключно через те, що вони переселенці. А якщо таке станеться, то необхідно оскаржувати їхні дії — це однозначне порушення прав ВПО.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО, Оксана ДУДАР, Микита ПЕЧЕНИК, Валерія ПЕЧЕНИК

Публікація підготовлена в рамках проекту Голос місцевих ЗМІ за фінансування ЄС. Слідкуйте за проектом на Фейсбук-сторінці.